Поняття й типологія політичних режимів

Лекція 3

ПОЛІТИЧНИЙ РЕЖИМ

1. Поняття політичного режиму.

2. Тоталітарний політичний режим.

3. Авторитарний політичний режим.

4. Демократичний політичний режим.

 

Поняття й типологія політичних режимів.

 

Поняття “політичний режим” — одне із загальноприйнятих у сучасній політології. Його застосовують щодо характеристики способів, форм, засобів й методів реалізації політичної влади, оцінювання сутності держави, оскільки в межах однієї форми правління на різних етапах її розвитку політичне життя може суттєво видозмінюватися. Суспільство й держава можуть бути відкритими, закритими, проміжними; демократичними, тоталітарними й авторитарними; воєнізованими, громадянськими і змішаними; клерикальними, теократичними та ін.

Сьогодні немає чіткого визначення поняття "політичного режиму", проте можна виділити ряд основних тлумачень:

ü система засобів і методів здійснення політичної влади;

ü модель, форма взаємодії державно-владних структур і населення;

ü сукупність характерних для певного типу держави політичних відносин, засобів і методів реалізації влади, наявних стосунків між державною владою та суспільством, панівних форм ідеології, соціальних і класових взаємовідносин, стану політичної культури суспільства.

Будь-який політичний режим визначається трьома основними чинниками:

§ процедурами і способами організації владних інститутів та безпосереднім здійсненням у влади;

§ стилем ухвалення суспільно-політичних рішень;

§ відносинами між політичною владою та громадянами.

Окрім цього поняття “політичний режим” охоплює:

– порядок формування представницьких установ;

– становище та умови діяльності політичних партій та громадських організацій;

– правовий статус особистості, права та обов'язки громадян;

– рівень економіко-господарського розвитку;

– порядок функціонування каральних і правоохоронних органів;

– співвідношення й регламентацію дозволеного та забороненого.

Політичний режим залежить від:

– співвідношення політичних сил у суспільному організмі;

– рівня політичної стабільності суспільства;

– встановленої правової системи, її особливостей та характеру;

– особистості загальнонаціонального лідера та особливостей правлячої еліти;

– історичних і соціокультурних традицій, звичаїв народу;

– політичної культури населення.

Політичний режим формується спонтанно, внаслідок спільних зусиль багатьох суб'єктів i політичного процесу і не може бути встановлений конституціями або іншими законами.

Існує багато класифікацій політичних режимів. Будь-яка класифікація є умовною, поза як “чистих” і завершених політичних режимів у політичній практиці не існує. Класифікувати політичні режими почали на початку XX ст., але до 60-х років XX ст. найчастіше використовували класифікацію М. Вебера, який поділяв їх на демократичні та недемократичні. На початку 60-х років американський політолог 3. Бжезинський, використавши висновки Р. Даля про багатополярність влади і про те, що жодна держава не досягла демократії, вирізнив тоталітарний режим на підставі політологічного аналізу політичних систем колишніх соціалістичних країн, довівши, що в більшості з них функціонували авторитарні політичні режими. Характеристики та особливості політичних режимів політологія вивчала впродовж кількох десятиліть. Нині вона зосереджується переважно на філософсько-політичних аспектax внутрішньої еволюції конкретних режимів та процедури переходу від одного режиму до іншого.

Найпоширенішою є тричленна класифікація режимів на:

ü тоталітарні;

ü авторитарні;

ü демократичні.