Приймаємо забивні залізобетонні призматичні палі квадратного перерізу. Вибираємо метод занурення паль дизель-молотом.
Глибину закладення ростверку приймаємо рівною:
.
У зв´язку з тим, що палі будуть занурюватись в ІГЕ – 5 (пісок середньої крупності, насичений водою), вона матиме довжину 12,0 м, та поперечний переріз 30*30 см, марка палі – ПН 110.30
Несучу здатність палі Fd визначаємо як для висячої палі за формулою:
де γc=1,0; A=0,3*0,3=0,09 м2; u=11*0,3=3,3 м; γcR=1,0; R=4080кПа.
Допоміжні розрахунки в визначення граничного опору ґрунту на бічній поверхні палі виконуємо в табличній формі
Таблиця 11
До розрахунку несучої здатності палі
Назва ІГЕ | № | hi, м | lі, м | fi, кПа | γcf*hi*fi, кПа м | |
ІГЕ-2,суглинок м’якопластичний IL=0,57 hі=7,15 м | ||||||
2,95 | 13,9 | 27,8 | ||||
4,95 | 16,9 | 33,8 | ||||
1,2 | 6,55 | 18,25 | 21,94 | |||
ІГЕ-3 пісок пилуватий,середньої щільності насичений водою hi=0,8м | 0,8 | 7,55 | 32,55 | 26,04 | ||
ІГЕ-4 Суглинок текучопластичний IL= 0,88 hі=4,0 м | 8,95 | 7,0 | ||||
10,95 | 7,0 | |||||
ІГЕ-5 пісок середньої крупності. середньої щільності насичений водою hі=4,4 м | 1,70 | 12,8 | 68,92 | 117,164 | ||
∑ | 254,74 |
|
|
Навантаження P, допустиме на палю, виходячи з її несучої здатності по ґрунту, обчислюємо з формули:
кН,
де γk=1,4 (несучу здатність палі визначали розрахунком за формулами СНиП).
Визначаємо відстань між осями сусідніх паль по:
Мінімальна конструктивна відстань між осями сусідніх забивних висячих паль становить аmin=3b=3∙1,4=4,2 м. Максимальна конструктивна відстань між осями сусідніх паль у стрічковому фундаменті становить а max =8b=8∙1,4=11,2 м. Отже остаточно приймаємо відстань між осями паль a1с=2,65м., а 2с=3,2 м.
7. Література:
1. СНиП 2.02.01-83 Основания зданий и сооружений М.:Стройиздат. – 1985.
2. СНиП 2.02.03-85 Свайные фундаменты М.:Стройиздат. – 1986.
3. СНиП 2.02.07-85 Нагрузки и воздействия М.:Стройиздат.- 1986.
4. ГОСТ 13579-78 “Фундаментные блоки стен подвалов”.
5. ГОСТ 13580-85 “Плиты железобетонные ленточных фундаментов”.
6. ГОСТ 19804-85 “Сваи забивные железобетонные”.
7. ДСТУ Б В.2.1-2-96. Грунти. Класифікація.
8. М.О. Фурсович “Механіка грунтів, основи і фундаменти”. Рівне, 2002 – 88с.
9. МВ 053-71 “Інженерно-геологічні умови будівельних майданчиків”, НУВГП, Рівне, 2010 – 18 с.
10. МВ 053-2у, УІІВГ, Рівне, 1990, 57 с.
11. МВ 053-93 “Визначення навантажень на основи і фундаменти”, НУВГП, Рівне, 2010 – 20 с.
12. МВ 053-94 “Проектування основ фундаментів мілкого закладення”, НУВГП, Рівне, 2010 – 32 с.