Менеджмент програмних систем

Засоби управління проектом

Комп’ютерна система управління проектом забезпечує доступ до інформації, обходячи бюрократичні та географічні бар’єри. Учасники проекту зможуть мати доступ до проектної інформації в режимі реального часу, навіть якщо вони знаходяться далеко одне від одного. Система дозволяє одержати загальне уявлення про всі проекти, які є в наявності у портфелі проектів, наочно відображає взаємозв’язки між задачами, дозволяє вчасно помітити проблеми.

Інструментальні засоби управління проектом повинні підтримувати наступні основні функції:

- комплекс робіт, зв’язків та часових характеристик;

- інформація про ресурси та витрати;

- контроль за ходом виконання;

- представлення структури проекту, звітів;

- додаткові програмні продукти.

Однією із найважливіших цілей під час розробки програмних систем є економічна ефективність проекту, тобто відношення суми доходів до суми витрат. Оскільки доходи від проекту з розробки ПЗ не завжди можна порахувати наперед, то основна мета розробника – мінімізувати витрати на розробку проекту. Оскільки у створенні програмного продукту можуть брати участь багато людей, то для якісного управління проектом потрібні не тільки технічні та організаційні навички, а і навички керування персоналом.

Таким чином, процес управління охоплює:

- створення інфраструктури (матеріальне забезпечення проекту);

- управління персоналом (права та обов’язки учасників проекту);

- управління процесом розробки (складання документації, консультування програмістів);

- складання планів і графіків (визначення моментів готовності окремих складових проекту).

Крім самих виконавців, у створенні проекту беруть участь різні зацікавлені особи, які також можуть брати участь в процесі управління. До них відносяться:

- спонсор проекту, який керує розподілом коштів на виконання проекту;

- менеджер проекту, який здійснює адміністрування проекту і керування розробниками;

- лідер проекту – це найбільш авторитетна людина серед розробників, який керує усіма технічними нюансами розробки програми. Часто менеджер проекту може виконувати роль лідера. Але в класичному розумінні менеджеру на відміну від лідера не потрібні глибокі знання з програмування;

- замовник – це особа, які отримують результати проекту у власність. Відмінність замовника і спонсора в тому, що спонсором може бути бюджет або центральний офіс корпорації, а замовником – певна її філія;

- користувачі – це особи або організації, які будуть використовувати результати проекту у своїй діяльності.

Професіоналізм розробників ПЗ відіграє важливу роль у процесі його розробки. Адже практично у будь-яких «великих» програмах ціна помилки є дуже великою (наприклад у банківських програмах). Оскільки тестувати багаторазово одні і ті ж самі функціональності є дорого, то якість ПЗ багато в чому залежить від кваліфікації програмістів, а також від управлінських навичок керівників проектів. Але для успішної реалізації проекту від програмістів вимагається не тільки достатній рівень технічних знань, а і вміння працювати в команді, а також навички лідера.

Під час організації групової роботи дуже важливо вибрати оптимальний розмір групи. Адже збільшення кількості учасників групи не обов’язково зменшить час на реалізацію проекту. Адже кожному учаснику потрібно буде надати якийсь фронт роботи, щоб він не простоював. Тому вважається, що кількість розробників у групі має бути від 3 до 8. Крім організації групової роботи, менеджер проекту повинен вирішити ще одну важливу задачу: підтримувати здоровий мікроклімат у колективі. А він у першу чергу залежить від рівня мотивованості розробників, тобто задоволення їхніх потреб (при цьому у першу чергу нематеріальних). Тобто потрібно не просто добитись, щоб розробники виконали свою роботу, а і зробити так, щоб ця робота їм подобалась, оскільки це значно підвищить продуктивність праці. Тому для успішного виконання задач управління персоналом найчастіше використовується або горизонтальна, або ієрархічна структури проекту.

Головна проблема у визначенні вартості програмних продуктів полягає в тому, що ПЗ – нематеріальне, і традиційні методи оцінки вартості для нього не підійдуть. Оскільки вартість проекту потрібно оголосити замовнику ще до початку роботи над ним, то традиційним підходом до встановлення вартості є визначення певної фіксованої суми, після чого на її основі складається бюджет проекту.

Фактично собівартість розробки програми включає 3 наступних складових:

- вартість покупки та обслуговування апаратних та програмних засобів, які потрібні під час розробки;

- витрати на відрядження, комунікації та навчання;

- витрати на персонал.

Із усіх трьох складових найбільшу частку займають витрати на персонал, оскільки вартість комп’ютерів та ПЗ відносно невелика, їх можна використовувати для кількох проектів, а витрати на відрядження можна мінімізувати шляхом використання Інтернет-конференцій, електронної пошти тощо. Але витрати на персонал – це не тільки оплата праці програмістів а й інші накладні витрати. До них відносяться:

- витрати на обслуговування офісів (комунальні послуги);

- витрати на зарплату допоміжного персоналу (секретарі, водії, прибиральниці);

- витрати на обслуговування мереж та засобів зв’язку;

- витрати на соціальний пакет (обіди, спортзали, доїзд на роботу і т.д.).

Прийнято суму накладних витрат встановлювати як подвійну зарплату програміста (для компаній середнього розміру), хоча у першу чергу сума витрат залежить від розміру компанії. Таким чином, розробивши графік розробки проекту, знаючи тривалість роботи над ним ми можемо встановити собівартість програми.

[1] Виконавчий директор інституту International Institute for Learning і професор коледжу Baldwin-Wallace штат Огайо, в даний час він признаний експерт в області управління проектами та стратегічного планування.

[2] Автор книги «Стрес-менеджер», в якій розглянуто питання ефективного планування та розподілу часового ресурсу.

[3] Руководство к своду знаний по управлению проектами (Руководство PMBOK). Издательства: Институт Управления Проектами, Project Management Institute, 2004г.

[4] Руководство к своду знаний по управлению проектами (Руководство PMBOK). Издательства: Институт Управления Проектами, Project Management Institute, 2004 г.

[5] Салливан Эд. Время – деньги. Создание команды разработчиков программного обеспечения / Пер.с англ. – М.: Русская редакция, 2002. – 364 с.

[6] Управление проектами: технология MSF // https://www.microsoft.com/rus/msdn/msf/default.mspx

[7] Алистэр Коуберн. Люди как нелинейные и наиболее важные компоненты в создании программного обеспечения/https://www.optim.ru/cs/2002/3/cobern/people.asp

[8] Константин Л. Человеческий фактор в программировании. - Пер. с англ. - СПб: Символ-Плюс, 2004. - 384 с.

[9] Филип Лапланте. Человеческий фактор в управлении ИТ-проектом / https://www.infosystem.ru/pj_managment/article/pj_people_factor.html