Категорії соціології праці та зайнятості

Самостійна робота студентів

Тема № 10

Соціологія праці та зайнятості.

 

Перелік питань:

1. Сутність, предмет, об’єкт, функції соціології праці та зайнятості

2. Категорії соціології праці та зайнятості

 

Сутність, предмет, об’єкт, функції соціології праці та зайнятості

Праця – основа функціонування та розвитку людського суспільства. Сфера праці завжди була об’єктом вивчення природничих, суспільних, економічних наук. Важливе місце серед них посідає соціологія праці та зайнятості.

Соціологія праці та зайнятості – галузева соціологічна теорія, яка вивчає закономірності формування, функціонування і розвитку соціальних утворень у сфері праці й пов’язані з ними процеси та явища.

Об’єктом соціології праці та зайнятості є праця як суспільно значуще явище, предметом – структура і механізми соціально-трудових відносин, соціальні процеси у сфері праці.

Соціологія праці та зайнятості виконує низку функцій:

1. теоретико-пізнавальна – дослідження соціальних явищ, процесів у сфері праці, аналіз ринку праці, вивчення соціально-професійної структури суспільства тощо.

2. прогностична – вироблення прогнозів щодо тенденцій функціонування соціально-трудових відносин, соціальних процесів у сфері праці.

3. дослідницька – вивчення соціальних проблем у сфері праці.

4. інформаційна – сприяє отриманню за результатами соціологічних досліджень необхідної інформації для вирішення соціальних проблем і протиріч, що супроводжують трудову діяльність людини.

5. управлінська – формування соціальної політики у сфері праці, створення системи соціального захисту, програм розвитку трудових колективів.

6. соціально-технологічна – розробка і впровадження соціальних технологій, спрямованих на регулювання процесів адаптації, розвитку професійної кар’єри, формування соціально-психологічного клімату в колективі.

7. світоглядна – формує соціологічний погляд на сучасну сферу праці.

Сутність праці як соціального феномену виявляється в таких її функціях:

- Виробнича, створення матеріально-технічних благ.

- Соціально-відновлювальна, забезпечення життєдіяльності, матеріального добробуту працівників.

- Соціально-диференційна, виявляється у відмінностях соціальних рис працівників.

- Статусна, зумовлена неоднаковим значенням у суспільстві різних видів праці.

- Ціннісна, формування в працівників мотиваційної сфери, життєвих цілей і планів на майбутнє.

- Формування особистості – праця повинна стати сферою самореалізації, самоствердження людини.

 

Категорії соціології праці та зайнятості

Основними категоріями соціології праці та зайнятості є:

Характер праці – соціальна сутність праці як суспільно значущого процесу. Характер праці визначається особливостями виробничих відносин. Показниками його є форма власності, розподільчі відносини, соціальні відмінності.

Зміст праці - узагальнена характеристика процесу праці, яка враховує різноманітні функції праці, види трудових операцій, поділ виробничої діяльності. За змістом розрізняють: просту працю – не потребує спеціального навчання, виконуються прості операції, складну – потребує відповідної кваліфікації, творчу – передбачає постійний пошук нових рішень, репродуктивну – значна частина функцій повторюється, фізичну – взаємодія людини із засобами праці, розумову – притаманні інформаційні, логічні, творчі елементи, ручну – пряма дія працівника на предмет праці, механізовану.

Умови праці – сукупність чинників, які впливають на працездатність і здоров’я працівників. Сюди належать соціально-економічні, санітарно-гігієнічні, організа­ційні та соціально-побутові умови праці.

Ринок праці – певна система суспільних відносин, які узгоджують інтереси роботодавців і найманих працівників. Головними складовими ринку праці є сукупна пропозиція, яка охоплює всю найману робочу силу, та сукупний попит, що характеризує загальну потребу економіки у робочій силі.

Зайнятість населення – діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, яка є джерелом доходу.

Безробіття – розбіжності на ринку праці між пропозицією робочої сили і попитом на неї, за яких певна частина робочої сили вимушено поповнює резервну армію праці. До основних типів безробіття належать: фрикційне, структурне, циклічне, приховане.

Ставлення до праці – зв’язок між працівником і суспільством, працівником і працею щодо виробництва та розподілу матеріальних і духовних благ.

Мотивація трудової діяльності – внутрішня спонука до трудової діяльності з метою досягнення певних цілей, зацікавленість у такій діяльності. Трудові мотиви поділяються на мотиви, що стосуються вибору професії та місця роботи; мотиви реалізації особистості, її норм і цінностей; мотиви, вибору соціальної і професійної мобільності.

Трудова адаптація – соціальний процес засвоєння особистістю нової трудової ситуації, внаслідок активної взаємодії особистості й трудового середовища. Адаптація буває фізіологічною, професійною, соціально-психологічною.

Соціально-психологічний клімат – відносно стійкий і типовий для певної групи загальний емоційний настрій, який формується в процесі спільної трудової діяльності колективу, спілкування між людьми.

Питання для самоконтролю:

1. У чому полягають особливості об’єкта і предмета соціології праці і зайнятості?

2. Охарактеризуйте головні категорії, поняття соціології праці та зайнятості.

3. В чому особливість трудової адаптації? Які види адаптації використовуються в соціології праці?

4. Охарактеризуйте основні функції соціології праці і зайнятості.

5. В чому виявляється сутність праці як соціального явища?