2015-06-04
2300В умовах економічної кризи часто виникають ситуації, коли з певних причин підприємство не може стягнути борги зі своїх контрагентів. Низька платоспроможність останніх викликає ріст значних обсягів дебіторської заборгованості, яка, в свою чергу, веде до погіршення фінансового стану підприємства, позбавляє його інвестиційної привабливості, а інколи призводить до банкрутства. Тому, проблема ефективного управління дебіторською заборгованістю виходить на перший план. При цьому необхідним етапом розроблення стратегії управління дебіторською заборгованістю є дослідження сутності такого поняття як «дебіторська заборгованість», виявлення його особливостей та закономірностей з метою використання набутих знань при розробці стратегії та прийнятті управлінських рішень.
Теоретичним підґрунтям для розгляду сутності поняття «дебіторська
заборгованість» є розкриття сутності таких категорій як: «борг», «заборгованість», «дебітор», «розрахунки». Дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебітори – юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.
Обліку дебіторської заборгованості присвячені праці М.Д. Білик, С.Ф. Голова, Л. Городянської, О.В. Коблянської, В.М. Костюченко, Н.М. Матициної, Л.В. Нападовської, А.П. Шаповалової та інших. Питання управління дебіторською заборгованість висвітлені у багатьох підручниках, посібниках, монографіях провідних вітчизняних і зарубіжних авторів, серед яких варто виділити О.І. Бланка, Л.О. Лігоненко, А.А. Мазаракі, Н.М. Новикову, Г.В. Ситник тощо. Проте ця проблема
потребує подальшого висвітлення.
Дебіторська заборгованість, як і інші активи підприємства,
відображається в балансі тільки при дотриманні загальної вимоги, яка пред'являється до активів національними стандартами, а саме:
– може бути достовірно визначена грошова оцінка цієї дебіторської заборгованості;
– у майбутньому очікується одержання від неї економічних вигод, тобто одержання грошових коштів, товарів, інших активів або зменшення зобов’язань.
Так, автори фінансового словника Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. дають визначення заборгованості як сумі фінансових зобов’язань чи грошового боргу, яке підлягає погашенню. Майже ідентичним є поняття заборгованості у економічному словнику, а саме як сумі невиконаного зобов’язання, несплаченого боргу. Ми погоджуємося з думкою авторів щодо виділення окремо таких категорій, як зобов’язання і борг. Борг – це грошова сума, взята в позичку на певний термін і на певних умовах. Поняття боргу є вужчим, ніж поняття зобов’язання.
Так, зобов’язання у бухгалтерському обліку визначається як оформлені договором цивільно-правові відносини, в силу яких одна сторона зобов’язана здійснити на користь іншої сторони певні дії або утриматись від певних дій, та як сума коштів, яка повинна бути сплачена на певну дату в майбутньому, або існуючі (завдяки минулим операціям чи подіям) зобов’язання підприємства щодо передачі певних активів чи надання послуг іншому підприємству у майбутньому. Зобов’язання існує тільки тоді, коли йому відповідає нормативно-правовий документ. Тобто, зобов’язання – це виконання певних дій або, навпаки, утримання від дій. Слід зазначити, що Білик М.Д. також розрізняє поняття «зобов’язання» і «борг», але разом з тим дає визначення боргу як зобов’язанню особи перед іншою особою, що є не досить коректним.
Категорія «зобов’язання» тісно пов’язана з категоріями «розрахунки» і «заборгованість». При визначенні терміну «розрахунки» виникають дискусії, які можна виділити в три основні позиції. Відповідно до першої з них, розрахунки – це система взаємовідносин. Прихильники другої позиції вважають розрахунки безпосередньо взаємовідносинами (без використання слова «система»). Третя група вчених лише пояснює економічну сутність розрахунків без наведення їх визначення.
Іншим ключовим поняттям, яке розкриває сутність дебіторської заборгованості є «дебітор» (від латинського debitum – борг, обов’язок). Згідно з П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», дебітори – це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.
Слід зазначити, що закордонні та вітчизняні вчені визначають термін «дебіторська заборгованість» по-різному. Тлумачення даного поняття різними науковцями зазначено в таблиці 1.1. Цікавий підхід до тлумачення дебіторської заборгованості у закордонних авторів. Так, accounts receivable (анг.) поряд із дебіторською заборгованістю має такі варіанти перекладу: рахунки до отримання, рахунки дебіторів, дебітор за розрахунками. Зокрема, як зазначають Д. Стоун та К. Хітчинг: дебіторська заборгованість має назву «рахунки до отримання», а дебітори – це особи, які винні гроші за товари і послуги, вже одержані, але не оплачені ними.
Професори Гарвардського університету Зві Боді і Роберт К.
Мертон визначають дебіторську заборгованість як «рахунки до отримання», зазначаючи, що це та сума, яку покупці продукції повинні виплатити корпорації (підприємству).
Таблиця 1.1
Підходи до визначення дебіторської заборгованості
| Автор/джерело | Визначення |
| П(С)БО 10 «Дебіторська Заборгованість» | Дебіторська заборгованість – це суми заборгованості дебіторів підприємству на певну дату |
| Голов С.Ф. | Дебіторська заборгованість – фінансовий актив, що є контрактним правом однієї сторони отримати гроші й узгоджується з відповідним зобов’язанням сплати іншої сторони. |
| Д.Стоун, К.хітчинг | Дебіторська заборгованість - це сума боргів, які винні підприємству юридичні або фізичні особи та які виникли у результаті господарських взаємовідносин з ними |
| Райзберг Б.А., Стародубцева Е.Б. | Дебиторская задолженность (англ. Accounts receivable (A/R)) - сума долгов, причитающихся предприятию, фирме, компании со стороны других предприятий, фирм, компаний, а также граждан, являющихся их должниками, дебиторами |
| Лищенко О.Г | Дебіторська заборгованість - це фінансовий актив, який є контрактним правом отримувати грошові кошти або цінні папери від іншого підприємства |
| Момот Т. | Дебіторська заборгованість – безвідсоткова позика контрагентам. |
| Крайник О.П., Клепікова З.В. | Дебіторська заборгованість – форма відстрочки платежу – відкритий кредит (неформальна або формальна угода, яка передбачає виконання послуг замовником або реалізації продукції покупцю з відстрочкою оплати за них. Такий кредит вважається безкоштовним та без чіткого визначення строку |
Західні економісти часто приймають поняття «кредитна політика» та «політика управління дебіторською заборгованістю» як цілісну категорію. Так наприклад, Дж. Ван Хорн взагалі розглядає дебіторську заборгованість як кількісний результат, що виникає у результаті реалізації кредитної політики підприємства, а Барт Едвардс, у своїй книжці «Кредитний менеджмент» взагалі використовує поняття «дебіторська заборгованість», суто як термін обліку.
Стосовно сучасних вітчизняних вчених, то Дубровська Є.В. визначає дебіторську заборгованість як неоплачені юридичними та фізичними особами товари (роботи, послуги) та/або вилучені кошти з кругообігу підприємства, що мають документальне підтвердження, яке надає право на отримання боргу у вигляді грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів. Деякі українські вчені розглядають дебіторську заборгованість як кошти, вилучені у підприємства, або які на певний термін знаходяться в інших осіб. Ми вважаємо таку дефініцію не досить коректною, оскільки вона потребує уточнення.
Так, кошти, що вилучені у підприємства, не завжди перетворюються у дебіторську заборгованість. Крайник О.П., Клепнікова З.В. визначають дебіторську заборгованість у форму відкритого кредиту (табл. 1.1).
Поняття «кредит» тісно пов’язане з поняттям дебіторської заборгованості, але ототожнювати їх не слід. Товарний (комерційний) кредит варто розглядати як передумову виникнення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги.
На підставі проведеного дослідження визначення сутності поняття «дебіторської заборгованості» пропонуємо авторське тлумачення даного терміну, а саме як показника фінансового стану підприємства, який являє собою суму заборгованості на користь підприємства на певну дату за наданий комерційний та споживчий кредити покупцям, а також авансування постачальників, щодо яких у підприємства з’являється майнове право вимоги оплати боргу. При цьому, такі взаємовідносини мають документальне підтвердження.
Метою управління дебіторської заборгованістю є досягнення запланованих значень (запланованого інтервалу значень) фінансових показників діяльності підприємства, що можливо отримати в результаті руху всіх складових оборотного капіталу.
Місце дебіторської заборгованості дуже важливе, адже без неї неможливий нормальний розвиток підприємства і економіки в цілому. Для успіху підприємств та організацій, які працюють в умовах ринку потрібно дуже серйозно поставитися до питання управління цією частиною активів з використанням сучасних методик і технологій. Розгляд існуючих методик управління дебіторською заборгованістю, їхній аналіз та виокремлення найбільш ефективних з них буде розглядатися в наших подальших працях.
