З’єднання кісток кінцівок

ТЕСТОВІ ПИТАННЯ

I. Хребетний стовп

1. Три пари отворів - крилові, міжхребцеві та поперечних каналів - характерно для атланта:

а) собаки;

б) свині;

в) коня;

г) великої рогатої худоби.

2. Хребець, що складається з двох дуг (дорсальної та вентральної), тіло не виражено, а на крилах знаходяться крилові, міжхребцеві (бічні) та поперечні отвори:

а) перший шийний хребець; г) типовий грудний хребець;

б) другий шийний хребець; д) типовий поперековий хребець;

в) сьомий шийний хребець; е) хвостовий хребець.

3. В якого виду тварин атлант має сплощені, масивні, горизонтально направлені крила, на котрих знаходяться міжхребцеві та крилові отвори, проте відсутні поперечні отвори?

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби.

4. Атлант, в якого дві пари отворів, замість крилового отвору є крилова вирізка, вентральна дуга вужча за дорсальну; крила тонкі, плоскі, горизонтально направлені - характерний для:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби.

5. Хребець, в якого є зуб, що відповідає голівці, і дорсальний гребінь замість остистого відростка - це:

а) перший шийний хребець; г) типовий грудний хребець;

б) другий шийний хребець; д) типовий поперековий хребець;

в) сьомий шийний хребець; е) хвостовий хребець.

6. Зубоподібний відросток у вигляді наповненого півциліндра та масивний дорсальний гребінь, який каудально роздвоюється і зливається з каудальними суглобовими відростками - характерно для епістрофея:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби.

7. Епістрофей, в якого гребінь має вигляд квадратної пластинки, а зуб - порожнистого напівциліндра - характерний для:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби.

8. Епістрофей, вякого гребінь нависає краніально над зубом та каудально зростається з каудальними суглобовими відростками; зуб - циліндричний, тонкий, направлений краніодорсально -характерний для:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби.

9. Масивні, широко поставлені суглобові відростки, що з'єднані латеральним гребенем, двогілкові поперечно-реберні відростки, міжпоперечні отвори в їх основі - характерно для:

а) першого шийного хребця; г) типового грудного хребця;

б) типового шийного хребця; д) типового поперекового хребця;

в) сьомого шийного хребця; е) хвостового хребця.

10. Голівки та ямки плоскі, по відношенню до тіла поставлені косо, поперечний і реберний відростки лежать в парамедіанній площині - характерно для типових шийних хребців:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби.

11. Масивні, проте дуже короткі типові шийні хребці, в яких голівки та ямки плоскі, дуги

вузькі, остисті відростки довгі, реберні відростки широкі, направлені вентрально і черепицеподібно накладаються один на одного, в основі поперечнореберних відростків є дорсовентральний отвір - характерно для:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби.

12. Для 7-го шийного хребця великої рогатої худоби характерно:

а) масивний остистий відросток і слабо виражений вентральний гребінь;

б) масивний вентральний гребінь і слабо виражений остистий відросток;

в) шпилеподібний остистий відросток, поставлений перпендикулярно до дуги

хребця, плоскі і поставлені косо відносно тіла голівка та ямка;

г) тригілковий поперечно - реберний відросток, на полюсах якого є потовщення, добре виражені голівка і ямка.

13. Хребець, який має одну пару реберних ямок біля ямки хребця, поперечний відросток не галузиться, поперечний отвір відсутній - це:

а) перший шийний хребець; г) типовий грудний хребець;

б) другий шийний хребець; д) типовий поперековий хребець;

в) сьомий шийний хребець; є) хвостовий хребець.

14. Грудних хребців у корови:

а) 13 б) 18-19 в) 12-13

15. Грудних хребців у собаки:

а) 13-14; б) 14-15; в) 12-13; г) 18-19.

16. Грудних хребців у свині:

а) 13-14; б) 14-15; в) 12-13; г) 18-19.

17. Грудних хребців у коня:

а) 13-14; 6)14-15; в) 12-13; г) 18-19.

18. Три пари реберних ямок, відсутність розвинутих суглобових відростків, які замінені

фасетками характерно для:

а) першого шийного хребця; г) типового грудного хребця;

б) типового шийного хребця; д) типового поперекового хребця;

в) сьомого шийного хребця; є) хвостового хребця.

19. Бічні хребцеві отвори та сідлоподібні реберні ямки на поперечних відростках характерно для типового грудного хребця:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби.

20. Для грудних хребців собаки характерно:

а) латеральні хребцеві отвори, тіла хребців короткі, широкі; остисті відростки пластинчасті, з гострими краями;

б) на каудальному краю дуги глибокі вирізки; остисті відростки на кінцях потовщені, каудальні краї тупі;

в) в основі поперечних відростків є дорсовентральні отвори, які з'єднуються з латеральними хребцевими отворами, остисті відростки пластинчасті;

г) каудальна хребцева вирізка глибока, остисті відростки товсті, скривлені.

21. Ребра, що мають довгі шийки, сідлоподібні суглобові поверхні на горбках, тіла

пластинчасті, донизу значно розширені - характерні для:

а) коня; б) свині; в) собаки; г) великої рогатої худоби.

22. Тіла ребер спіралеподібно скривлені, вентральні кінці звужені, суглобові поверхні на

горбках слабо опуклі - характерно для ребер:

а) коня; б) свині; в) собаки; г) великої рогатої худоби.

23. Ребра дуже увігнуті, обручеподібні, суглобові поверхні на горбках опуклі, тіло майже

кругле - характерні для:

а) коня; б) свині; в) собаки; г) великої рогатої худоби.

24. Груднина сплющена дорсовентрально і розширена каудально; до масивної ручки

прикріплена перша пара ребер, реберних вирізок - шість:

а) коня; б) свині; в) собаки; г) великої рогатої худоби.

25. Груднина сплющена з боків, клиноподібна, в каудальній частині пластинчаста, розміщена горизонтально, на вентральній поверхні знаходиться хрящовий вентральний гребінь, мечоподібного відростка немає:

а) коня; б) свині; в) собаки; г) великої рогатої худоби.

26. В якого виду тварин по сім поперекових хребців:

а) коня; б) свині; в) собаки; г) великої рогатої худоби.

27. Назвіть хребці, які мають довге тіло з плоскими голівкою та ямкою; дуже розвинуті, довгі поперечно-реберні відростки; напівциліндричні суглобові відростки; краніально спрямовані, широкі, але невисокі остисті відростки:

а) перший шийний хребець; г) типовий грудний хребець;

б) другий шийний хребець; д) типовий поперековий хребець;

в) сьомий шийний хребець; є) хвостовий хребець.

28. П'ять-шість поперекових хребців, суглобові відростки яких мають плоскі суглобові поверхні поперечно-реберні відростки спрямовані горизонтально, на двох-трьох останніх – суглобові фасетки для з'єднання один з одним, тіла відносно короткі, із слабо розвинутими вентральними гребнями - характерно для:

а) коня; б) свині; в) собаки; г) великої рогатої худоби.

29. Для крижової кістки коня характерно:

а) остисті відростки злились лише в основі, вершини їх відокремлені;

б) вершини остистих відростків відокремлені, вільні кінці їх потовщені і роздвоєні;

в) остисті відростки відсутні;

г) остисті відростки зрослись у гребінь з потовщеним вільним краєм.

30. Для крижової кістки собаки характерно:

а) 3 хребця, остисті відростки злились лише в основі, вершини їх відокремлені;

б) 5-6 хребців, вершини остистих відростків відокремлені, вільні кінці їх потовщені і нерідко роздвоєні;

в) 4 хребця, остисті відростки відсутні;

г) 5 хребців, остисті відростки зрослись у гребінь з потовщеним вільним краєм.

II. Череп

31. Очноямковокруглий отвір притаманний черепу:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби.

32. Вкажіть кістки, що формують очну ямку:

а) os nasale; в) os sрhenoidale; д) os maxilla;

б) os frontale; r) os zigomaticum; e) os temporale.

33. Середнє вухо розміщене в порожнині:

а) барабанного міхура вискової кістки; г) піднебінної пазухи;

б) слізного міхура верхньощелепної кістки; д) потиличної пазухи;

в) тім'яної пазухи; є) лобової пазухи.

34. Вихід із носової порожнини до глотки називається:

а) носова пазуха; в) повітряносні мішки; д) ніздрі.

б) хоани; г) вентральний носовий хід;

35. В яких видів тварин у формуванні даху черепної коробки бере участь лише лобова кістка:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби.

36. Передня стінка черепної порожнини сформована такими кістками:

а) os ethmoidale, в) os occipitale, д) os frontale.

б) os parietale, r) os sphenoidale,

37. Вкажіть отвори, що знаходяться на лицьовій поверхні черепа:

а) meatus acusticus intemus; в) for. orbitorotundum; д) for. lacrimale.

б) for. retroarticulare; r) aperture extema aqueductus vestibuli;

38. Вентральну стінку носової порожнини формують такі кісткові елементи:

а) proc. nasalis os incisivum, lamina nasalis os maxillae, lamina facialis os lacrimale;

б) proc. palatinus os incisivum, proc. palatinus os maxillae, lamina horizontalis os palatinum;

в) os rostrale, os vomer, concha nasalis dorsalis, concha nasalis ventralis;

r) skeleton hyoideum, os mandibula;

д) os lacrimale, os incisivum, os nasale, os vomer, os zygomaticum, os nasale.

39. Хоани утворені:

а) тілом і носовими відростками різцевої кістки та носовою кісткою;

б) різцевою кісткою, піднебінним відростком верхньощелепної кістки, горизонтальною пластиною піднебінної кістки;

в) піднебінною кісткою, крилоподібною кісткою, крилоподібними відростками клиноподібної кістки та лемешем;

г) слізними, лобовою та клиноподібною кістками.

40. Черепу якого виду тварин характерні такі особливості: очні ямки не замкнені; вільні кінці носових кісток загострені; є лицьовий гребінь; на різцевій поверхні нижньої щелепи знаходиться декілька підборідних отворів; добре розвинуті біляносові пазухи; луска потиличної кістки вузька, довга, витягнута дорсально, яремні відростки довгі, прямі, спрямовані вентрально:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби.

41. Черепу якого виду тварин притаманні такі особливості: очні ямки не замкнені; відсутні надочноямкові отвори; вільні кінці носових кісток розширені; яремний відросток невеликий; добре розвинутий сагітальний гребінь; слабо розвинуті біляносові пазухи:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби.

42. Нижньощелепні кістки зростаються в одну кістку, підборідних отворів багато, гілка нижньої щелепи широка, з коротким вінцевим відростком і заокругленим виростковим відростком, надочноямковий отвір продовжується в борозну; яремні відростки довгі, прямі, спрямовані вентрально - характерно для:

а) коня; б) свині; в) собаки; г) великої рогатої худоби.

 

Скелет кінцівок

43. Променева та ліктьова кістки довгі, тонкі, вигнуті і розвинуті однаково, з'єднані рухомо, між ними великий міжкістковий простір, ліктьовий горб несе два маленьких горбка - характерно для кісток передпліччя:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби.

44. Тазова порожнина конусоподібна, крило клубової кістки дуже розвинуте, маклак плоский і несе 4 горбки, а сідничний горб пластинчастий і має 2 горбки - характерно для тазової кістки:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби.

45. Чотири вертлюги, глибока плантарна ямка, відсутність міжвертлюжного гребеня та медіальний гребінь блока надколінка більший за латеральний - характерно для стегнової кістки:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби.

46. Медіальний міжвиростковий горбок більший за латеральний, гребені і ямки на дистальній суглобовій поверхні спрямовані прямо, на латеральному виростку випинається у вигляді горбика рудимент малогомілкової кістки - характерно для великої гомілкової кістки:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби.

47. В якого виду тварин на spina scapulae відсутній acromion, але є значний горб, який спрямований каудально, за рахунок чого fossa infraspinata дуже глибока, а від margo dorsalis scapulae починається слабо розвинутий cartilago scapulae:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби.

48. В якого виду тварин лопатка має вигляд витягнутої трикутної пластини; від margo dorsalis починається розвинутий cartilago scapulae; spina scapulae зміщена краніально, горб ості слабо розвинутий, acromion відсутній, суглобова западина має вирізку:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби.

49. В якого виду тварин тазова порожнина циліндрична, крило клубової кістки добре розвинуте, на маклаку та сідничному горбі тазової кістки виділяють по три горбки, сіднична дуга глибока, а затульний отвір великий:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби.

50. В якого виду тварин тазова порожнина циліндрична, крило клубової кістки добре розвинуте, на маклаку та сідничному горбі тазової кістки виділяють по одному горбку, сіднична дуга глибока:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби.

51. Довга трубчаста кістка, яка має на проксимальному кінці голівку, більший і менший м'язові горбки, що відокремлені міжгорбковим жолобом, а на дистальному епіфізі поперечно розміщується блок для сполучення з кістками зейгоподія:

а) os humeri; б) os femoris; в) os radius; r) os ulna; д) os tibia; е) оs fibula.

52. Порівняно коротка, але масивна os humeri, в якої tuberculum majus більший за tuberculum minus і випинається над голівкою проксимально - притаманна для:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби.

53. Тонка та довга S-подібна os humeri, в якої м'язові горбки розвинуті слабо, на дистальному епіфізі foramen suprathrochleare з'єднує fossa olecrani з fossa coronoidea, притаманна для:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби.

54. Довга трубчаста кістка, на проксимальному кінці якої є голівка з чітко вираженою шийкою та більшим вертлюгом, а на дистальному - блок для надколінка та два виростки для сполучення з кістками зейгоподія:

а) os humeri; 6) os femoris; в) os radius; r) os ulna; д) os tibia; e) os fibula.

55. Вякого виду тварин на стегновій кістці є лише більший та менший вертлюги, глибока надвиросткова ямка, а медіальний гребінь блока надколінка більший за латеральний:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби.

56. В якого виду тварин стегнова кістка коротка та масивна з чотиригранним тілом, має більший та менший вертлюги, на каудальній поверхні тіла є надвиросткова горбистість, гребні блока надколінка майже однакові:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби.

57. В якого виду тварин на довгій тонкій S-подібній стегновій кістці є більший та менший вертлюги, надвиросткова горбистість, а на виростках - суглобові поверхні для сезамоподібних кісточок:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби.

58. В яких видів тварин добре розвинуті обидві кістки передпліччя (os radius та os ulna):

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби.

59. В якого виду тварин між дуже розвинутою променевою кісткою та проксимальною частиною редукованої ліктьової кістки, що зрослися, залишився лише проксимальний міжкістковий простір (spatium interosseum):

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби.

60. Великогомілкова кістка коротка й масивна; на латеральній поверхні проксимально й дистально є горбистість для малогомілкової кістки; латеральний міжвиростковий горбок більший за медіальний - характерно для:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби.

61. Великогомілкова кістка довга, тонка, S-подібна; гребінь добре розвинутий; міжви-росткові горбки однакові; є суглобова поверхня для з'єднання з голівкою os fibula - характерно для:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби.

62. Кістки зап'ястка формують наступну кількість рядів:

а) один; б) два; в) три; г) чотири.

63. Кістки заплесни формують наступну кількість рядів:

а) один; б) два; в) три; г) чотири.

64. Послідовне розташування кісток проксимального ряду зап'ястка (з медіального боку):

а) os сагрі radiale, os carpi accessorium, os carpi ulnare, os carpi intermedium;

б) os carpi radiale, os carpi ulnare, os carpi accessorium, os carpi intermedium;

в) os carpi ulnare, os carpi accessorium, os carpi intermedium, os carpi radiale;

r) os carpi accessorium, os carpi intermedium, os carpi radiale, os carpi ulnare;

д) os carpi radiale, os carpi intermedium, os carpi ulnare, os carpi accessorium;

e) os carpi accessorium, os carpi radiale, os carpi intermedium, os carpi ulnare.

65. В яких видів тварин III і IV п'ясткові кістки зростаються в одну кістку, яка має блоки для III і IV пальців:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби

66. Вяких видів тварин п'ясткових кісток три, з яких лише Ш-я добре розвинута, а II і IV -частково редуковані і мають назву грифельних:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби

67. В яких видів тварин п'ясткові кістки короткі, масивні, середні (Ш-я та IV-a) добре розвинуті, а II-а і V-а п'ясткові кістки значно менші за них, І-а кістка відсутня:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби

68. В яких видів тварин п'ясткові кістки (І - V) довгі, найбільшими з яких є Ш-я і IV-a, а найкоротшою - I-а:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби

69. Кістка, яка вхижаків називається кігтьовою, в свині та жуйних - ратичною, в коня - копитовою:

а) os compedale; б) os unguiculare (ungulare); в) os coronale.

70. Вяких видів тварин в автоподії відсутні ossa sesamoidea distalis:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби

71. В яких видів тварин на тазовій кінцівці по чотири пальця:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби

З'єднання кісток

 

72. Безперервне з'єднання кісток за допомогою хрящової тканини називається:

а) синдесмоз; б) синсаркоз; в) синхондроз; г) синеластоз.

73. Дуги хребців з'єднуються:

а) жовтими зв'язками; в) дорсальною поздовжньою зв'язкою;

б) міжостистими зв'язками; г) карковою зв'язкою.

74. Види тварин, в яких ligamentum nuchae складається лише з канатика:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби

75. Види тварин, в яких ligamentum nuchae відсутня:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби

76. Види тварин, в яких ligamentum nuchae складається з парної канатикової частини, що приймає участь у формуванні капюшона, та пластинчастої частини:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби

77. До довгих зв'язок хребетного стовпа відносять:

а) ligamentum nuchae; r) ligamenta interspinalia;

б) ligamentum supraspinale; д) ligamenta intertransversaria.

в) ligamenta flava;

78. Види тварин, в яких між поперечними відростками останніх двох поперекових хребців та крилами клубової кістки утворюються суглоби:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби

79. Вкажіть, які з перерахованих суглобів є складними двовісними:

а) atlantooccipitalis; в) humeri; д) intervertebralis;

б) atlantoaxialis; г) сохае; e) temporomandibularis.

80. Вкажіть різновиди одновісних суглобів:

а) сідлоподібні; в) блокоподібні; д) кулясті; є) циліндричні.

б) еліпсоподібні; г) гвинтоподібні; з) плоскі;

81. Вкажіть, які з перерахованих суглобів є складними двовісними:

а) art. articulatio interphalangea distalis manus; r) art. сохае;

б) art. atlantoaxialis; д) art. intervertebralis;

в) art. temporomandibularis.; e) art. genus.

82. До одновісних суглобів відносяться:

а) сідлоподібні; в) блокоподібні; д) плоскі;

б) кулясті; г) циліндричні; є) виросткові.

83. Вкажіть, які з перерахованих суглобів є складними двовісними еліпсоподібними:

а) atlantooccipitalis; в) intervertebralis; д) humeri;

б) atlantoaxialis; r) temporomandibularis; e) сохае

84. Вкажить безперервні види з'єднань, що зустрічаються між грудними хребцями:

а) синостоз; б) синдесмоз; в) синсаркоз; г) синхондроз.

85. Простий, одновісний, циліндричний суглоб:

а) articulatio sacroiliaca; г) articulatio temporomandibularis;

б) articulatio сохае; д) articulatio genus;

в) articulatio atlantooccipitalis; e) articulatio atlantoaxialis.

З’єднання кісток кінцівок

86. Зап'ястковий і заплесновий суглоби:

а) прості одновісні; в) складні одновісні;

б) прості багатовісні; г) складні двовісні.

87. Колінний суглоб:

а) простий одновісний; в) складний одновісний;

б) простий багатовісний; г) складний двовісний.

88. Складність колінного суглоба забезпечують:

а) диски; б) меніски; в) ряди кісток.

89. Дайте визначення articulatio humeri:

а) простий, тугий, плоский; в) простий, багатовісний, кулястий;

б) простий, двовісний, сідлоподібний; г) простий, одновісний, блокоподібний.

90. Ligamentum accessorium ossis femoris входить до складу кульшового суглоба:

а) собаки; б) свині; в) коня; г) кози; д) великої рогатої худоби

91. Права та ліва тазові кістки з'єднуються одна з одною за допомогою:

а) міжкісткових перетинок; в) синхондрозу; д) вклинення;

б) зв'язок; г) суглоба; є) симфізу.

92. Грудна кінцівка приєднується до тулуба за допомогою:

а) синдесмоза; в) синхондроза; д) синсаркоза;

б) симфіза; г) синостоза; є) суглоба.

93. Тип з'єднання, завдяки якому грудна кінцівка приєднується до тулуба:

а) синдесмоз; б) симфіз; в) синхондроз; г) синостоз; д) синсаркоз; є) суглоб.

94. Тазова кінцівка за допомогою тазового поясу з'єднується з тулубом:

а) синдесмозом; б) симфізом; в) синхондрозом;

г) синостозом; д) синсаркозом; є) суглобом.

95. Дайте визначення articulatio tarsi:

а) простий, тугий; в) простий, багатовісний;

б) складний, двовісний; г) складний, одновісний.

96. Дайте характеристику articulatio cubiti:

а) простий, одновісний, блокоподібний; б) складний, двовісний, еліпсоподібний

в) простий, багатовісний, кулястий; г) складний, одновісний, блокоподібний

97. Складний, одновісний, блокоподібний суглоб:

а) articulatio sacroiliaca; б) articulatio coxae; в) articulatio atlantooccipitalis;

г) articulatio temporomandibularis; д) articulatio genus; е) articulatio atlantoaxialis.

98. Синдесмоз - це безперервне з'єднання кісток за допомогою:

а) хрящової тканини; в) кісткової тканини;

б) волокнистої сполучної тканини; г) м'язової тканини.

99. Синсаркоз - це безперервне з'єднання кісток за допомогою:

а) хрящової тканини; в) кісткової тканини;

б) волокнистої сполучної тканини; г) м'язової тканини.

100. Синхондроз - це безперервне з'єднання кісток за допомогою:

а) хрящової тканини; в) кісткової тканини;

б) волокнистої сполучної тканини; г) м'язової тканини.

 

Міологія

101. До мімічних м’язів відносяться:

а) m. digastricus, m. occipitomandibularis;

б) m. incisivus superior et inferior, m. buccinator, m. lateralis nasi, m. dilatator naris apicalis, m. mentalis, m frontalis;

в) m. orbicularis oris, m. orbicularis oculi;

г) m. pterygoideus, m. masseter, m. temporalis;

д) m. levator labii superioris, m. zygomaticus, m. depressor labii inferioris, m. levator nasolabialis, m. caninus, m. depressor labii superioris

 

102. До м’язів-сфінктерів відносяться:

а) m. digastricus, m. occipitomandibularis;

б) m. incisivus superior et inferior, m. buccinator, m. lateralis nasi, m. dilatator naris apicalis, m. mentalis, m frontalis;

в) m. orbicularis oris, m. orbicularis oculi;

г) m. pterygoideus, m. masseter, m. temporalis;

д) m. levator labii superioris, m. zygomaticus, m. depressor labii inferioris, m. levator nasolabialis, m. caninus, m. depressor labii superioris

 

103. До жувальних м’язів відносяться:

а) m. digastricus, m. occipitomandibularis;

б) m. incisivus superior et inferior, m. buccinator, m. lateralis nasi, m. dilatator naris apicalis, m. mentalis, m frontalis;

в) m. orbicularis oris, m. orbicularis oculi;

г) m. pterygoideus, m. masseter, m. temporalis;

д) m. levator labii superioris, m. zygomaticus, m. depressor labii inferioris, m. levator nasolabialis, m. caninus, m. depressor labii superioris

 

104. Жувальні м’язи діють на:

а) art. temporomandibularis;

б) art. atlantooccipitalis;

в) art. atlantoaxialis

 

105. До м’язів, що прикріплюють грудну кінцівку до тулуба та голови відносяться:

а) m. brachiocephalicus, m. latissimus dorsi, m. trapezius, m. rhomboideus, m. serratus ventralis, mm. pectorales superficiales, m. pectoralis profundus;

б) m. iliocostalis, m. longissimus, m. splenius;

в) m. semispinalis capitis, mm. multifidi, m. spinalis;

г) m. longus capitis, m. longus colli, m. psoas major, m. psoas minor, m. guadratus lumborum

 

106. Оберіть м’язи дорсального закріплення, що прикріплюють грудну кінцівку до тулуба та голови:

а) mm. pectorales superficiales;

б) m. rhomboideus;

в) m. trapezius;

г) m. serratus ventralis;

д) m. brachiocephalicus;

є) m. latissimus dorsi;

е) m. pectoralis profundus

 

107. Оберіть м’язи проміжного закріплення, що прикріплюють грудну кінцівку до тулуба та голови:

а) mm. pectorales superficiales;

б) m. rhomboideus;

в) m. trapezius;

г) m. serratus ventralis;

д) m. brachiocephalicus;

є) m. latissimus dorsi;

е) m. pectoralis profundus

 

108. Оберіть м’язи вентрального закріплення, що прикріплюють грудну кінцівку до тулуба та голови:

а) mm. pectorales superficiales;

б) m. rhomboideus;

в) m. trapezius;

г) m. serratus ventralis;

д) m. brachiocephalicus;

є) m. latissimus dorsi;

е) m. pectoralis profundus

 

109. М’язи хребетного стовпа поділяються на:

а) дорсальний тяж;

б) вентральний тяж;

в) м’язи дорсального закріплення;

г) м’язи проміжного закріплення;

д) м’язи вентрального закріплення;

є) короткі м’язи голови та шиї;

е) короткі м’язи хвоста

 

110. До дорсального тяжу м’язів хребетного стовпа відносяться:

а) m. longus capitis, m. longus colli;

б) m. iliocostalis lumborum, thoracis et cervicis, m. longissimus lumborum, thoracis, cervicis, capitis et atlantis, m. splenius;

в) m. psoas major, m. psoas minor, m. guadratus lumborum;

г) m. semispinalis capitis, mm. multifidi, m. spinalis thoracis et cervicis;

д) m. rhomboideus, m. trapezius, m. brachiocephalicus, m. latissimus dorsi;

є) mm. pectorales superficiales, m. pectoralis profundus

 

111. До вентрального тяжу м’язів хребетного стовпа відносяться:

а) m. iliocostalis lumborum, thoracis et cervicis, m. longissimus lumborum, thoracis, cervicis, capitis et atlantis, m. splenius;

б) m. semispinalis capitis, mm. multifidi, m. spinalis thoracis et cervicis;

в) m. longus capitis, m. longus colli;

г) m. psoas major, m. psoas minor, m. guadratus lumborum;

д) m. rhomboideus, m. trapezius, m. brachiocephalicus, m. latissimus dorsi;

є) mm. pectorales superficiales, m. pectoralis profundus

 

112. До вентрального тяжу м’язів хребетного стовпа в ділянці шиї відносяться:

а) m. longus capitis, m. longus colli;

б) m. iliocostalis lumborum, thoracis et cervicis, m. longissimus lumborum, thoracis, cervicis, capitis et atlantis, m. splenius;

в) m. psoas major, m. psoas minor, m. guadratus lumborum;

г) m. semispinalis capitis, mm. multifidi, m. spinalis thoracis et cervicis;

д) m. rhomboideus, m. trapezius, m. brachiocephalicus, m. latissimus dorsi;

є) mm. pectorales superficiales, m. pectoralis profundus

 

113. До вентрального тяжу м’язів хребетного стовпа в ділянці попереку відносяться:

а) m. longus capitis, m. longus colli;

б) m. iliocostalis lumborum, thoracis et cervicis, m. longissimus lumborum, thoracis, cervicis, capitis et atlantis, m. splenius;

в) m. psoas major, m. psoas minor, m. guadratus lumborum;

г) m. semispinalis capitis, mm. multifidi, m. spinalis thoracis et cervicis;

д) m. rhomboideus, m. trapezius, m. brachiocephalicus, m. latissimus dorsi;

є) mm. pectorales superficiales, m. pectoralis profundus

 

114. У великої рогатої худоби вентральний контур шиї формують:

а) m. sternomastoideus;

б) m. sternomandibularis;

в) m. sternohyoideus;

г) m. omohyoideus;

д) m. sternothyreoideus;

є) m. omotransversarius;

е) m. brachiocephalicus;

ж) m. longus colli;

з) m. longus capitis

 

115. У коня sulcus iugularis утворюють:

а) m. sternomastoideus;

б) m. sternomandibularis;

в) m. sternohyoideus;

г) m. omohyoideus;

д) m. sternothyreoideus;

є) m. omotransversarius;

е) m. brachiocephalicus

 

116. Напрям волокон латеральної групи м’язів дорсального тяжа хребетного стовпа:

а) краніовентральний;

б) краніодорсальний;

в) дорсовентральний;

г) дорсокаудальний

 

117. Напрям волокон медіальної групи м’язів дорсального тяжа хребетного стовпа:

а) краніовентральний;

б) краніодорсальний;

в) дорсовентральний;

г) дорсокаудальний

 

118. М’язи, які розширюють грудну клітку та забезпечують вдих називаються:

а) інспіратори;

б) дилататори;

в) сфінктери;

г) розмикачі;

д) змикачі;

є) експіратори

 

119. М’язи, які звужують грудну клітку та забезпечують видих називаються:

а) інспіратори;

б) дилататори;

в) сфінктери;

г) розмикачі;

д) змикачі;

є) експіратори

 

120. М. serratus dorsalis cranialis, mm. intercostales externi, m. rectus thoracis, mm. scalenі, diaphragma – це м’язи:

а) дилататори;

б) вдихачі;

в) сфінктери;

г) розмикачі;

д) змикачі;

є) видихачі

 

121. М. serratus dorsalis caudalis, mm. intercostales interni, m. transversus thoracis, m. retractor costae, mm. abdominis – це м’язи:

а) дилататори;

б) вдихачі;

в) сфінктери;

г) розмикачі;

д) змикачі;

є) видихачі

 

122. Вкажіть м’язи-інспіратори:

а) m. serratus dorsalis cranialis;

б) m. serratus dorsalis caudalis;

в) mm. intercostales externi;

г) mm. intercostales interni;

д) m. rectus thoracis;

є) m. transversus thoracis;

е) mm. scalenі;

ж) m. retractor costae;

з) diaphragma

 

123. Diaphragma – це потужний:

а) інспіратор;

б) експіратор;

в) сфінктер;

г) дилятатор

 

124. До м’язів живота відносяться:

a) m. obliguus abdominis internus;

б) m. transversus abdominis;

в) diaphragma;

г) m. rectus abdominis;

д) m. obliguus abdominis externus;

є) m. rectus thoracis;

е) m. transversus thoracis

 

125. M. obliguus abdominis externus, m. obliguus abdominis internus, m. transversus abdominis, m. rectus abdominis – це м’язи:

а) живота;

б) грудної стінки;

в) хребетного стовпа;

г) тазової кінцівки

 

126. Біологічна щілина, яка знаходиться в каудальній частині черевної стінки між m. obliguus abdominis externus та m. obliguus abdominis internus визначається як:

а) linea alba;

б) canalis іnguinalis;

в) sulcus iugularis;

г) canalis femoralis

 

127. Сanalis іnguinalis – це біологічна щілина, яка знаходиться в каудальній частині черевної стінки між:

a) m. obliguus abdominis internus;

б) m. transversus abdominis;

в) diaphragma;

г) m. rectus abdominis;

д) m. obliguus abdominis externus

 

128. Коса щілина, яка розміщена між lamina abdominalis та lamina iliaca апоневрозу m. obliguus abdominis externus визначається як:

а) аnulus inguinalis subcutaneus (superficialis);

б) аnulus inguinalis abdominalis (profundus);

в) linea alba;

г) sulcus iugularis;

д) canalis femoralis

 

129. Біологічний шов вентральної черевної стінки, який утворений в середній сагітальній площині апоневрозами 3-х м’язів – m. obliguus abdominis externus, m. obliguus abdominis internus та m. transversus abdominis і тягнеться від мечоподібного відростка груднини до лобкового горбка лобкової кістки визначається як:

а) linea alba;

б) canalis іnguinalis;

в) sulcus iugularis;

г) canalis femoralis

 

130. Linea alba – це біологічний шов вентральної черевної стінки, який утворений в середній сагітальній площині апоневрозами:

a) m. obliguus abdominis internus;

б) m. transversus abdominis;

в) diaphragma;

г) m. rectus abdominis;

д) m. obliguus abdominis externus

 

131. Пучки м’язових волокон m. obliguus internus abdominis спрямовані:

а) краніовентрально;

б) краніодорсально;

в) дорсовентрально;

г) дорсокаудально;

д) краніокаудально;

є) каудовентрально

 

132. Пучки м’язових волокон m. obliguus externus abdominis спрямовані:

а) краніовентрально;

б) краніодорсально;

в) дорсовентрально;

г) дорсокаудально;

д) краніокаудально;

є) каудовентрально

 

133. Пучки м’язових волокон m. transversus abdominis спрямовані:

а) краніовентрально;

б) краніодорсально;

в) дорсовентрально;

г) дорсокаудально;

д) краніокаудально;

є) каудовентрально

 

134. Пучки м’язових волокон m. rectus abdominis спрямовані:

а) краніовентрально;

б) краніодорсально;

в) дорсовентрально;

г) дорсокаудально;

д) краніокаудально;

є) каудовентрально

 

135. Усередині кута суглоба проходять м’язи:

а) флексори;

б) екстензори;

в) абдуктори;

г) аддуктори;

д) супінатори

 

136. До флексорів плечового суглоба відносяться:

а) m. triceps brachii, m. anconeus, m. tensor fasciae antebrachii;

б) m. biceps brachii, m. brachialis;

в) m. supraspinatus;

г) m. infraspinatus;

д) m. deltoideus, m. teres major, m. teres minor;

є) m. subscapularis, m. coracobrachialis

 

137. До абдукторів плечового суглоба відносяться:

а) m. triceps brachii, m. anconeus, m. tensor fasciae antebrachii;

б) m. biceps brachii, m. brachialis;

в) m. supraspinatus;

г) m. infraspinatus;

д) m. deltoideus, m. teres major, m. teres minor;

є) m. subscapularis, m. coracobrachialis

 

138. До аддукторів плечового суглоба відносяться:

а) m. triceps brachii, m. anconeus, m. tensor fasciae antebrachii;

б) m. biceps brachii, m. brachialis;

в) m. supraspinatus;

г) m. infraspinatus;

д) m. deltoideus, m. teres major, m. teres minor;

є) m. subscapularis, m. coracobrachialis.

 

139. До екстензорів ліктьового суглоба відносяться:

а) m. triceps brachii, m. anconeus, m. tensor fasciae antebrachii;

б) m. biceps brachii, m. brachialis;

в) m. flexor carpi radialis, m. flexor carpi ulnaris;

г) m. extensor carpi radialis, m. extensor carpi ulnaris, m. abductor digiti I (pollicis) longus;

д) m. deltoideus, m. teres major, m. teres minor;

є) m. subscapularis, m. coracobrachialis

 

140. До флексорів ліктьового суглоба відносяться:

а) m. triceps brachii, m. anconeus, m. tensor fasciae antebrachii;

б) m. biceps brachii, m. brachialis;

в) m. flexor carpi radialis, m. flexor carpi ulnaris;

г) m. extensor carpi radialis, m. extensor carpi ulnaris, m. abductor digiti I (pollicis) longus;

д) m. deltoideus, m. teres major, m. teres minor;

є) m. subscapularis, m. coracobrachialis

 

141. До екстензорів зап’ясткового суглоба відносяться:

а) m. triceps brachii, m. anconeus, m. tensor fasciae antebrachii;

б) m. biceps brachii, m. brachialis;

в) m. flexor carpi radialis, m. flexor carpi ulnaris;

г) m. extensor carpi radialis, m. extensor carpi ulnaris, m. abductor digiti I (pollicis) longus;

д) m. extensor digitorum communis, m. extensor digitorum lateralis;

є) m. flexor digitorum superficialis, m. flexor digitorum profundus

 

142. До флексорів зап’ясткового суглоба відносяться:

а) m. triceps brachii, m. anconeus, m. tensor fasciae antebrachii;

б) m. biceps brachii, m. brachialis;

в) m. flexor carpi radialis, m. flexor carpi ulnaris;

г) m. extensor carpi radialis, m. extensor carpi ulnaris, m. abductor digiti I (pollicis) longus;

д) m. extensor digitorum communis, m. extensor digitorum lateralis;

є) m. flexor digitorum superficialis, m. flexor digitorum profundus

 

143. До екстензорів суглобів пальців грудної кінцівки відносяться:

а) m. triceps brachii, m. anconeus, m. tensor fasciae antebrachii;

б) m. biceps brachii, m. brachialis;

в) m. flexor carpi radialis, m. flexor carpi ulnaris;

г) m. extensor carpi radialis, m. extensor carpi ulnaris, m. abductor digiti I (pollicis) longus;

д) m. extensor digitorum communis, m. extensor digitorum lateralis;

є) m. flexor digitorum superficialis, m. flexor digitorum profundus

 

144. До флексорів суглобів пальців грудної кінцівки відносяться:

а) m. triceps brachii, m. anconeus, m. tensor fasciae antebrachii;

б) m. biceps brachii, m. brachialis;

в) m. flexor carpi radialis, m. flexor carpi ulnaris;

г) m. extensor carpi radialis, m. extensor carpi ulnaris, m. abductor digiti I (pollicis) longus;

д) m. extensor digitorum communis, m. extensor digitorum lateralis;

є) m. flexor digitorum superficialis, m. flexor digitorum profundus

 

145. До сідничної групи екстензорів кульшового суглобу відносяться:

а) m. glutaeus superficialis, m. glutaeus medius, m. glutaeus profundus;

б) m. biceps femoris, m. semitendineus, m. semimembranosus, m. guadratus femoris;

в) m. iliopsoas, m. tensor fasciae latae, m. sartorius, m. pectineus;

г) m. gracilis, m. adductor femoris;

д) m. obturator externus, m. obturator internus, m. gemellus;

є) m. guadriceps femoris;

е) m. popliteus

 

146. До задньостегнової групи екстензорів кульшового суглобу відносяться:

а) m. glutaeus superficialis, m. glutaeus medius, m. glutaeus profundus;

б) m. biceps femoris, m. semitendineus, m. semimembranosus, m. guadratus femoris;

в) m. iliopsoas, m. tensor fasciae latae, m. sartorius, m. pectineus;

г) m. gracilis, m. adductor femoris;

д) m. obturator externus, m. obturator internus, m. gemellus;

є) m. guadriceps femoris;

е) m. popliteus

 

147. До флексорів кульшового суглобу відносяться:

а) m. glutaeus superficialis, m. glutaeus medius, m. glutaeus profundus;

б) m. biceps femoris, m. semitendineus, m. semimembranosus, m. guadratus femoris;

в) m. iliopsoas, m. tensor fasciae latae, m. sartorius, m. pectineus;

г) m. gracilis, m. adductor femoris;

д) m. obturator externus, m. obturator internus, m. gemellus;

є) m. guadriceps femoris;

е) m. popliteus

 

148. До аддукторів кульшового суглобу відносяться:

а) m. glutaeus superficialis, m. glutaeus medius, m. glutaeus profundus;

б) m. biceps femoris, m. semitendineus, m. semimembranosus, m. guadratus femoris;

в) m. iliopsoas, m. tensor fasciae latae, m. sartorius, m. pectineus;

г) m. gracilis, m. adductor femoris;

д) m. obturator externus, m. obturator internus, m. gemellus;

є) m. guadriceps femoris;

е) m. popliteus

 

149. До супінаторів кульшового суглобу відносяться:

а) m. glutaeus superficialis, m. glutaeus medius, m. glutaeus profundus;

б) m. biceps femoris, m. semitendineus, m. semimembranosus, m. guadratus femoris;

в) m. iliopsoas, m. tensor fasciae latae, m. sartorius, m. pectineus;

г) m. gracilis, m. adductor femoris;

д) m. obturator externus, m. obturator internus, m. gemellus;

є) m. guadriceps femoris;

е) m. popliteus

 

150. До екстензорів колінного суглобу відносяться:

а) m. glutaeus superficialis, m. glutaeus medius, m. glutaeus profundus;

б) m. biceps femoris, m. semitendineus, m. semimembranosus, m. guadratus femoris;

в) m. extensor digitorum longus, m. extensor digitorum lateralis;

г) m. triceps surae, m. tibialis caudalis;

д) m. tibialis cranialis, m. peroneus tertius, m. peroneus longus, m. peroneus brevis;

є) m. guadriceps femoris;

е) m. popliteus

 

151. До флексорів колінного суглобу відносяться:

а) m. glutaeus superficialis, m. glutaeus medius, m. glutaeus profundus;

б) m. biceps femoris, m. semitendineus, m. semimembranosus, m. guadratus femoris;

в) m. extensor digitorum longus, m. extensor digitorum lateralis;

г) m. triceps surae, m. tibialis caudalis;

д) m. tibialis cranialis, m. peroneus tertius, m. peroneus longus, m. peroneus brevis;

є) m. guadriceps femoris;

е) m. popliteus

 

152. До екстензорів заплеснового суглобу відносяться:

а) m. glutaeus superficialis, m. glutaeus medius, m. glutaeus profundus;

б) m. flexor digitorum superficialis, m. flexor digitorum profundus;

в) m. extensor digitorum longus, m. extensor digitorum lateralis;

г) m. triceps surae, m. tibialis caudalis;

д) m. tibialis cranialis, m. peroneus tertius, m. peroneus longus, m. peroneus brevis;

є) m. guadriceps femoris;

е) m. popliteus

 

153. До флексорів заплеснового суглобу відносяться:

а) m. glutaeus superficialis, m. glutaeus medius, m. glutaeus profundus;

б) m. flexor digitorum superficialis, m. flexor digitorum profundus;

в) m. extensor digitorum longus, m. extensor digitorum lateralis;

г) m. triceps surae, m. tibialis caudalis;

д) m. tibialis cranialis, m. peroneus tertius, m. peroneus longus, m. peroneus brevis;

є) m. guadriceps femoris;

е) m. popliteus

 

154. До екстензорів суглобів пальців тазової кінцівки відносяться:

а) m. glutaeus superficialis, m. glutaeus medius, m. glutaeus profundus;

б) m. flexor digitorum superficialis, m. flexor digitorum profundus;

в) m. extensor digitorum longus, m. extensor digitorum lateralis;

г) m. triceps surae, m. tibialis caudalis;

д) m. tibialis cranialis, m. peroneus tertius, m. peroneus longus, m. peroneus brevis;

є) m. guadriceps femoris;

е) m. popliteus

 

155. До флексорів суглобів пальців тазової кінцівки відносяться:

а) m. glutaeus superficialis, m. glutaeus medius, m. glutaeus profundus;

б) m. flexor digitorum superficialis, m. flexor digitorum profundus;

в) m. extensor digitorum longus, m. extensor digitorum lateralis;

г) m. triceps surae, m. tibialis caudalis;

д) m. tibialis cranialis, m. peroneus tertius, m. peroneus longus, m. peroneus brevis;

є) m. guadriceps femoris;

е) m. popliteus

 

156. Сanalis femoralis на медіальній поверхні стегна обмежують:

а) m. guadriceps femoris (m. vastus medialis);

б) m. biceps femoris;

в) m. iliopsoas;

г) m. pectineus;

д) m. obturator externus;

є) m. sartorius;

е) m. gracilis;

ж) m. semimembranosus;

з) m. adductor femoris

 

157. Дно сanalis femoralis формують:

а) m. guadriceps femoris (m. vastus medialis);

б) m. biceps femoris;

в) m. iliopsoas;

г) m. pectineus;

д) m. obturator externus;

є) m. sartorius;

е) m. gracilis;

ж) m. semimembranosus;

з) m. adductor femoris

 

158. Tendo calcaneus (Achillis) утворюють сухожилки:

а) m. flexor digitorum superficialis;

б) m. triceps surae;

в) m. tibialis cranialis;

г) m. flexor digitorum profundus;

д) m. peroneus tertius;

є) m. biceps femoris;

е) m. extensor digitorum longus;

ж) m. semitendineus;

з) m. extensor digitorum lateralis

 

159. Сухожилки m. flexor digitorum superficialis, m. triceps surae, m. biceps femoris та m. semitendineus формують:

а) linea alba;

б) canalis іnguinalis;

в) sulcus iugularis;

г) canalis femoralis;

д) tendo calcaneus (Achillis)

 

160. М. glutаeus superficialis зростається з m. biceps femoris, утворюючи m. glutaeobiceps у:

а) великої рогатої худоби;

б) коня;

в) свині;

г) собаки

 

Теоретичні питання

1. Анатомо-топографічна характеристика ділянки голови (лицьовий відділ).

2. Анатомо-тографічна характеристика ділянки голови (мозковий відділ).

3. Анатомо-топографічна характеристика ділянки шиї.

4. Анатомо-топографічна характеристика ділянки холки.

5. Анатомо-топографічна характеристика грудної стінки.

6. Анатомо-топографічна характеристика черевної стінки.

7. Анатомо-топографічна характеристика ділянки поперека.

8. Анатомо-топографічна характеристика лопатко-плечової ділянки.

9. Анатомо-топографічна характеристика передпліччя.

10. Анатомо-топографічна характеристика ділянки зап’ястка.

11. Анатомо-топографічна характеристика п’ястка і пальців.

12. Анатомо-топографічна характеристика стегна.

13. Анатомо-топографічна характеристика ділянки колінного суглоба і гомілки.

14. Анатомо-топографічна характеристика плесни і пальців.

15. Анатомо-топографічна характеристика позвоночного стовпа.

16. Стегновий канал.

17. Біла лінія черева.

18. П’ятковий (ахіловий) сухожилок.

19. Пахвинний канал.

20. Яремний жолоб.

21. Будова тазової порожнини: загальні виміри.

22. Лобна пазуха: видові особливості.

23. Щелепна пазуха: видові особливості.

24. Вікові особливості скелета. Зрілість кістяка.

25. Вікові особливості з’єднання кісток.

 

Рекомендована література

Основна література

1.Анатомія свійських тварин: Пìдручник / С.К. Рудик, В.С. Левчук, В.Т. Хомич та ін.; За ред. С.К. Рудика. – К.: Аграрна освìта, 2001. – 575 с.

2.Морфологìя сìльськогосподарських тварин: Підручник / В.Т. Хомич, С.К. Рудик, В.С. Левчук та ін.; За ред. В.Т. Хомича. – К.: Вища освіта, 2003. – 527 с.

3.Топографія нутрощів свійських тварин: навчальний посібник / П.М. Гаврилін, І.В. Яценко, А.В. Оліяр та ін. – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2010. – 155 с.

Додаткова лìтература

4.Шантыз А.Ю., Шантыз Г.С. Основы клинической анатомии домашних животных: соматические системы. – Краснодар, 2008. – 484 с.

5.Шантыз А.Ю.. Шантыз Г.С. Анатомия домашних животных с основами гистологии и физиологии: спланхнология. – Краснодар, 2004. – 385 с.

6.Анатомія свійських тварин: Практикум / С.К. Рудик, В.С. Левчук, В.Т. Хомич та ін.; За ред. С.К. Рудика. – К.: Агропромвидав України, 2000. – 248 с.

7.Глаголев П.А., Ипполитова В.И. Анатомия сельскохозяйственных животных с основами гистологии и эмбриологии. – М.: Колос, 1982.– 534 с.

8.Акаевский А.И. Анатомия домашних животных. – М.: Колос, 1962. – 582 с.

9.Жеденов В.Н. Общая анатомия домашних животных. – М., 1958. – 163 с.

10.Климов А.Ф., Акаевский А.И. Анатомия домашних животных. – М.: Гос. изд. с.-х. лит., 1955. – Т. 1 и 2.– 504 с.

11.Анатомия домашних животных / И.В. Хрусталева, Н.В. Михайлов, Шнейберг Я.И. и др.; Под ред. И.В. Хрусталевой. – М.: Колос, 1994. – 704 с.

12.Попеско П. Атлас топографической анатомии домашних животных. – Братислава: Природа, 1977. – т. 1, 2, 3.

13.Міжнародна ветеринарна анатомічна номенклатура латинською, українською та англійською мовами: Навчальний посібник під ред. В.Т. Хомича та В.С. Левчука. – К.: НАУ, 2005. – 387 с.

 

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: