Джерела

Висновки

Сучасна соціальна допомога характеризується інтегративними,

міждисциплінарними підходами. Її розвиток відбувається в трьох

напрямах. По-перше, визначається місце соціальної допомоги у

структурі суспільної життєдіяльності. По-друге, йде пошук власного

теоретичного обґрунтування. По-третє, виокремлюються конвенційні

зв’язки з іншими формами суспільної життєдіяльності. Гуманістичний

світогляд, заснований на визнанні невід’ємних прав людини, у тому

числі права на гідне, повноцінне і щасливе життя для кожного,

незалежно від його національних, расових, релігійних, вікових,

статевих, індивідуальних або соціальних особливостей. Тому

соціальна допомога є практичною реалізацією гуманістичного

світогляду. Поняття гуманізму близьке за своїм змістом і

походженням до гуманітарних проблем та інтересів суспільства, що

стосуються міжособистісних взаємовідносин, сімейних зв’язків,

людських контактів. Це розуміння особливо актуальне для сучасного

суспільства, оскільки основу вирішення гуманітарних проблем

утворюють гуманістичні принципи.

Джерела

1. Андрющенко А.І. Концепція соціальної роботи: проблеми

формування та розвитку/ А.І. Андрющенко // Методологія, теорія та

практикум соціологічного аналізу сучасного суспільства: Зб. наук. праць.

– Харків, 1999. – С. 123–125

2. Бочарова В.В. О некоторых методологических подходах к

пониманию целостного процесса социализации, воспитания и развития

личности. Теория и практика социальной работы: отечественный и

зарубежный опыт. – Москва – Тула, 1993.

3. Камаєва В.В. До питання про діалектичний взаємовплив

соціальної політики та соціальної роботи// Мультиверсум. Філософський

альманах. – К.: Центр духовної культури. – 2006. – № 58.

4. Мигович, І.І. Теорія і методи соціальної роботи / І.І. Мигович,

М.П. Лукашевич. - Навч. посіб. – К., 2002 – 340 с.

5. Мигович І. Соціальна робота – навчальна дисципліна та сфера

діяльності // http://www.viche.info

6. Мигович І. І. Управління соціальною роботою та її кадрові

забезпечення // http:// mailto:tempus-lab@socwd.uzhgorod.ua

7. Савка В. Є. До питання про систему інструментів соціальної

політики в демократичному суспільстві // http://www.viche.info

8. Социальная работа: уч. посібник / под ред. В.И. Курбатова - 2-е

изд. - Рн/Д.: Феникс, 2003. – 568 с.

9. Социальная работа: теория и практика [Текст]: Учеб. пособ. /Под

ред. проф. Е. Холостовой, А. Совина. – М.: Инфра, 2002. – 427 с.

10. Теория и методика социальной работы. – М., 1994. – Ч. 1.

11. Хайдеггер М. Основные проблемы феноменологии / Пер. с нем.

А.Г.Чернякова – С.-Пб.: Высшая религиозно-философская школа, 2001.

– 442 с.

12. Штефан Л. Зміст сучасної професійно-педагогічної підготовки

соціальних педагогів в Україні // Педагогіка та психологія: Зб. наук. праць

/ За ред. акад. І.Ф. Прокопенка, члена-кор. В.І. Лозової. – Харків: ОВС,

2002. – Вип. 23. - 168с.

Лекція 2. Державна соціальна допомога

Для підтримки нормального рівня життя найбільш уразливих в економічному плані верст населення реалізується державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям.

Держвна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям (державна соціальна допомога) — це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім’ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім’ї.

Прожитковий мінімум для сім’ї — визначена для кожної сім’ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України “Про прожитковий мінімум” для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.

Середньомісячний сукупний дохід сім’ї — обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї з усіх джерел надходжень протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги.

Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим ніж 75 % від прожиткового мінімуму для сім’ї.

До стабілізації економічного становища в Україні величина державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється на основі реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Державна соціальна допомога призначається на шість місяців:

· одиноким особам, визнаним за результатами медико-соціальної експертизи непрацездатними, які не мають інших джерел для існування, державна соціальна допомога може бути призначена на строк визнання особи непрацездатною;

· одиноким особам, які досягли 65-річного віку і не мають інших джерел для існування, державна соціальна допомога може бути призначена довічно.

Прожитковий мінімум — вартісна величина достатнього забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження її здоров’я завдяки набору продуктів харчування, а також мінімальному набору непродовольчих товарів та мінімальному набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто належить до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

Прожитковий мінімум, визначений для осіб, які відповідно до законодавства підлягають обов’язковому державному соціальному страхуванню, збільшується на суму обов’язкових платежів.

Прожитковий мінімум застосовується для:

· загального оцінювання рівня життя в Україні, що є основою для реалізації соціальної політики та розроблення окремих державних соціальних програм;

· встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат на підставі вимог Конституції України та законів України;

· визначення права на призначення соціальної допомоги;

· визначення державних соціальних гарантій і стандартів обслуговування та забезпечення в галузях охорони здоров’я, освіти, соціального обслуговування та інших;

· встановлення величини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

· формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Для оцінювання рівня життя в регіоні, розроблення та реалізації регіональних соціальних програм, визначення права на призначення соціальної допомоги, що фінансується за рахунок місцевих бюджетів, органами місцевого самоврядування може затверджуватися регіональний прожитковий мінімум, не нижчий від установленого відповідно до законодавства.

До набору послуг включаються: житлово-комунальні, транспортні, побутові послуги, послуги зв’язку, закладів культури, освіти, охорони здоров’я та ін. Набір послуг формується спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сферах надання відповідних послуг.

Основними принципами формування набору послуг є:

· задоволення мінімальної потреби громадян у житлі, організації побуту, користуванні транспортом, закладами культури, у підтриманні зв’язку з навколишнім середовищем;

· задоволення потреби громадян у користуванні закладами освіти, охорони здоров’я;

· визначення житлово-комунальних послуг (з водопостачання, теплопостачання, газопостачання, електропостачання, водовідведення, утримання та експлуатації житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання, утримання ліфтів), відповідно до соціальної норми житла та нормативів споживання зазначених послуг;

· урахування особливостей потреб осіб, які належать до різних соціальних і демографічних груп населення.