2018-02-20
172Затверджено на засіданні кафедри філософських наук
Протокол № 30 від „_4__” березня__2013 р.
Зав.кафедрою, д.ф.н., професор
____________________Л.М.Нікітін
ЕКЗАМЕНАЦІЙНА ПРОГРАМА
з курсу „філософії”
для аспирантів і сдобувачів для підготовки до кандидатського іспиту
1. Світогляд, його суспільно-історичний характер і структура.
2. Історичні типи світогляду: міф, релігія, філософія.
3. Філософія, її предмет і роль у суспільстві.
4. Відношення людини до миру, мислення до буття - основна проблема філософії. Шляхи її рішення.
5. Найважливіші функції філософії, гуманістичний зміст філософського знання.
6. Проблема методу у філософії.
7. Виникнення філософії в країнах Древнього Сходу, Китаю та Індії.
8. Антична філософія, її космоцентриський характер і основні напрямки.
9. Головні проблеми і основні течії філософії середньовіччя.
10. Філософія епохи Відродження: антропоцентризм і гуманізм.
11. Філософія Нового часу. Проблема методу пізнання.
12. Французький матеріалізм XVIII століття, трактування їм людини та суспільства.
13. Класична німецька філософія. Філософські погляди Канта, Фіхте, Шеллінга, Гегеля й Фейєрбаха.
14. Характеристика духовного життя і філософські ідеї в культурі Київської Русі.
15. Розвиток філософської думки в Україні в XV-XVII ст.
16. Філософські концепції в Україні в XVIII - XIX ст..
17. Філософська думка в Україні в XX - XXI ст.
18. Загальна характеристика марксистської філософії.
19. Екзистенціальна філософія: існування людини. Проблема волі, життя та смерті людини.
20. Сучасний стан неотомізму.
21. Специфіка філософії неопозитивізму.
22. Філософія неофрейдизма і персоналізма.
23. Категорія буття, її зміст, специфіка. Основні форми буття.
24. Формування науково-філософського поняття матерії.
25. Поняття руху, його форми. Єдність матерії і руху.
26. Простір і час. Специфіка просторово-тимчасового континуума.
27. Проблема свідомості у філософії. Свідоме і несвідоме.
28. Генезис свідомості. Свідомість і мова. Свідомість і штучний інтелект.
29. Суспільна і індивідуальна свідомість, їх взаємозв'язок. Структура суспільної свідомості.
30. Ідеологія і суспільна психологія, їх взаємозв'язок і взаємовплив.
31. Політична і правова свідомість.
32. Моральна і естетична свідомість.
33. Специфіка релігійної свідомості.
34. Діалектика, особливості її становлення (історико-філософський аспект).
35. Типи та альтернативи діалектики.
36. Діалектика кількісних і якісних змін.
37. Діалектичні протилежності. «Єдність і боротьба» протилежностей.
38. «Заперечення заперечення». Циклічність і поступовість змін.
39. Одиничне та загальне. Випадковість і необхідність.
40. Частина і ціле, елементи і структура. Поняття системи.
41. Причинні зв'язки. Сутність і явище.
42. Форма і зміст. Можливість і дійсність.
43. Природа і суспільство: взаємозв'язок і взаємодія.
44. Природне та штучне середовище. Екологічна криза і шляхи виходу з неї.
45. Науково-техничний прогресс і демографія.
46. Теоретичні моделі суспільства: натуралізм, ідеалізм, матеріалізм.
47. Принцип багатоваріантності суспільного розвитку. Специфіка соціального пізнання.
48. Спосіб виробництва, його структура і роль у життєдіяльності суспільства.
49. Натуралізм, ідеалізм і матеріалізм про основу (базис) соціального буття. Роль ідеологічної надбудови в практичному здійсненні економічних реформ.
50. Політична система суспільства, її структура.
51. Культура як основа людського існування.
52. Розвиток культури. Проблеми «масової» і елітарної культури.
53. Культура і цивілізація. Методологічне значення аналізу культури і цивілізації для теорії соціального розвитку.
54. Соціальне прогнозування, основні методи і типи прогнозів.
55. Глобальні проблеми сучасності і шляхи їх рішення.
56. Сутність і перспективи науково-технічного і суспільного прогресу.
57. Практика як специфічний людський спосіб відносини до світу. Структура практики.
58. Необхідність і свобода в практичній діяльності людей.
59. Феномен творчості. Творчість і матеріально-практична діяльність людей.
60. Проблема етики науково-технічної творчості.
61. Біологічна (природна) сутність і соціальне призначення людини (філософська концепція людини).
62. Різноманіття понять «людина»: індивід, індивідуальність, особистість. Проблема особистості у філософії.
63. Особистість і суспільство. Детермінізм і свобода волі.
64. Особистість і проблема ціннісних орієнтацій. Свобода як цінність. Вибір, свобода та відповідальність.
65. Роль народних мас і особистості в історичному процесі. Волюнтаризм і фаталізм: їх теоретична неспроможність і політична небезпека.
66. Специфіка наукового пізнання. Зміна характеру філософських і методологічних проблем науки в ході розвитку суспільства.
67. Знання і пізнання. Різноманіття шляхів пізнання і форм знання в різних сферах людської життєдіяльності.
68. Виникнення науки. Вплив зображень науки на рішення питання про її виникнення.
69. Найважливіші етапи розвитку науки. Загальна характеристика сучасної науки.
70. Найважливіші функції науки і її соціальна роль.
71. Моделі розвитку науки. Новації і традиції в розвитку науки (К.Поппер, Т.Кун, И.Лакатос, Ст.Тулмин, П.Фейерабенд).
72. Співвідношення теорії та емпірії в розвитку науки. Вплив технічних засобів спостереження, експерименту і комп'ютерного моделювання на розвиток науки.
73. Взаємодія наук як фактор їх розвитку. Наукові революції.
74. Наука в історії культури. Вплив науки на спосіб життя сучасної людини.
75. Класифікація і її місце в розвитку науки. Причини виникнення класифікаційної проблеми і можливі шляхи її рішення.
76. Структура наукового знання: емпіричний і теоретичний рівні. Поняття емпіричного факту, проблеми, гіпотези і теорії.
77. Теорія і різноманіття її функцій. Критерії вибору теорії.
78. Природа теоретичних об'єктів науки. Проблема співвідношення наукової картини світу з об'єктивною дійсністю.
79. Почуттєве і раціональне пізнання, їх форми. Єдність почуттєвого, раціональному та інтуїтивного в пізнанні.
80. Проблема істини у філософії і науці. Конкретність і критерії істини.
81. Методи емпіричного дослідження: спостереження, експеримент, аналогія, індукція, класифікація.
82. Методи теоретичного дослідження: дедукція, моделювання, формалізація, ідеалізація.
83. Методи побудови наукової теорії: підняття від абстрактного до конкретного, історичний і логічний, системний.
84. Суперечливість і різноманіття ціннісних орієнтацій науки. Сцієнтизм і антисцієнтизм.
85. Ціннісні орієнтації вченого. Мотиви наукової творчості.
86. Свобода наукового пошуку і соціальна відповідальність учених.
87. Науково - технічний прогрес початку ХХІ століття, його зміст і сутність.
88. Нові дослідницькі програми в науці.
89. Зміна ролі науки в житті суспільства. Наука і майбутнє людства.
90. Розвиток науки в сучасних умовах. Майбутнє науки.
