Творення дієприкметників

Українська мова                група 2 – Е – 19               15.04.2020

Тема: Дієприкметник. Активні і пасивні дієприкметники, їх творення. Дієприкметниковий зворот.

       

ПОНЯТТЯ ПРО ДІЄПРИКМЕТНИК

Сама назва свідчить про те, що ці слова пов'язані з дією (а отже, і з дієсловом) і водночас мають ознаки прикметника. Отже, дієприкметник — це особлива форма дієслова, що виражає ознаку за дією або станом і

поєднує в собі граматичні особливості дієслова і прикметника:

дієслова	прикметника
вид: доконаний або недоконаний:заіржавілий, іржавіючий	вказує на ознаку предмета, відповідає на питання: який, яка?, яке?, які?, битий, бита, бите, биті
час: теперішній або минулий (тільки 2 часи)	узгоджується з іменником (займенником):наповнена діжка, наповнене серце, наповнені легені
буває активного або пасивного стану: виконуючий, виконуваний	змінюється за родами, числами, відмінками: збудований будинок, побілені стіни, навислої загрози
може мати залежні слова (іменник, займенник або прислівник): закінчена ними недавно робота	у реченні виступає означенням, частиною іменного присудка: Цей звичай збережений лише у гуцулів. Вишита сорочка їй сподобалась.

 

Прикметник від дієприкметника відрізняється тим, що він:

а) вказує на сталу, не зумовлену конкретною дією ознаку: ведуче колесо, дикоростучі тюльпани, стояча вода, шиплячий звук, лежачий камінь;

б) по-іншому утворений, зокрема має невластиві для дієприкметників суфікси: летючий (дієприкметник —летячий), кипучий (дієприкметник — киплячий), плакучий (дієприкметник — плачучий), загребущий, тямущий, пропащий;

в) хоч має суфікс -л(ий), але не має префікса, який вказує на доконаний вид: кислий (дієприкметник — скислий), стиглий (дієприкметник — достиглий), гнилий (дієприкметник — зігнилий), талий (дієприкметник — розталий);

г) має наголошений суфікс -енн(ий) або -йнн(ий): нескінченний, незбагненний, невблагйнний;

г) може мати інший наголос: печена картопля, варений рак.

 

 

ДІЄПРИКМЕТНИКОВИЙ ЗВОРОТ

Дієприкметник разом із залежними від нього словами називається дієприкметниковим зворотом. Наприклад: На шляху розвитку кожної мови позначились історичні події, пережиті її народом. (Антоненко-Давидович.) Події (які? –>), пережиті її народом

Дієприкметниковий зворот, що стоїть після пояснюваного слова (у нашому прикладі — події), виділяється з-поміж інших частин речення комою або, якщо після нього речення продовжується, — двома комами:

Історичні події, пережиті народом, позначилися на шляху розвитку його мови.

В усному мовленні — відповідно одною або двома паузами.

 

Якщо дієприкметниковий зворот стоїть перед пояснюваним словом, він ні паузою в усному мовленні, ні комою на письмі не виділяється:

На шляху розвитку кожної мови позначились пережиті її народом історичні події.

 

 

ВІДМІНЮВАННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ

 

Дієприкметники відмінюються так само, як прикметники твердої групи, — за родами (в однині), числами і відмінками:

Однина

                  чоловічий і середній рід

Н.   вічний (вічне)                             керований (кероване)

Р.    вічного                                     керованого

Д.    вічному                                   керованому

Зн.  вічний (вічне)                           керований (кероване)

О.   вічним                                     керованим

М.   (на) вічному, вічнім                     (на) керованому керованім

                   Жіночий рід

Н.   вічна                                            керована

Р.    вічної                                                керованої

Д.    вічній                                                керованій

Зн.  вічну                                                      керованій

О.   вічною                                  керованою

М.   (на) вічній                             (на) керованій

                Множина

Н.   вічні                                        керовані

Р.    вічних                                       керованих

Д.    вічним                             керованим

Зн.  вічні                                      керовані

О.   вічними                        керованими

М.   (на) вічних                        (на) керованих

 

 

Примітка

Подвійні форми знахідного відмінка зумовлені

назвою істоти (тоді Зн. = Р.) чи неістоти (тоді Зн. = Н.).

Вибір форми місцевого відмінка диктується законами милозвучності: якщо наступне слово починається з голосного звука, тоді використовується закінчення -ім, якщо з приголосного – -ому: на замерзлім озері — на розмоклому ґрунті.

 

 

АКТИВНІ І ПАСИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ

Активні дієприкметники виражають ознаку за дією, яку виконує пояснюваний іменник: атакуючий загін, дозрілий плід.

Пасивні дієприкметники виражають ознаку за дією, яку над пояснюваним іменником виконує хтось інший: розв'язана задача, пошитий костюм.

 

 

ТВОРЕННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ

 

Активні дієприкметники теперішнього часу утворюються від основи теперішнього часу (форма третьої особи множини без закінчення) за допомогою суфіксів: для дієслів І дієвідміни - уч- (-юч-), для дієслів II дієвідміни – ач- (-яч-):

Ріж[уть] + уч(ий) —> ріжучий,

пала[ють] + юч(ий) —> палаючий,

леж[ать] + ач(ий) —> лежачий,

го[ять] + яч(ий) —> гоячий.

 

Активні дієприкметники минулого часу утворюються від основи неозначеної форми (відкидання від інфінітива кінцевого -ти- за допомогою суфікса - л -: дозрі[ти] + л[ий] – > дозрілий.

Пасивні дієприкметники утворюються від основи неозначеної форми (минулого часу — від дієслів доконаного виду, теперішнього — від дієслів недоконаного виду) за допомогою суфіксів -н-, -т -:

виконати + н(ий) —> виконаний,

пошити + т(ий) —> пошитий,

обговорювати + н(ий) —> обговорюваний.

 

Примітка

1.Якщо основа інфінітива закінчується суфіксом -й-, то під час утворення дієприкметника цей суфікс опускається і вживається суфікс -ен-: побачити + ен(ий) > побачений

Водночас відбуваються характерні для дієслівних форм чергування звуків [с]/[ш], [з]/[ж], [д]/[дж]: скошений, звужений, збуджений.

Якщо перед суфіксом -ен- стоїть губний звук ([ф], [м], [б], [п],[в]), перед суфіксом -ен- у дієприкметнику з'являється звук [л]:

висловити + ен(ий) —> висловлений

2. Від деяких дієслів утворюються пасивні дієприкметники і з суфіксом -т-, і з суфіксом -ен- (тоді голосний перед -ти- опускається):

загорнути –> загорнутий—> загорнений;

розколоти—> розколений.

 

 

Завдання для самостійної роботи:

Виконайте вправи:

  Вправа 1. Розподіліть слова у дві колонки: у першу запишіть активні дієприкметники, а у другу – пасивні. Підкресліть другу від початку букву й прочитайте слова-символи України.

 

Скошений, закінчений, звітуючий, злитий, лежачий, зраділий, збираючий, вимощений, оновлений, занімілий, накритий.

 

Вправа 2. Утворіть пасивні дієприкметники.

Обсадити	збудити
народити	натомитися
вимостити	розпалити
сходити	розгнівити
наповнити	роззброїти
косити	зігнути
бити	стиснути
сказати

Вправа 3. Перекласти українською мовою.

 

Идти напевая; говорить улыбаясь; петь, не обращая внимания; выполняя упражнение; размышляя о жизни; бежать, не оглядываясь; не поднимая глаз; не зная усталости; не жалея красок; не поминая лихом.

 

Преподаватель:                                                                         О.Н.Бутенко