Атрибут (від лат. – «надаю, наділяю»). 1. Необхідна, істотна, невід'ємна властивість об'єкта. Термін зустрічається вже в Аристотеля, який відрізняв постійний А. від випадкових, мінливих станів, тобто акциденцій. 2) У мовознавстві – те ж, що означення (член речення).
Ідеологія (від лат. ідея і … логія), система політичних, правових, моральних, естетичних, релігійних і філософських поглядів і ідей, у яких усвідомлюються й оцінюються ставлення людей до дійсності.
Інформація (від лат. – «роз'яснення, виклад»), початк. – дані, передані людьми усним, письм. або ін. способом (за допомогою ум. сигналів, техн. засобів тощо). З середини 20 ст. загальнонаукове поняття, що включає обмін даних між людьми, людиною й автоматом, автоматом і автоматом; обмін сигналами в рослинному світі; передачу ознак від клітини до клітини, від організму до організму (генетична інформація); одне з основних понять кібернетики.
Кібернетика (від грец. – «мистецтво управління»), наука про управління, зв'язок і переробку інформації. Осн. об'єкт дослідження – т.зв. кібернетич. системи, які розглядаються абстрактно, незалежно від їхньої матеріальної природи. Кожна така система становить собою безліч взаємозалежних об'єктів (елементів системи), спроможних приймати, запам'ятовувати й переробляти інформацію, а також обмінюватися нею.
|
|
Менеджмент, 1) синонім управління; 2) частина управління, що характеризується впливом суб'єкта управління на людей (синонім керівництва); 3) похідне від менеджерів (управлінців, керівників) як категорії людей, що здійснюють професійне управління, керівництво; 4) функція, вид діяльності щодо керівництва людьми в різних організаціях; 5) уміння досягти поставленої мети, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей; 6) галузь людського знання, яка допомагає здійснювати функцію керівництва.
Супервізія – це процес, у якому на одного працівника покладається відповідальність працювати з іншим працівником (працівниками) з метою здійснення певних організаційних, професійних і особистісних завдань.
Управління, елемент, функція організованих систем різноманітної природи, що забезпечує зберігання їхньої певної структури, підтримку режиму діяльності, реалізацію їхніх програм і цілей. Соціальне управління – вплив на суспільство з метою його упорядкування, збереження якісної специфіки, удосконалення й розвитку.
Питання й завдання:
1. Розкрийте систему понять: «управління», «соціальне управління», «менеджмент», «менеджер», «управлінець», «керівник», «лідер», «менеджмент соціальної роботи».
2. У чому полягає багатоаспектність поняття «управління соціальною роботою»? Охарактеризуйте проблему й обґрунтуйте відповідь.
|
|
3. Виділіть і охарактеризуйте основні етапи еволюції теорії і практики менеджменту в межах його науково-експериментальних шкіл.
4. Охарактеризуйте сутність системного підходу до соціального управління.
5. Проведіть аналогію між системним і комплексним підходами в теорії і практиці управління соціальною роботою.
6. У чому полягає проблема класифікації функцій управління соціальною роботою? Дайте характеристику функцій менеджменту за різноманітними класифікаційними основами.
7. Чим відрізняється «командно-контрольна» організація менеджменту соціальної роботи від організації, що інформаційно базується?
8. Доведіть значимість АІС СЗ для оптимізації менеджменту соціальної роботи, підвищення його ефективності.
9. Охарактеризуйте організаційну структуру управління в системі соціальної роботи.
10. Охарактеризуйте стан менеджменту соціальної роботи в Україні на основі його проблемного поля.
11. Позначте основні перспективи розвитку менеджменту соціальної роботи в Україні.
12. У чому полягає об'єктивна необхідність становлення й розвитку інституту супервізорства в соціальній роботі? Розкрийте проблему вдосконалення управління соціальною роботою з феноменом супервізорства.
13. Охарактеризуйте процес супервізорства як шлях підвищення професійної майстерності соціальних працівників.
14. У чому полягають функції супервізорства?
Література:
1. Актуальні проблеми теорії та практики соціальної роботи на межі тисячоліть: Монографія. – К., 2001 // Соціальна робота. – Кн. І. – С. 271 – 295.
2. Бех В.П. Генезис соціального організму країни. – Запоріжжя, 2000.
3. Козлов А.А. Социальная работа за рубежом: состояние, тенденции, перспективы: Сб. науч. очерков. – М., 1998.
4. Комаров Е.И. Организационные структуры управления. Учеб.-метод. пособие по курсу «Менеджмент». – М., 1993.
5. Комплексні програми центрів соціальних служб для молоді / За ред. С.В. Толстоухової. – К., 2001.
6. Менеджмент социальной работы: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под ред. Е.И. Комарова и А.И. Войтенко. – М., 2001.
7. Маскон М., Альберт М., Федоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М., 1994.
8. Основы менеджмента / Мескон М. и др.; Пер. с англ. – М., 1996.
9. Основы социальной работы: Учебник / Отв. ред. П.Д. Павленок. – М., 1997. – С. 299 – 309.
10. Попов С.Г. Социальный менеджмент: Учеб. пособие. – М., 2000.
11. Пригожин А.Н. Современная социология организаций. – М., 1995.
12. Социальная работа: теория и практика: Учеб. пособие / Отв. ред. д-р ист. н., проф. Е.И. Холостова, д-р ист. н., проф. А.С. Сорвина. – М.,2002. – С. 334 – 349.
13. Социальный менеджмент. Учебник / Под ред. С.М. Ильенковой – М., 1998.
14. Соціальна робота: Короткий енциклопедичний словник. – К., 2002 // Соціальна робота. – Кн. 4. – С. 258.
15. Соціальна робота: Хрестоматія. – К., 2001 // Соціальна робота. – Кн. 3. – С. 355 – 370.
16. Уильямс Э. Вы – супервизор... Шестифокусная модель, роли и техника в супервизии: Пер. с англ. Т.С. Драбкиной. – М., 2001.
Тема 2: «Організаційно-правові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування»
Зміст:
5. Джерела коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування
6. Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для виплат за соціальним страхуванням
7. Нагляд, контроль та відповідальність суб'єктів у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування
Ключові слова: «загальнообов’язкове державне страхування», «кошти», «середня заробітна плата», «виплата», «прибуток», «суб'єкти у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування», «страховий ризик», «страховий випадок».