Сутність права

Т. 10.: ФІЛОСОФІЯ ПРАВА

Теми рефератів

1. Соціальний простір і час: основні закономірності розвитку.

2. Традиції як форми соціального відтворення.

3. Особливості соціальної структури українського суспільства.

4. Нація як соціально-культурний феномен.

5. Самовизначення нації: історія питання та сучасність.

6. Етнос і нація. Перспективи розвитку спільностей і особи.

7. Система природи і суспільства: загальне, особливе, одиничне.

8. Власність і експлуатація: сучасна філософська інтерпретація.

Основна література:

1. Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачковський В.Г. Філософія. Підручник. – К., 2002.

2. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій. – К., 1996.

3. Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології (від античності до початку XX ст.). – К., 1993.

4. Кемеров В.Е., Керимов Т.Х. Хрестоматия по социальной философии. – М., 2001. – https://www2.usu.ru/philosophy/soc_phil/rus/annotations /chrestomatia.html

5. Контексты современности. Ч. 1: Актуальные проблемы общества и культуры в западной социальной теории /Хрестоматія. – Казань, 2000. // https://ecsocman.edu.ru/

6. Лазарев Ф.В. Трифонова М.К. Философия. Учебное пособие. – Симферополь, 1999.

7. Пигров К.С. Социальная философия. Учебное пособие. – СПб., 2002

8. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – К., 2007.

9. Салтовський О.І. Основи соціальної екології: курс лекцій. – К., 1997.

10. Философия истории: Учеб. Пособие / Под ред. проф. А.С. Панарина. – М., 1999.

Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.

Мета: проаналізувати сутнісні аспекти права. Пояснити аспекти взаємодії права та закону. Встановити основні риси правової держави. Розглянути проблему людини як носія правових відносин. З’ясувати сутність та структуру громадянського суспільства.

Основні поняття: філософія права, право, закон, правова свідомість, правова держава, правовий закон, права людини, народний суверенітет, державний суверенітет, громадянське суспільство.

План лекції:

1. Сутність права.

2. Право і закон.

3. Правова держава.

Сутнісними принципами філософії права є фор­мальна правова рівність, рівна міра свободи інди­відів та загальної справедливості. Формально право − це лише правоздатність, абстрактна вільна можливість набу­ти своє, індивідуально-визначене право на да­ний об'єкт. В той же час реально набуті права людей неодмінно будуть нерівними. Право − це лише рівний для різних людей формалізо­ваний шлях до набуття прав на різні речі, предмети, блага, а не їх роздавання порівно кожному.

Свобода − це загальний правовий принцип, існує в суспільстві у формі правопорядку, відповідальності, дозво­лів і заборон, правопорушень. Принцип права не суперечить принципу свободи та рівності, а навпаки передбачає їх. Тут діє загальний імператив: люди є вільними настільки, наскільки є рів­ними, і рівними — наскільки вільні, а також: або свобода у правовій формі, або свавіл­ля, тиранія, насилля, де немає місця принципу права. Вільні індивіди − носії, суть і сенс права. Там, де заперечується вільна особистість, правове значення фізичної особи, там немає і не може бути пра­ва, правових індивідуальних, колективних, інституційних суб'єктів права, правових законів і правових відносин як у суспільстві, так і в конкретних сферах суспільно-політично­го життя.

Справедливість є основним поняттям права. Право зав­жди справедливе і є носієм справедливості, яка, власне, тому і справедлива, що втілює і виражає загальнозначущу правильність, яка означає загальну правомірність. Справедливість — це са­мовияв, самосвідомість, самооцінка права, водночас і право­ва оцінка всього неправового. Іншого принципу, окрім принципу права, справедливість не має.