Органи з розгляду індивідуальних трудових спорів

Комісія з трудових спорів

Адміністрація і профспілковий комітет (спільно)

Районний (міський) суд

Вищестоящі органи державної влади і управління

Порядок розгляду трудових спорів регулюється Кодексом Законів про працю України, Законом України «Про порядок розгляду колективних трудових спорів (конфліктів)» №1096-IV у редакції від 10 липня 2003р.

Для розв’язання трудових спорів на кожному підприємстві, де є не менше як 15 працюючих, обираються спеціальні комісії по розгляду трудових спорів (далі КТС). Вони обираються на загальних зборах трудового колективу, причому самі збори визначають чисельність, склад і строк повноважень комісії.

Порядок розгляду трудового спору:

1. Працівник може звернутися до комісії по трудовим спорах у 3-місяний термін з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Заінтересований у вирішенні трудового спору працівник подає до КТС заяву

2. Комісія по трудових спорах зобов’язана розглянути трудовий спір у 10-денний строк з дня подачі заяви

3. Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у 3-денний строк після закінчення 10 днів, передбачених на їх оскарження

4. Якщо КТС задовольняє вимогу працівника, то керівник підприємства зобов’язаний виконати рішення КТС. У разі невиконання рішення КТС, комісія видає працівникові спеціальне посвідчення, що має силу виконавчого листа. Цей лист пред’являється до районного (міського) суду, і тоді рішення КТС виконується примусово

5. У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник або власник чи уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в 10-денний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії

6. Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного (міського) суду в 3- місячний термін з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк з дня виручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Безпосередньо в районних (міських) судах розглядаються трудові спори:

тих працівників, де не обираються КТС;

про поновлення на роботі;

керівних працівників з питань звільнення, формулювання причин звільнення, переведення на іншу роботу, накладення дисциплінарних стягнень;

власників (уповноважених ним органів) про відшкодування матеріальної шкоди;

про відмову в укладенні трудового договору:

§ працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації;

§ молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад і в установленому порядку направлені на роботу на дане підприємство, в установу, організацію;

§ вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда, а одиноких матерів – при наявності дитини віком до 14 років;

§ виборних працівників після закінчення строку повноважень;

§ працівників, яким надано право повторного прийняття на роботу;

§ інших осіб, з якими власник або уповноважений ним орган відповідно до чинного законодавства зобов’язаний укласти трудовий договір.

Використана література

1. Декларація про державний суверенітет України: Прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 р. – К.: Україна, 1991. - 8 с.

2. Акт проголошення незалежності України: Прийнятий Верховною Радою України 24 серпня 1991 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. – №38. – Ст. 502

3. Закон України „Про правонаступництво України” від 12 вересня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №46. – Ст.617

4. Конституція України. Конституція Автономної Республіки Крим. – К.: Юрінком, 2007. – 96с.

5. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №52. – Ст.490; 1995. - №34. – Ст.268

6. Закон України „Про громадянство України”: Прийнятий 18 січня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №4. – Ст.65

7. Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №47. ст. 256.

8. Закон України „Про об’єднання громадян”, прийнятий 16 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №34. ст. 504.

9. Про вибори народних депутатів України: Закон України від 18 жовтня 2001 р. // Урядовий кур’єр. – 2001. – №201-202 – 2 листопада.

10. Закон України „Про адвокатуру”: Прийнятий 19 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. 1993. - №9. Ст.62

11. Про Конституційний Суд України: Закон України від 16 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. 1996. - №49. – Ст. 272

12. Про судоустрій України: Закон України від 7 лютого 2002 р. №3018-ІІІ // Юридичний вісник України. - №13. – 2002. – 30 березня – 5 квітня

13. Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” (За станом на 5 березня 2001р.): Офіційне видання/ Верховна Рада України. – К.: Парламентське вид-во, 2001. – 68с.

14. Про транспорт: Закон України від 10 листопада 1994 р.// Відомості Верховної Ради України. 1994. - №51. – Ст. 446

15. Про залізничний транспорт: Закон України від 4 липня 1996 р.// Відомості Верховної Ради України. 1996. - №40. – Ст. 183

16. Про функціонування єдиної транспортної системи України в особливий період: Закон України від 20 жовтня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. 1998. – №52. – Ст.318

17. Про транзит вантажів: Закон України від 20 жовтня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. 1999. - №51. – Ст. 446

18. Про перевезення небезпечних вантажів: Закон України від 6 квітня 2000р. - №28. – Ст.222

19. Статут залізниць України // Офіційний вісник України – 1998. - №14. – Ст. 50

20. Правила технічної експлуатації залізниць України: Затверджено наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 р. №411// Офіційний вісник України.–1997.–Число 8. – Том 2. – Ст.212

21. Правила обслуживания железнодорожных подъездных путей, утвержденные приказом Минтранса от 21.11.2000 г. №644

22. Конституційне право України: Навч. Посібник/ О.В.Совгиря, Н.Г.Шукліна.–К.:2007.–632с.

23. Основи правового регулювання діяльності залізниць України: М.В.Макаренко, В.Б.Голубничий, Н.С.Нечипоренко; За ред. М.В.Макаренка.- К.: Київський університет економіки і технології транспорту, 2005 – 216 с.

24. Правознавство: Підручник/ За відп. ред. О.В.Дзери, 10-е виданн, перероб. і доповн. – К.: - Юрінком Інтер, 2007. – 848 с.

25. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.1999.

26. Теорія держави і права: Академічний курс/ За ред. О.В.Зайчука, Н.М.Оніщенко. – К., 2006. – 688 с.

27. Фризький О.Ф. Конституційне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 536с.