Оператор присвоювання

План

Загальний висновок

Ціле невід’ємне число а ділиться на натуральне число b, якщо існує таке ціле невід’ємне число q, що а = b·q. Говорять «число а кратне числу b». Відношення подільності числа a на число b символічно позначають а b. Відношення подільності не означає операції, тому не можна писати а b = q.

Число 1 ділиться тільки само на себе; числа 2, 3, 5, 7,... діляться самі на себе і на одиницю; числа 4, 6, 8, 9,... мають більше двох дільників. Ці спостереження привели математиків до введення понять простого і складеного числа.

Натуральне число, яке має лише два дільники, називається простим.

Отже, числа 2, 3, 5, 7 – прості числа.

Натуральне число, яке має більше двох дільників, називається складеним.

Такими числами є 4, 6, 8, 9. Так число 6 має дільники 1, 2, 3, 6. Оскільки число 1 має тільки один дільник, то його не відносять ні до простих, ні до складених.

Існують ознаки подільності на 2, 5, 4 (25), 3, 9, 6, 12, 18 і взагалі на будь-яке складене число.

Запитання для узагальнення студентам

– В якому випадку кажуть, що «ціле число ділиться на ціле число»?

– Яким символом позначається відношення подільності?

– Які числа називаються простими?

– Які числа називаються складеними? Наведіть приклади.

– Яка ознака подільності на 2 (5)?

– Яка ознака подільності на 4 (25)?

– Яка ознака подільності на 3 (9)?

– Які існують теореми подільності? Сформулюйте їх.

Повідомлення домашнього завдання

Стойлова, Л. П. Основы начального курса математики [Текст]: учеб. пособие для учащихся педучилищ / Л. П. Стойлова, А. М. Пишкало. – М.: Просвещение, 1988. – С. 197-206.

(Впр.1, 6 (С. 206), впр.1, 2, 4, 8 (С. 209-210)).

1. Застосування операторів введення, виведення та присвоєння в лінійних програмах

2. Використання процедур і функцій модуля CRT у лінійних програмах

3. Застосування операторів у лінійних програмах

Література:

1. Глинський, Я.М., Анохін, В.Є., Ряжська, В.А. Паскаль Turbo Pascal i Delphi [Текст]: навч. посібн. 10-те вид., без змін. / Я.М Глинський. та ін. – Л.: СПД Глинський, 2009. – 192с.

2. Забарна, А., Войченко, О. Візуальне програмування у Delphi [Текст]: практикум / А. Забарна, О Войченко. – К.: вид. дім Шкіл. світ: вид. Л. Галіцина, 2006. – 128 с.

3. Караванова, Т.П. Основи алгоритмізації та програмування. 777 задач з рекомендаціями та прикладами [Текст]: / Т.П. Караванова. Генеза,2006

4. Корнієнко, М.М., Іванова, І.Д. Інформатика. Основи алгоритмізації та програмування [Текст]: / М.М. Корнієнко, І.Д. Іванова. – Х.: Видавництво Ранок, 2009. – 48с.

5. Пиртков, Р.І., Сеньків, І.А. Уроки з основ інформатики та обчислювальної техніки. 10-11 класи. Основи алгоритмізації та програмування [Текст]: / Р.І. Пиртков, І.А Сеньків. - навч. посібник.- 2-ге вид., переробл. і доповн. – Т.: Навчальна книга – Богдан, 2008.- 112 с.

6. Шост, Д.М. Інформатика. Turbo Pascal. 10-11 класи [Текст]: / Д.М. Шост. Навчальна книга – Богдан, 2006. - 160 с.

1. Застосування операторів введення, виведення та присвоєння в лінійних програмах

Базові структури алгоритмів — це структури, за допомогою яких відбувається керування про­цесом опрацювання даних. Логічна структура будь-якого алгоритму може бути подана ком­бінацією трьох базових структур: слідування, галуження, повторення.

Структура слідування — це структура, яка передбачає одноразове виконання заданої послі­довності дій. Структура слідування реалізується через лінійний алгоритм.

Лінійний алгоритм — це алгоритм, який за­безпечує отримання результату шляхом одно­разового виконання послідовності дій незалеж­но від вхідних даних і проміжних результатів. Дії в таких алгоритмах виконуються послідовно одна за одною, тобто лінійно (рис. 1).

Рис. 1

Програми можуть містити вказівки надання, введення і виведення, мітка, виклику процедури.

Оператор присвоєннязадає або змінює по­точне значення змінної. Вона здійснюється за допомогою оператора присвоювання «:=».

Синтаксис: <ім'я змінної>: = <вираз>;

Приклади: х:=5; у: = х + 10;

Зліва від знака присвоювання міститься ім'я змінної, справа — вираз. Змінна і вираз мають бути одного типу (або сумісних типів).

При виконанні вказівки присвоювання спочатку виконуються операції, що розташова­ні праворуч від знака «:=», а потім результат присвоюється змінній, що розташована зліва від знака. Таким чином змінюється вміст конкретного елемента пам'яті, відведеного для цієї змінної.

Наприклад:

Р:=(а+с+х)/3;

Вирази, що беруть участь у операторі присвоювання, можуть бути не лише арифметичними. Наприклад, можливі й такі присвоювання:

Ch:=’a’;

Text:=’алгоритм’;

Flag:=true.

Перший приклад присвоює змінній значення типу char, другий - типу string, третій - Boolean.

Практично будь-яка обчислювальна програ­ма містить цей оператор.

Операція збільшення а на 1 позначається таким чином: а:=а+1. Її слід читати так: «а змінити на а+1».

Процедура введення інформації

Процедура введення використовується для ви­значення початкових значень змінних величин і складається з імені команди read та списку введення, який містить імена змінних, значення яких будуть вводитися з пристрою (клавіатури) або файла.

Синтаксис	Приклади
read (<список введення>);	read(x, у);
readln (<список введення>);	readln (х, у, z);

Процедура виведення інформації

Процедура виведеннявикористовується для ви­ведення результатів обчислення на пристрій (екран монітора) або в файл і складається з імені команди write та списку виведення.

Синтаксис	Приклад
write (<список виведення>);	write (х, у);
writeln (<список виведення>);	writeln(х, у, z);

Список виведення може містити:

• імена сталих та змінних величин;

• вирази, значення яких перед виведенням будуть обчислені;

• сталі величини.

Приклад:

Write (а, ‘- така площа прямокутника’);

Write (‘S=’, s, ‘P=’,p);

У команді виведення для наочності зручно використовувати формат виведення результату.

Виведення інформації можна подати у зручному вигляді. Це форматування значень змінних.

Синтаксис:

<елемент списку виведення>: n: k,

п — загальна кількість символів, що відводиться під значення змінної, а k – кількість знаків дробової частини.

Цей тип форматування задається тільки для дійсних чисел.Для форматування цілих чисел параметр k зайвий.

Синтаксис:

<ім’я змінної>: n.

Приклади:

write(а:4, х:6:2);

writeln('а =', а:4, 'х=', х:6:2);

За умови відсутності форматування дійсні числа виводяться в показниковій формі.

2. Використання процедур і функцій модуля CRT у лінійних програмах

Для підключення модуля CRT до програми необхідно до неї ввести рядок uses CRT:

Program my_pro;

Uses CRT;