Зміст протоколу про адміністративне правопорушення. Особи, які мають право складати протокол про адміністративні правопорушення. Надіслання протоколу

Тема 5.10

Протокол та постанова у справі про адміністративні проступки

1. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення. Особи, які мають право складати протокол про адміністративні правопорушення. Надіслання протоколу.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. Місце протоколу про адміністративне правопорушення у системі процесуальних документів адміністративно-деліктного провадження.

Зміст протоколу про адміністративне правопорушення. Особи, які мають право складати протокол про адміністративні правопорушення. Надіслання протоколу

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмовлення особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ і до нього висуваються певні вимоги. Саме в цій статті надається перелік тих даних, що обов'язково повинні бути закріплені у протоколі для того, щоб він мав відповідну силу і щоб його неможливо було заперечувати. Бланки протоколів про адміністративне правопорушення є бланками суворої звітності. Вони повинні бути надруковані у друкарні, мати захист від підробки та єдину наскрізну нумерацію в межах відповідного органу. Протоколи та акти повинні бути зареєстровані в бухгалтерії цих органів, як бланки суворої звітності, видаватися та обліковуватися у встановленому законодавством порядку.

Протокол містить усі відомості, що стосуються правопорушення; майнової шкоди (якщо така мала місце в результаті скоєння правопорушення); особи порушника (прозвище, ім'я і по батькові; дата і місце народження; місце проживання; телефон; посада; зарплата, пенсія чи з інших джерел у гривнях; освіта; сімейний стан; кількість осіб, що перебувають на утриманні; чи притягувалася особа раніше до відповідальності (адміністративної, кримінальної); документ, що посвідчує особу порушника); особи, що склала протокол (посада, прозвище, ім'я і по батькові, зазначається дата і місце складення протоколу); пояснення порушника; зазначається, що порушнику роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. 286 КпАП, та повідомлено про час і місце розгляду справи; за наявності свідків зазначається їх прозвище, ім'я і по батькові, адреса та телефон. Обов'язково робиться посилання на той нормативний акт, який передбачає відповідальність за вчинене правопорушення. Протокол повинен бути підписаний особою, що його склала, та особою, що вчинила правопорушення. Також за наявності свідків і потерпілих протокол підписується і ними. У випадку, коли порушник
відмовляється підписати протокол, про це робиться запис у протоколі. Можливе засвідчення такого запису підписами понятих.
Залежно від того, яке саме правопорушення було вчинене, у протоколі можуть зазначатися і інші відомості, які необхідні для більш повного відображення фактів. Так, наприклад, при вчиненні дрібної спекуляції у протоколі зазначаються також відомості про предмет спекуляції, його роздрібну ціну, кількість виявлених предметів, обставини перепродажу, товарні ярлики та інші відомості, що сприятимуть відображенню реальної дійсності вчинення правопорушення.

У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 КпАП, протоколи про правопорушення мають право складати:

1) уповноважені на те посадові особи:

органів внутрішніх справ;

органів державного пожежного нагляду;

органів охорони здоров'я;

інші.

2) посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами
сільських, селищних, міських рад

3) власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган;

4) посадові особи, уповноважені відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать аеродроми

5) працівники, які здійснюють охорону підприємств, установ, організацій

6) державні виконавці;

7) секретар судового засідання, секретар суду;

8) слідчий, особа, яка провадить дізнання, прокурор або уповноважена ним особа з числа працівників прокуратури;

9) представники громадських організацій або органів громадської
самодіяльності;

10) державні інспектори з питань інтелектуальної власності;

11) прокурор або уповноважена ним особа з числа працівників;

12) державні інспектори з охорони прав на сорти рослин

При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) обов'язково перевіряє чи компетентною особою був складений протокол.

Протокол надсилається органові (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Завершальним етапом адміністративного розслідування при провадженні у справах про адміністративні правопорушення є направлення протоколу і всіх матеріалів розслідування на розгляд органа (посадовій особі), уповноваженого розглядати відповідну категорію справ про адміністративні правопорушення. Ці органи (посадові особи) перелічуються у главі 17 КпАП.
Протокол надсилається у певний строк відповідному уповноваженому органу. Терміни передачі протоколу органу, уповноваженому на розгляд справи, у КпАП не встановлені. Процесуальні терміни встановлені лише стосовно протоколів про здійснення корупційного діяння - протокол повинен бути переданий до суду в 3-денний термін з моменту його складання. В усіх інших випадках цей строк регламентується відповідними відомчими актами. Протокол про злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця повинен бути надісланий на розгляд суду протягом однієї доби. Як правило, усередині органу протокол направляється на розгляд уповноваженій особі протягом доби.
Протоколи передаються за розносною книгою. Допускається передача протоколу і доданих до нього матеріалів рекомендованим поштовим відправленням із зазначенням опису вкладених матеріалів. Протокол разом із матеріалами прошиваються і нумеруються за аркушами. В описі зазначаються: порядковий номер, повна назва документа, його дата, номери аркушів за порядком, а також загальна кількість документів і аркушів цифрами та літерами. Опис підписується керівником органу, ставиться дата його складання.

Про направлення протоколу і доданих до нього матеріалів на розгляд районного (міського) суду в Журналі обліку матеріалів про адміністративні правопорушення та результатів їх розгляду робиться відповідний запис.
КпАП передбачає альтернативну підвідомчість справ. До того ж іноді законодавством визначене первісне право одного із органів розглядати справу. Наприклад, справу щодо дрібного хуліганства первісно розглядає начальник органу внутрішніх справ. Однак якщо, враховуючи обставини справи, особу правопорушника, начальник ОВС вирішить, що стягнення штрафу від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, буде недостатнім, то він має право передати матеріали справи до суду (де за таке правопорушення може бути накладено стягнення у вигляді виправних робіт або адміністративного арешту). Також збігається компетенція щодо розгляду справ виконавчих органів сільських, селищних, міських рад і адміністративних комісій. У такому випадку справи розглядаються адміністративними комісіями. І лише у разі відсутності адміністративної комісії при виконавчому органі міської ради, справа розглядається відповідним виконкомом ради. Питання щодо підвідомчості є важливим для визначення адресату, якому повинен бути надісланий протокол.