2020-06-08
209Українська мова група 12 – ПК – 19 24.04.2020
Тема: Читання текстів різних стилів, типів і жанрів мовлення.
Мета: повторити вивчений матеріал про стилі й жанри мовлення; пригадати жанри фольклору; поглибити знання про види читання, зокрема особливості вивчального читання; навчити розпізнавати тексти різних стилів і жанрів, визначати їх стильові ознаки; розвивати творчі вміння працювати з текстами різних стилів, виразно їх читати, аналізувати; виховувати любов та повагу до рідного слова.
Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь і навичок
Стилі мовлення
| Стиль | Стильові риси і мовні засоби | Функція | Сфера спілкування | Жанри, у яких стиль реалізується |
| Публіцистичний | Закличність, емоційність, суспільно-політична лексика, емоційно забарвлені слова | Вплив | Громадсько- політичне життя | Промова, виступ, публіцистична стаття, нарис, дискусія, памфлет, фейлетон |
| Науковий | Логічність, точність, доказовість, абстрактність; терміни, складні структури, спеціальна фразеологія | Повідомлення, пояснення, доведення | Наука, освіта, техніка | Наукова стаття, підручник, посібник, лекція, доповідь, рецензія, монографія, анотація, дисертація |
| Офіційно- діловий | Офіційність, точність; стилістично нейтральні мовні засоби, канцелярська лексика, складні речення; відсутні емоційно забарвлені слова | Повідомлення (документація, інструкція тощо) | Офіційно-ділові стосунки | Ділові папери: оголошення, доручення, протокол, розписка, акт, лист, інструкція, закон, статут, наказ, кодекс |
| Художній | Образність, емоційність; застосовуються всі мовні засоби | Естетичний вплив | Мистецтво слова | Роман, повість, оповідання, п’єса, вірш, драма, епіграма, трагедія, комедія, поема, байка |
| Стиль | Стильові риси і мовні засоби | Функція | Сфера спілкування | Жанри, у яких стиль реалізується |
| Розмовний | Невимушеність, емоційність; побутова лексика, емоційно забарвлені й просторічні слова, фразеологізми; неповні речення, вигуки, звертання, вставні слова | Спілкування | Побутові стосунки з друзями, знайомими, родичами | Бесіда, розмова |
| Конфесійний | Урочистість, піднесеність, філософічність, образність, емоційність, експресивність; церковна лексика та релігійна термінологія; використання ораторських прийомів, епітетів, порівнянь, метафор, алегорій, символів | Особисте спілкування з Богом та поміж членами релігійних громад | Спілкування у релігійних громадах і побожних родинах, культових установах, духовних навчальних закладах | Молитва, псалом, церковна відправа, проповідь, тексти богослужбових книг, апокриф, тлумачення Біблії |
Надзвичайно важливим є вміння читати. Читання, як і аудіювання, є рецептивним видом мовленнєвої діяльності. Процес читання складається з таких етапів: мотиваційного етапу (визначення мети), аналітико-синтетичного (сприйняття, розуміння) та виконавського (прийняття рішення на основі здобутої інформації з наступним говорінням або письмом).
|
|
|
|
|
|
Сприйняття та розуміння написаного (надрукованого) починається з аналізу та синтезу як змісту, так і оформлення думки. Зорове та мислиннєве сприйняття слова або частини речення випереджає їх «озвучення» у внутрішньому мовленні. Спрацьовує механізм здогаду: що відбудеться далі, як розвиватимуться події? Здогад ґрунтується на ключових словах, на поєднанні в реченнях певних слів, на розстановці розділових знаків, а також на розумінні окресленої в тексті ситуації, розуміння якої залежить від життєвого досвіду читача (спрацьовує механізм смислової орієнтації). Якщо здогад не підтверджується, читач вибудовує іншу гіпотезу.
Здебільшого дія цих механізмів відпрацьовується підсвідомо, проте формувати й удосконалювати їх можна за допомогою спеціальних вправ. За допомогою вправ можна також розвинути навички самоконтролю й самокорекції.
Відповідно до комунікативних завдань (читати, щоб здобути знання, навчитися щось робити, отримати естетичну насолоду) реалізуються різні види читання. Здебільшого виділяють три види читання: ознайомлювальне, вивчальне й вибіркове.
Види читання
| Види читання | Що потрібно усвідомити | Характер читання |
| Ознайомлювальне | Чи варто це читати. Кому текст адресовано. Який зміст кожного з розділів (абзаців) і тексту в цілому | Швидке перегортання сторінок, читання заголовків; перегляд окремих фрагментів тексту, ознайомлення з ілюстраціями; читання анотації, змісту видання |
| Вивчальне | Яка тема та основна думка тексту. Що в тексті головне, що — другорядне. Яку нову для читача інформацію містить текст | Повільне, вдумливе читання тексту чи його частин; глибоке проникнення в його зміст; максимально повне осягнення нової інформації |
| Вибіркове | Про що говориться в тексті. Яка інформація є корисною. У яких частинах (розділах) тексту її вміщено | Перегортання сторінок, швидке читання заголовків, змісту, окремих фрагментів тексту; повільне читання потрібних частин з метою вилучення певної інформації |
Вивчальне читання називають ще поглибленим, аналітичним, критичним, творчим. Для навчання цей вид вважається найдоцільнішим. У процесі читання учень не просто сприймає інформацію, він з’ясовує менш зрозумілі для нього фрагменти тексту, помічає сильні та слабкі місця в поясненнях, дає власне трактування поданим положенням і висновкам, ставлячись до прочитаного творчо й критично. Власне трактування, власний погляд на прочитане дають змогу краще запам’ятати матеріал, підвищують рівень активності думки читача. До цього виду читання вдаються, опрацьовуючи принципово новий матеріал на незнайому або малознайому тему.
Вибіркове читання — швидке читання, у процесі якого читач ніби нічого не пропускає, проте фіксує увагу тільки на необхідних йому аспектах тексту. Такий вид читання здебільшого застосовують під час повторного читання книжки після попереднього її перегляду. Сторінки перегортають, доки не відшукають потрібне місце — його читають, застосовуючи інший вид читання — вивчальне (поглиблене).
Останнім часом називають ще один вид читання — сканування. Сама назва пояснює характер такого читання: швидкий перегляд тексту з метою пошуку певного слова, прізвища, факту.
|
|
|
Читач має навчитися свідомо вибирати певний вид читання залежно від комунікативного завдання, яке перед ним стоїть.
Завдання для самостійної роботи:
1. Записати таблиці в зошит.
Преподаватель: О.Н.Бутенко
