Поняття та види фінансової діяльності

Правове регулювання фінансової діяльності

Лекція № 11

ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО.

Справочники, базы данных учебного назначения.

Лабораторный практикум.

Программы этого типа служат для проведения наблюдений над объектами, их взаимосвязями или некоторыми их свойствами, для обработки результатов наблюдений, для их численного и графического представления и для исследования различных аспектов использования этих объектов на практике.

Тренажеры служат для обработки и закрепления технических навыков решения задач Они обеспечивают получение информации по теории и приемам решения задач, тренировку на различных уровнях самостоятельности, контроль и самоконтроль.

Контролирующие программы - это программные средства, предназначенные для проверки (оценки) качества знаний.

Программы этого класса предназначены для хранения и предъявления учащемуся разнообразной учебной информации.

13.5.Поняття та види фінансової діяльності.

13.6.Банківська діяльність.

13.7.Страхування.

13.8.Посередництво у здійсненні операцій з цінними паперами.

13.9.Аудит.

Фінансова діяльність у сфері господарювання - це діяльність, пов'язана з обігом коштів (фінансів). Вона може здійснюватися суб'єктами господарювання на професійних засадах з метою задово­лення відповідних потреб інших осіб (професійна фінансова діяльність). Різновидами такої діяльності є грошове та інше фінансове посередництво, страхування, а також допоміжна діяльність у сфері фінансів і страхування, а суб'єктами такої діяльності є фінансові установи.

Водночас кожен суб'єкт господарювання, органи господарсько­го керівництва здійснюють таку діяльність для забезпечення своєї основної діяльності. Це так звана індивідуальна фінансова діяль­ність, метою якої є забезпечення платоспроможності суб'єктів гос­подарських правовідносин, у т. ч. проведення розрахунків, пов'я­заних з їх діяльністю, покриття витрат виробництва продукції (ро­біт, послуг), одержання прибутку (доходу) тощо.

Здійснення професійної фінансової діяльності має підпоряд­ковуватися спеціальному правовому режимові, основні засади якого визначаються Господарським кодексом України (глава 35 «Особливості правового регулювання фінансової діяльності») та Законом України від 17.07.2001 р. «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», відповідно до якого:

ринком фінансових послуг є сфера діяльності його учасників з метою надання та споживання певних фінансових послуг (бан­ківських, страхових, інвестиційних, операцій з цінними паперами та інших), що забезпечують обіг фінансових активів;

фінансовими послугами визнаються операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний ра­хунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законо­давством,- і за рахунок залучених від інших осіб фінансових акти­вів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів;

суб'єктом діяльності щодо надання фінансових послуг є фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до від­повідного державного реєстру фінансових установ; до фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопи­чувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фі­нансових послуг;

спеціальне державне регулювання ринків фінансових послуг в Україні здійснюється:

А) з метою: 1) проведення єдиної та ефективної державної по­літики у сфері фінансових послуг; 2) захисту інтересів споживачів фінансових послуг; 3) створення сприятливих умов для роз­витку та функціонування ринків фінансових послуг; 4) створення умов для ефективної мобілізації і розміщення фінансових ресур­сів учасниками ринків фінансових послуг з урахуванням інтере­сів суспільства; 5) забезпечення рівних можливостей для доступу до ринків фінансових послуг та захисту прав їх учасників; 6) до­держання учасниками ринків фінансових послуг вимог законо­давства; 7) запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринках фінансових послуг; 8) конт­ролю за прозорістю та відкритістю ринків фінансових послуг; 9) сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінан­сових послуг;

Б) у визначених законом формах, а саме шляхом: 1) ведення державних реєстрів фінансових установ та ліцензування діяльності з надання фінансових послуг; 2) нормативно-правового регулю­вання діяльності фінансових установ; 3) нагляду за діяльністю фінансових установ; 4) застосування уповноваженими державними органами заходів впливу; 5) проведення інших заходів з державно­го регулювання ринків фінансових послуг;

В) здійснюється уповноваженими на це органами, в т. ч.:

щодо ринку банківських послуг - Національним банком Ук­раїни;

щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів -Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

щодо інших ринків фінансових послуг - спеціально уповнова­женим органом - Державною комісією з регулювання ринків фі­нансових послуг України (діє відповідно до Положення про цю ко­місію, затвердженого Указом Президента України від 04.04.2003 р.№ 292/2003), до компетенції якої входять: 1) нормативне регулю­
вання ринків фінансових послуг у визначених законом межах;2) здійснення реєстрації та ведення Державного реєстру фінансовихустанов; 3) ліцензування діяльності з надання фінансових послуг;4) здійснення контролю за діяльністю фінансових установ; 5) засто­совування заходів впливу (в т. ч. адміністративних-господарських санкцій) до учасників ринків фінансових послуг у разі порушення ними законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів Комісії органу та реалізує інші повноваження, передбачені згаданим Законом.