II. Завдання та вправи

Практичне заняття №6

 

 

Тема: Росія в першій четверті XIX століття.

 

Питання для обговорення

 

1. Олександр I і внутрішньополітична спадщина Павла I.

2. Спроби ліберальних перетворень Олександра I в 1801-1811 роках.

3. Міжнародне становище та основні напрями зовнішньої політики Росії на початку XIX століття (1801-1812 рр.).

4. Росія і Франція напередодні військового конфлікту.

5. Вітчизняна війна 1812 року.

6. Закордонний похід російської армії (1813-1814 рр.).

7. Внутрішня політика Олександра I в післявоєнний період (1814-1825 рр

8. Міждержавні відносини в післявоєнній Європі та роль в них Росії.

 

 

Основні поняття та терміни

 

Негласний комітет, „Непременный совет”, „Указ про вільних хліборобів”, міністерство, Комітет міністрів, Державна рада, лібералізація, військові поселення, аракчеєвщина,

„Велика армія”, Дрісський табір, багратіонові флеши, курганна батарея, тарутинський маневр, ар’єргардні бої, редут, рада у Філях, „Битва народів”, „100 днів Наполеона”, Священний союз, Віденський конгрес.

 

Персоналії

 

Ф. де Лагарп, М. Сперанський, Єлизавета Олексіївна,

П. Строганов, В. Кочубей, А. Чарторийський, М. Новосильцев,

О. Аракчеєв, М. Кутузов, П. Багратіон, М. Барклай-де-Толли, О. Тормасов, О. Тучков-IV, Ф. Растопчин, М. Платов, П. Вітгенштейн,

П. Чичагов, Наполеон, Ней, Мюрат, Д. Давидов.

 

 

Література

 

1. Хрестоматия по истории России с древнейших времен времен до наших дней. – М., 2000. – С. 159-165.

2. Валлотон А. Александр I. – М., 1991.

3. Полещук Т. Історія Росії XIX – початку XX ст. – Львів, 2008. – С. 17-29

4. Пресняков А. Российские самодержцы. – М., 1990.

5. Российское законодательство X-XX веков. Т. 6. – М., 1988.

6. Троицкий Н. Россия в XIX веке. Курс лекций. – М., 1997. – С. 64-75.

7. Эйдельман Н. «Революция сверху» в России. – М., 1989.

8. Жилин П. Фельдмаршал М.И. Кутузов. – М., 1987.

9. Сироткин В. Отечественная война 1812 года. – М., 1988.

10. Тарле Е. Наполеон Бонапарт. – М., 1987.

11. Троицкий Н. Великий год России. 1812. – М., 1987.

Завдання для самостійної роботи

Росія в першій чверті XIX століття

 

I. Питання для самоконтролю

 

1. Росія в першій чверті XIX століття: міжнародне становище і внутрішня політика.

2. Внутрішня політика Олександра I до і після війни 1812 року.

3. Конституційні задуми Олександра I і причини їх невдач.

4. Селянське законодавство Олександра I.

5. Політика Олександра I в галузі освіти.

 

II. Завдання та вправи

 

 

1. Порівняйте проекти реформ М. Сперанського, О. Аракчєєва, М. Новосильцева, декабристів. Знайдіть загальне і особливе в їх програмах.

2. Які були наміри і реальні дії Олександра I у селянському питанні в перше десятиріччя його правління? Як змінилася позиція царя в останні роки його життя? Чому?

3. Проаналізуйте, як і в якій мірі особисті якості Олександра I впливали на його внутрішню політику? Прослідкуйте, як це виявлялося на різних етапах його правління.

4. Проаналізуйте мету і результати реформи системи державного управління Олександра I. Матеріали відобразіть в таблиці.

5. Визначте основні напрями і завдання зовнішньої політики Росії в першій чверті XIX століття. Які чинники мали вплив на її здійснення?

6. Знайдіть помилки в тексті.

 

 

Бородинська битва

7 вересня (26 серпня за старим стилем) 1812 року неподалік від Москви розігралася одна з найвизначніших битв не тільки Великої Вітчизняної війни, але і всієї епохи наполеонівських воєн. М. Кутузов розраховував в цій битві розгромити французів і добитися повної капітуляції Наполеона. Обране Кутузовим для битви Бородинське поле прикривало дороги, що вели до столиць Росії – Москви і Петербургу.

План розміщення російських військ був складений М. Кутузовим на військовій раді у Філях за два дні до битви і передбачав наступне: на правому фланзі – перша армія

П. Багратіона, в центрі – корпус генерала М. Раєвського, на лівому фланзі – друга армія М. Барклая-де-Толлі. Особливу увагу Кутузов приділяв резервам, якими він маневрував.

Бородинська битва почалася опівдні. Основні події розгорнулися на лівому фланзі. Саме тут Наполеон вирішив завдати головного удару, прорвати оборону росіян, розітнути їх війська і знищити.

Після сильного артилерійського обстрілу дивізії французів пішли в атаку і в наполегливому бою захопили Шевардінський редут.

Наполеону не вдалося прорватися в центрі. Проте відхід російських військ від Багратіонових флешів створив загрозу флангового удару по батареї П. Коновніцина і висоті, яку ця батарея захищала. Батарею двічі атакували війська віце-короля Франції Євгенія Богарне. Необхідно було виграти час, і цей час надав відмінно задуманий рейд російської кінноти під командуванням отамана Я.Кульнєва по тилах французької армії.

Атака була такою несподіваною і раптовою, що викликала паніку навіть в самій ставці Наполеона. Французький король негайно припинив наступ і повернув частину своїх сил для захисту від атак російської кавалерії. Лише в кінці дня французам ціною величезних втрат вдалося захопити батарею Коновніцина.

Втративши в безперервних атаках на російських позиціях величезне число піхоти і кавалерії, Наполеон відмовився від подальшого наступу. Битва, що продовжувалася 15 годин, закінчилася пізно увечері. Наполеон відвів майже всі свої війська на початкові позиції. Наполеон не зміг розгромити російську армію і примусити її капітулювати.

Бородинська битва створила умови для коренного перелому в ході війни. Російський імператор Олександр I за Бородинську битву присвоїв Кутузову звання генералісимуса.

 

 

7. Дайте визначення поняття „аракчеєвщина”. Яку роль грали військові поселення в системі регулювання соціально-економічного життя?

8. Проаналізуйте форми опозиційності, які виявилися в першій чверті XIX століття: хвилювання в армії, дворянські таємні товариства, громадська думка.

 

9. Як ви розумієте вираз: „Царизм – жандарм Європи”? Якими, на ваш погляд, були мета і реальні дії Священного Союзу?

 

10. Складіть узагальнюючу таблицю „Участь Росії в антифранцузьких коаліціях в кін. XVIII – поч. XIX ст.” (від першої – 1793-1796 рр., до сьомої – в 1815 р.)

 

11. О. Пушкін на початку царювання Олександра I писав: „Дней Александровых прекрасное начало”, а в кінці:

„Властитель слабый и лукавый,

Плешивый щеголь, враг труда,

Нечаянно пригретый славой,

Над нами царствовал тогда”.

Вислови вкрай суперечливі. Чим пояснюється така суперечність в оцінках імператора? Які події внутрішньої і зовнішньої політики мав на увазі поет?

 

III. Теми рефератів

 

1. Реформаторський пошук влади і передового дворянства в першій чверті XIX століття.

2. М.М. Сперанський: плани перетворень і доля реформатора.

3. Бородинська битва в спогадах учасників і сучасників.

4. Олександр I – людина і государ.

5. Сучасні дискусії про О. Аракчєєва.

6. Проект „Статутної грамоти Російської імперії” М. Новосильцева.

7. Закордонний похід російської армії 1813 – 1814 рр. (військово-політичний аспект).

8. Конгреси Священного Союзу і участь в них Росії.

9. М. Кармазин і його записки „Про стародавню і нову Росію”

10. Таємниця смерті Олександра I: легенда про Федіра Кузьмича.

11. Герої 1812 року (на вибір: М. Кутузов, П. Багратіон,

М. Барклай-де-Толлі, Д. Давидов, П. Коновніцин, М. Раєвський,

О. Ермолов).