Порядок здійснення кошторисно-бюджетного фінансування

Бюджетним установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету планів спеціального фонду, а вищим навчальним закладам та науковим установам також за наявності затверджених планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів. Установи мають право брати бюджетні зобов’язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету планами надання кредитів Із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а вищі навчальні заклади та наукові установи – також установлених затвердженими планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів.

Проект кошторису бюджетної установи формується на підставі лімітної довідки про асигнування із загального фонду бюджету, яку бюджетна установа вищого рівня направляє всім підпорядкованим їй установам у двотижневий термін після затвердження бюджету, з якого здійснюється її фінансування.

Згідно із зазначеними лімітними довідками головні розпорядники та розпорядники вищого рівня уточнюють розпорядникам нижчого рівня річні обсяги бюджетних асигнувань, проводять помісячний розподіл асигнувань із загального фонду та доводять до них відповідні лімітні довідки.

Лімітна довідка про бюджетні асигнування – це документ, який містить затверджені бюджетні призначення (встановлені бюджетні асигнування) та їх помісячний розподіл, а також інші показники, що згідно із законодавством повинні бути визначені на основі відповідних нормативів.

Лімітна довідка видається відповідно Міністерством фінансів України, Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органом, розпорядником вищого рівня і доводиться головним розпорядникам, розпорядникам нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання проектів планів асигнувань.

Форма лімітної довідки затверджується Міністерством фінансів України.

З наведеного вище випливає, що ця довідка є для бюджетних організацій своєрідним лімітом витрат, які вони можуть здійснювати протягом року для виконання основних функцій і в межах яких вони мають право брати на себе зобов’язання.

Розпорядники бюджетних коштів відповідно до затверджених для них обсягів бюджетних асигнувань та інших показників, зазначених у лімітній довідці, приводять у відповідність до них свої витрати. Для цього чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження у штатному розписі, має бути приведено у відповідність до певного фонду оплати праці, а інші витрати – у відповідність з іншими встановленими асигнуваннями таким чином, щоб забезпечити виконання функцій, покладених на установу.
Отже, бюджетні установи на підставі отриманої від вищої організації лімітної довідки, в якій встановлено бюджетні асигнування, уточнюють проекти кошторисів, складають проекти планів асигнувань, штатні розписи (розклади) і подають ці документи до вищої організації у встановлені терміни. При цьому дані про витрати, наведені бюджетними установами в проектах кошторисів і планах асигнувань, мають відповідати встановленим для них лімітам бюджетних асигнувань.

Штатний розпис (розклад) – це документ, що визначає структуру установи, кількість штатних одиниць по кожному структурному підрозділу і у цілому по установі.

У штатному розписі вказуються встановлені штатному персоналу посадові оклади, надбавки, доплати, місячний фонд заробітної плати, а також фонд заробітної плати на рік по цій установі.

План асигувань - це помісячний розподіл видатків, затверджених у кошторисі, і який є невід’ємною частиною кошторису і затверджується разом з ним.

Загальний порядок складання проекту кошторису бюджетної установи подано на рисунку 1.1.

Рис. 1.1. Порядок складання проекту кошторису бюджетної установи

Кошториси, плани асигнувань та штатні розписи затверджуються керівниками відповідних бюджених установ вищого рівня (за винятком кошторисів окремих випадків).

Після розгляду проектів на їхній основі формуються бюджетні запити.

Згідно до п. 10 ст. 2 Бюджетного кодексу: бюджетний запит - документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період.

І врешті-решт, коли проекти кошторисів затверджені, сформовані бюджетні запити, складаються кошториси. Фактично вони вже складені, и лише формально заповнюються форми кошторисів. Типові форми встановлює Мінфін України.

Зазначені документи (кошторис, план асигнувань, штатний розпис) подаються та затверджуються у двох примірниках, один із яких повертається установі, а другий залишається у вишестоячій установі, керівник якої їх затвердив.

Питання для самоконтролю:

1. За якою класифікацією відображаються видатки в кошторисі?

2. Що відображають оперативно-сітьові показники?

3. З яких етапів складається процес затвердження кошторису?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Конституція України // ВВР України. – 1996. - № 30.

2. Бюджетний кодекс України. Закон України від 08.07.2010 року № 2456.

3. Податковий кодекс України. Закон України вiд 02.12.2010 № 2755-VI.

4. Цивільний кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. - № 11.

5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // ВВР України. – 2003. - № 18-22.

6. Воронова Л.К., Кучерявенко Н.П. Финансовое право Украины: Учебное пособие. – Харьков: Одиссей, 2006. – 160 с.

7. Кузькін Є.Ю., Дзьобко І.П. Фінансове право: Конспект лекцій. – Х.: ХІФ УДУФМТ, 2008. – 168 с.

Додаткова:

8. Указ Президента України ”Про Положення про Державну податкову службу України” від 12.05.11 №584/2011.

9. Закон України «Про Рахункову палату» вiд 11.07.1996 № 315/96-ВР (з наступними змінами і доповненнями).

10. Положення про Державну фінансову інспекцію України: Указ Президента України вiд 23.04.2011 № 499/2011 (з наступними змінами і доповненнями).

11. Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999р. (з наступними змінами і доповненнями).

12. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000р. (з наступними змінами і доповненнями).

13. Закон України «Про страхування» вiд 07.03.1996 № 85/96-ВР (з наступними змінами і доповненнями).

14. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. (з наступними змінами і доповненнями).

15. Указ Президента України «Про Державну митну службу України» від 29.11.1996р.

16. Указ Президента України «Про Положення про Державну казначейську службу України» вiд 13.04.2011 № 460/2011.

17. Білуха М. Т. Фінансовий контроль: теорія, ревізія, аудит: Підручник / М. Т. Білуха, М. Г. Дмитренко, Т. В. Микитенко За ред. засл. діяча науки і техн. України, д.е.н., проф. М. Т. Білухи.-Вид. друге перероб. і доп. – К.: Українська академія оригінальних ідей. – 2006. – 888 с.

18. Германчук П. К. Державний фінансовий контроль: ревізія та аудит / П. К. Германчук, І. Б. Стефанюк, Н. І. Рубан, В. Т. Александров, О. І. Назарчук – Київ: НВП „АВТ”, 2004. – 424 с.

19. Гуцаленко Л. В., Дерій В. А., Коцупатрий М.М. Державний фінансовий конроль. 2-вид., навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 424с.

20. Закон України «Про єдиний митний тариф». Закон від 05.02.1992 № 2097-XII.