1. Гіперфункція аденогіпофіза - носить назву гіперпітуітризм.
Основною причиною його розвитку є доброякісні пухлини - аденоми ендокринних клітин.
Р о з р і з н я ю т ь 2-і групи аденом:
1) Еозинофільні аденоми - розвиваються з ацидофільних клітин аденогіпофізу, які секретують СТГ.
Клінічно гіперфункція СТГ проявляється: а) гігантизмом - пропорційним збільшенням всіх складових частин тіла (якщо аденома розвивається у дітей і молодих людей до закриття метаепіфізарних хрящів), б) акромегалією - посиленим ростом акральних (кінцевих) ділянок рук, ніг, підборіддя, носа, язика, печінки (якщо аденома розвивається у дорослих).
Крім того, розвиваються ознаки підвищеної метаболічної активності СТГ - гіперглікемія, інсулінорезистентність (аж до розвитку метагіпофізарного цукрового діабету), жирова інфільтрація печінки.
2) Базофільні аденоми - ростуть з базофільних клітин аденогіпофізу, найчастіше з тих, які продукують АКТГ.
При цьому розвивається хвороба Іценко-Кушинга. Вона характеризується: а) вторинним гіперкортицизмом; 6) посиленою пігментацією шкіри (негландулотропна дія АКТГ).
|
|
Досить рідко зустрічаються пухлини, які продукують інші гормони аденогіпофізу.
2. Гіпофункція аденогіпофіза носить назву гіпопітуітризм.
Розрізняють: 1) пангіпопітуітризм і 2) парціальний гіпопітуітризм.
1) Пангіпопітуітризм - зменшення утворення всіх гормонів аденогіпофізу. В експерименті моделюється видаленням гіпофіза (гіпофізектомією).
Відомі наступні клінічні форми пангіпопітуітризму:
а) гіпофізарна кахексія Сімондса;
б) післяпологовий некроз гіпофізу - синдром Шеєгана (або Шіхена);
в) хромофобна аденома гіпофізу - пухлина, яка росте із хромофобних клітин, здавлює і ушкоджує залозисті клітини аденогіпофізу.
Клінічні прояви пангіпопітуітризму (гіпотиреоз, гіпокортицизм) пов’язані з дефіцитом гормонів аденогіпофізу і порушенням діяльності периферичних ендокринних залоз.
2) Парціальний гіпопітуітризм - порушення утворення не всіх, а окремих гормонів аденогіпофізу. Описані наступні варіанти парціального гіпопітуітризму:
а) гіпофізарный нанізм (карликовість) - дефіцит СТГ;
б) вторинний гіпогонадизм (синдроми: Колмена, Медока, Паскуліані) - дефіцит ФСГ і ЛГ;
в) вторинний гіпотіреоз (кретинізм або мікседема) - дефіцит ТТГ;
г) вторинний гіпокортицизм (дефіцити гормонів кори наднирників) - дефіцит АКТГ.
Гіпофункція нейрогіпофіза