Стратегії фінансування

Стратегії фінансування визначають, яким чином компанія буде отримувати і використовувати капітал, щоб досягти власних цілей та профінансувати обрану галузеву роль.

Якщо компаніє веде будівництво і реалізацію типових проектів об’єктів у сфері нерухомості, або купує активи і діє в умовах високо конкурентного середовища, або планує утримувати активи, залучення фінансування за низькою ринковою вартістю буде критично важливим аспектом у реалізації стратегії компанії із залучення фінансування та формування капіталу. Проте більшість професійних гравців сектору нерухомості стратегії у сфері капіталу необов’язково має зосереджуватись на пошуку самостійного дешевого фінансування. Скоріш за все, їх завданням має бути отримання постійного доступу до ефективних і надійних джерел грошових коштів, які дозволяють компанії вести бізнес незалежно від фази ринку нерухомості.

Частина компаній використовують проектне фінансування з конкретною метою, розуміючи, що це не найдешевше джерело грошових коштів для хеджування ризиків[24], пов’язаних з тим, що проблеми одного з проектів можуть негативно вплинути на інші проекти або у цілому на діяльності компанії.

Список джерел фінансування для компаній сектору нерухомості значний – банки, страхові компанії, фонди (пенсійні, інвестиційні та ін.), асоціації, фізичні особи. Для того, щоб розробити стратегію залучення фінансування, компанії сектору мають розуміти, у чому відмінність запитів інвесторів. З точки зору позикового капіталу банки мають надавати кредити на короткий термін, тому саме вони є джерелами короткострокових позик та кредитів на будівництво. Страхові компанії можуть тримати надані кредити у свої інвестиційних портфелях або продавати їх на вторинному ринках. З точки зору фінансування методом залучення до капіталу фонди та страхові компанії зацікавлені в отриманні стабільного прибутку, їх вимоги, як правило, чітко сформульовані, передбачувані і мають певні терміни повернення інвестицій. Приватні інвестори зацікавлені в отриманні стабільного прибутку протягом багатьох поколінь.

[1] РМВОК^®, С. 25.

[2] Керцнер Г. Стратегическое планирование для управления проектами с использованием модели зрелости [пер. с англ.] / Г. Керцнер. – М.: Компания АйТи; М.: ДМК Пресс, 2003. – 320 с.

[3] РМВОК^®, С. 13.

[4] Грей К. Ф. Управление проектами: Практическое руководство / К. Ф.Грей, Э. У. Ларсон; пер. с англ. – М.: Издательство «Дело и Сервис», 2003. – С. 338.

[5] РМВОК^®, С. 236.

[6] Метод освоєного обсягу (Earned Value Technique, Earned Value Management) використовується для вимірювання контролю ефективності виконання проектів. Метод EVT/EVM заснований на використанні декількох числових показників, що розраховуються в ході виконання проекту (етапу проекту). Постійне відстеження освоєного обсягу дозволяє менеджеру проекту прогнозувати, як успішне його завершення, так і ризики відхилення від запланованих термінів, бюджету і т.ін.

[7] Грей К. Ф., Ларсон Э. У. Управление проектами: Практическое руководство / Пер. с англ. – М.: Издательство «Дело и Сервис», 2003. – С. 428.

[8] Каору Ішикава – теоретик менеджменту, розробник нової концепції організації виробництва, що була впроваджена в компанії Toyota (Японія). Він запропонував графічний спосіб дослідження й визначення найбільш вагомих причино-наслідкових взаємозв’язків між чинниками і наслідками «проблеми».

[9] Надзавдання (місія) методології DMAIC полягає у засвоєнні та практичному втіленні бажань клієнтів, оскільки саме це вважається ключем до забезпечення рентабельності будь-якого виробничого процесу.

[10] Тернер Дж. Родни. Руководство по проектно-ориентрованному управлению / пер. с англ. под. обш. ред. Воропаева В.И. – М.: Издательский дом Гребенникова, 2007. – С. 181.

[11] РМВОК^®, С. 189.

[12] РМВОК^®, С. 57.

[13] РМВОК^®, С. 202.

[14] РМВОК^®, С. 204.

[15] РМВОК^®, С. 204.

[16] Чейз Р. Производственный и операционный менеджмент / Р. Чейз, Ф. Джейкобз, Дж. Аквилано; 10-е изд.: пер. с англ. – М.: ООО «И.Д. Вильямс», 2007. – С. 444-445.

[17] Чейз Р. Производственный и операционный менеджмент / Р. Чейз, Ф. Джейкобз, Дж. Аквилано; 10-е изд.: пер. с англ. – М.: ООО «И.Д. Вильямс», 2007. – С. 446.

[18] Дослідження цієї проблеми ініціював Дж. Джуран і 1951 р. Сьогодні аналіз витрат на забезпечення якості (Cost Of Quality - COQ) проводиться у всіх сферах бізнесу і є однією із основних функцій підрозділів з контролю за якістю.

[19] Хьюлет… С.82

[20] Хьюлет… С.84-86

[21] Хьюлет… С. 86-87

[22] Хьюлет… С. 87-89

[23] Хьюлет… С. 92-93

[24] Хеджування ризиків - сукупність дій та засобів, спрямованих на усунення ризиків або їх утримання на прийнятному рівні та отримання прибутку. Хеджування представлявляє собою систему економічних відносин учасників фінансового ринку, які пов'язані із зниженням кредитних та цінових ризиків і досягаються за рахунок одночасності та протилежного спрямування торгових угод на строковому ринку і ринку реального товару