Назвіть норми, що перебувають у конкуренції загальної та спеціальної норм, що передбачають відповідальність за злочини проти волі, честі та гідності особи

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВОЛІ, ЧЕСТІ ТА ГІДНОСТІ ОСОБИ

Завдання:

1.Напишіть приклади (складіть фабули) вчинення таких злочинів:

а) ч. 2 ст. 147 КК України; ч. 2 ст. 150 КК України;

б) ч. 3 ст. 149 КК України; ч. 3 ст. 150-1 КК України.

 

2. Випишіть номери статей розділу ІІІ “Злочини проти волі, честі та гідності особи”, які передбачають:

а) злочини з матеріальним складом;

б) злочини, які вчиняються спеціальним суб’єктом;

 

Випишіть із розділу ІІІ Особливої частини КК України статті, що передбачають відповідальність за злочини, ознакою складу яких є наслідок у виді спричинення тяжких наслідків. Розкрийте зміст цієї ознаки складу злочину.

Назвіть норми, що перебувають у конкуренції загальної та спеціальної норм, що передбачають відповідальність за злочини проти волі, честі та гідності особи.

Задачі:

1. Петро з метою викрадення 13-річного Дмитра організував злочинну групу, до якої увійшли Іван, Степан, Тарас.Згідно із розробленим Петром планом протягом місяця часуІван, Степан, Тарас слідкували за Дмитром, а про результати спостереження доповідали Петру. У день викрадення Іван, Степан, Тарас заштовхали Дмитра до салону автомобіля та перевезли у квартиру, де і утримували Дмитра. Про зникнення свого сина батьки одразу повідомили правоохоронні органи. Усвідомивши, що пошуком дитини активно займаються правоохоронні органи, Петро наказав Івану, Степану та Тарасу відпуститиДмитра додому.У вказаній квартирі без їжі та води Дмитро перебував одну добу. Дайте кримінально-правову оцінку вчиненому.

2. Світлана не маючи постійного місця роботи та легальних доходів, вирішила зайнятися «бізнесом», а саме вона знаходила молодих дівчат модельної зовнішності, фінансувала їх проїзд до Греції та організовувала їх передачу своєму спільнику Максиму на території цієї державиз метою подальшої сексуальної експлуатації та отримувала свою частку прибутку від цієї діяльності. Знаючи про скрутне матеріальне становище своєї сусідки Надії, значні борги останньої через відсутність постійної роботи, запропонувала їй виїхати для подальшого працевлаштування повією до Греції. Світлана придбала Надії квитки, фінансувала інші витрати. Прибувши до Греції Надії повідомили, що вона продана і повинна протягом місяця відпрацювати свій борг, надаючи сексуальні послуги безкоштовно.З метою недопущення втечі, знаючи про відсутність коштів у потерпілої, забравши паспорт, позбавивши її можливості вільно пересуватися, Світлана та її спільник Максим організували надання Надією сексуальних послуг, отримуючи значні прибутки від цієї діяльності.

3. Марія розлучившись з чоловіком залишилася сама з 5-річним сином. Вона неодноразово намагалася влаштуватися на роботу, однак, безрезультатно. Не маючи жодних засобів для існування, вона вирішила, що можна спробувати залучити для заробляння грошей свого сина, люди пожаліють дитину та дадуть йому гроші. Вона одягнула його в найгірший одяг, і кожного дня приводила у місця великого скупчення людей. Вона сказала синові, що потрібно перехожим казати, що він сирота, що вже давно не їв, і дуже голодний. Протягом місяця часу до хлопчика підійшло приблизно 1000-1500 людей, за вказаний час хлопчик отримав 1000 гривен, які його мати Марія витратила на продукти харчування.

4. Мешканці м. Запоріжжя Тарас та Андрій, перебуваючи на території Луганської області з метою вивезення з зони бойових дійбіженців та надання гуманітарної допомоги, зникли у невідомому напрямку при невстановлених обставинах та перестали виходити на телефонний зв'язок з рідними. Через деякий час після зникнення до доньки зниклого Тараса зателефонували невідомий чоловік, який представився Антоном і повідомив, що зниклі чоловіки знаходяться у нього у підвалі, і що він зможе повернути їх родичам, якщо вони перерахують йому на картковий рахунок 10000 доларів протягом тижня часу, у іншому випадку вони своїх рідних більше живими не побачать.

5. Тетяна у червні-серпні 2015р. знаходилася на лікуванні в Львівській психіатричній лікарні з приводу судинної деменції з параноїчним синдромом. Як пояснила Уляна, донька Тетяни необхідність вказаного лікування її матері, була обумовлена тим, що з березня 2015р. стан психічного здоров`я матері став погіршуватися, оскільки вона переставала впізнавати членів родини, могла піти з дому і забути дорогу, безпідставно зазнавала панічних атак, кричала, намагалася вистрибнути з балкону, забувала виключити воду і газ, чим ставила у небезпеку себе та оточуючих. Факт потреби у госпіталізації підтвердила лікар психіатричної лікарні вказуючи на те, що підставою для поміщення Тетяни до психіатричного закладу та надання відповідного лікування стало об`єктивне погіршення стану її психіатричного здоров`я. Згідно висновку експертної комісії, створеної відповідно до Наказу Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації № 415 від 28.07.2015р. - жодних порушень законодавства України про надання психіатричної допомоги Тетяни не було встановлено. Однак Тетяна, вважала, що вона є повністю здоровою людиною, а її донька, щоб позбутися її, умисно дає неправдиві свідчення та обмовляє свою матір, що призводить до незаконного утримання Тетяни у психіатричній лікарні.

6Маркіян, вчитель трудового навчання у школі вирішив створити власну справу. Зокрема, розуміючи, що у школі навчається 500 учнів (учні 5-9 класів, які мають такий предмет), вирішив на уроках трудового навчання давати завдання - пошиття постільної білизни. Вказану білизну Маркіян реалізовував на ринку. Успіх окрилив Маркіяна, і він почав пропонувати учням залишатися після уроків, обіцяючи високі оцінки з свого предмету. Частина учнів погодилася. Однак, скоро про це дізналися батьки, і пошиття постільної білизни припинилося. Як стало відомо, загалом було пошито 500 комплектів.

 

Рекомендована література.

Нормативно-правові акти:

Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами: Затверджена резолюцією 317 Генеральної Асамблеї ООН від 2 грудня 1949 р.

Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників: прийнята 34-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 17 грудня 1979 р.

Конвенція про права дитини: ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р.

Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 р. (з наступними змінами та доповненнями).

Про психіатричну допомогу: Закон України від 22 лютого 2000 р. (з наступними змінами та доповненнями).

Про охорону дитинства: Закон України від 26 квітня 2001 р. (з наступними змінами та доповненнями).

Спеціальна література

Акімов М. Кримінальна відповідальність за захоплення заручників // Право України.-2002.-№3.-С. 150-155

Аніщук Н. До проблеми работоргівлі жінками // Право України.-2002.-№9.-С.99-101

Баулин Ю.В. Система злочинів проти особистої волі людини. // Злочини проти особистої волі людини. Збірник матеріалів міжнародного науково-практичного семінару (Харків, 19-20 вересня 2000 р.) / [Редкол.: Сташис В.В. (гол.редактор) та ін.]. - Харків: ПФ “Книжкове видавництво” “Лествиця Марії”, 2002. - С. 23-26.

Володіна О.О. Вчинення діяння щодо малолітнього як кваліфікуюча ознака викрадення людини // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - Х. - 2002. - Вип. 19. - С. 42 - 46.

Володіна О.О. Кримінальна відповідальність за викрадення людини. – Харків: СПД ФО Мальцев О.В., 205. – 221 с.

Голина В.В, Богатыреева В.С. Проблемы борьбы с преступлениями против личной свободы человека в Украине // Проблеми законності / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - 2001. - Вип. 49. - С. 131 - 141.

Давидович І., Онопенко В. Захоплення заручників: проблеми визначення об’єктивної сторони та співвідношення з іншими посяганнями // Підприємництво, господарство і право. – 2011. - № 6. – С. 127-130.

Денисов С.Т., Сердюх П.П. Торгівля людьми: проблема правового визначення поняття // Науковий вісник Юридичної академії МВС України. - Дніпропетровськ. - 2000. - Вип. 2 (2). - С. 126 - 134.

Ємельянов В.П. Тероризм и преступления с признаками терроризирования. Уголовно-правовое исследование. - М.: “Nota bene”, 2000. - 320 с.

Злочини проти особистої волі людини: Збірник матеріалів науково-практичного семінару (Харків, 19-20 вересня 2000 р.) / Редкол.: В.В. Сташис (гол. Ред.) та інші.-Харків: Книжкове видавництво “Лествиця Марії”, 2002. - 240 с.

Іващенко В.О. Торгівля жінками та дітьми (кримінологічні та кримінально-правові аспекти боротьби): монографія / В.О. Іващенко. – К.: Атіка, 2004.

Калмиков Д.О. Кримінальна відповідальність за експлуатацію дітей: Дис. … канд.. юрид. наук: 12.00.08. – Луганськ, 2010. – 309 с.

Киренко С. Кримінально-правова охорона неповнолітніх: новий КК - старі проблеми. // Право України. - 2002. - №6. - С. 39.

Козак В.А. Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми за новим Кримінальним кодексом України // Проблеми законності / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - 2002. - Вип. 56. - С. 144 - 150.

Козак В.А. Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми: проблема об’єкту злочину // Проблеми законності.- 2002.- Вип.52.- С. 193-198

Лизогуб Я.Г. Відмежування торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо передачі людини від суміжних злочинів // Вісник Луганської академії внутрішніх справ імені 10-річчя незалежності України. - 2002. - Вип. 2. - С. 112 - 122.

Маркін В. «Підміна дитини» (ст. 148 КК України): характеристика об’єктивних ознак складу злочину / В. Маркін // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали XII регіональної науково-практичної конференції, 9-10 лютого 2006 р. – Львів, 2006. – С. 370–372.Наден О. В. Торгівля жінками як кримінально-правова та соціальна проблема сучасності: монографія / О. В. Наден. – К.: Атіка, 2004.

Орлеан А.М. Кримінально-правова характеристика торгівлі людьми: монографія / А.М. Орлеан. – Х.: СІМ, 2005.

Стрекалов Є.Ф. Проблемні питання кваліфікації злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - Х. - 2001. - Вип. 14. - С. 48 - 54.

Хавронюк М.І., Калмиков Д.О. Деякі питання удосконалення відповідальності за злочини проти волі дитини // Вісник Верховного Суду України. – 2011. - № 10. – С. 42-48.