Лекція №8 методична робота

Тема: М етодична робота в професійно-технічних навчальних закладах

Реформування професійно-технічної освіти, оновлення навчально-виховного процесу зумовили реформування методичної роботи, що визначено законами педагогіки, виробництва, інших сфер суспільного життя.

У «Положенні про методичну роботу в професійно-технічному навчальному закладі (ПТНЗ)» зазначено:

Методична робота - це заснована на досягненнях науки та передового досвіду система аналітичної, організаційної, діагностичної, пошукової, дослідницької, науково-практичної, інформаційної діяльності з метою удосконалення професійної компетентності педагогічних працівників і підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

Головні завдання методичної роботи в навчальних закладах освіти визначено, виходячи з Державної національної програми «Освіта» (Україна ХХІ століття), «Національної доктрини розвитку освіти в України», Концепції професійно-технічної освіти, Законів України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», а також «Положення про професійно-навчальний заклад», «Положення про організацію навчально-виробничого процесу», «Положення про методичну роботу в професійно-технічному навчальному закладі» й інших нормативних документів.

Науково-методичні та методичні органи всіх рівнів мають забезпечувати ПТНЗ навчально-програмною документацією, навчальними підручниками, посібниками, методичними рекомендаціями щодо їхнього використання, методичною літературою.

Методичні служби покликані постійно працювати над удосконаленням змісту, форм і методів навчання та виховання учнівської молоді, надавати допомогу в підвищенні педагогічної та професійної майстерності педагогічним працівникам, здійснювати інформаційне забезпечення педагогічних працівників з проблем освіти, науки і техніки, педагогіки і психології, передового педагогічного і виробничого досвіду, створювати умови та надавати методичну допомогу в розвитку педагогічної творчості, експериментально-дослідницької роботи, впровадження передового педагогічного досвіду, педагогічних технологій та інновацій; допомагати навчальним закладам в організації роботи педагогічних кабінетів, надавати допомогу у плануванні методичної роботи, розробки комплексно - методичного забезпечення предметів професій розробки і видання навчальних, методичних посібників, рекомендацій, наочних засобів навчання; надавати допомогу керівництву методичних комісій у плануванні методичної роботи, підготовки до атестації педагогічних працівників.

В умовах реформування ПТНЗ з’явились нові типи навчальних закладів, а відповідно до цього змінився зміст навчання в училищах, набула поширення експериментальна робота, виникла необхідність вивчення і впровадження передового педагогічного досвіду. Все це дає можливість створити банк, який би містив напрацювання з усіх напрямів роботи педагогів.

Виходячи з вищерозглянутого, можна виділити такі основні напрями методичної роботи в ПТНЗ:

1) Формування педагогічної культури всіх працівників сучасної професійної школи, підвищення рівня педагогічної кваліфікації.

2) Комплексне методичне забезпечення предметів і професій, вивчення, узагальнення та впровадження передового досвіду професійної підготовки кадрів.

3) Удосконалення змісту професійної освіти, форм і методів організації навчально-виховної та виробничої діяльності на основі принципів гуманізації, демократизації, поєднання навчання з продуктивною працею та врахування особливостей різних типів навчальних закладів:

- професійно-технічне училище відповідного профілю;

- професійне училище соціальної реабілітації;

- вище професійне училище;

- професійно-художнє училище;

- художнє професійно-технічне училище;

- вище художнє професійно-технічне училище;

- училище-агрофірма;

- вище училище агрофірма;

- училище-завод;

- професійний ліцей;

- навчально-виробничий центр;

- центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів;

- навчально-курсовий комбінат;

- навчальний центр.

4) Вивчення, узагальнення та впровадження в навчально-виховний процес передового педагогічного та виробничого досвіду.

5) Вивчення нових інформаційних технологій (поряд з традиційними), форм і методів навчання, що визначають авторський характер викладання.

6) Оволодіння методикою педагогіки співробітництва, спільної творчої діяльності педагогічних працівників і учнів.

7) Формування професійної майстерності педагогічних працівників, поєднання їхнього стажування на підприємствах, підвищення кваліфікації на курсах з колективними та індивідуальними формами методичної роботи.

Основою розроблення та використання форм методичної роботи є різні методи діагностичного вивчення рівня професійної компетентності педагогічних працівників.

З метою здійснення єдиного підходу до вирішення певних проблем, аналізу колективної роботи, вивчення і поширення передового педагогічного досвіду, аналізу досягнень (недоліків) з роботі педагогічного колективу використовуються колективні форми методичної роботи, до яких слід віднести: педагогічну раду, інструкційно-методичні наради, методичні комісії, теоретичні та практичні семінари, школи викладача-початківця (майстра виробничого навчання), школи професійної (фахової) майстерності, передового досвіду, науково-практичні конференції, педагогічні читання.

Відповідно до положень «Про професійно-технічний навчальний заклад» і «Про методичну роботу в професійно-технічному навчальному закладі» наказом директора в училищі створюється педагогічна рада.

Педагогічна рада - постійно діючий колегіальний орган професійно-технічного навчального закладу, що координує питання навчально-виховної, навчально-методичної і навчально-виробничої діяльності.

Головою педагогічної ради є директор ПТНЗ. До складу педагогічної ради входять керівники ПТНЗ, старший майстер, викладачі, майстри виробничого навчання, методист, психолог, вихователі, інші працівники ПТНЗ, представники громадських установ, роботодавці - замовники кадрів, батьки. Склад педагогічної ради затверджується директором ПТНЗ. Робота педагогічної ради здійснюється згідно з затвердженим планом на навчальний рік та затверджується на першому її засіданні. Педагогічна рада скликається не рідше одного разу на два місяці, але в разі необхідності проводяться позачергові засідання.

Виділимо такі види діяльності педагогічної ради:

- обговорення та вибір навчальних планів, програм, підручників, форм та методів навчально-виховного процесу, засобів їхньої реалізації;

- організація роботи з підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, розповсюдження передового педагогічного досвіду;

- розв’язання питань про створення гуртків, секцій, клубів та інших об’єднань; допуск учнів до підсумкової атестації (іспитів), переведення учнів на наступний курс навчання та інше;

- атестація педагогічних працівників ПТНЗ;

- рекомендації щодо заохочення або нагородження педагогічних та інших працівників ПТНЗ;

- здійснення дослідно-експериментальної роботи.

Педагогічна рада має такі функції:

1. Управлінська.

2. Методична.

3. Виховна.

4. Соціально-педагогічна.

Управлінські (адміністративні) функції педагогічної ради включають такі види: законодавчі, дорадчі, узагальнюючо-діагностичні, планово-прогностичні, експериментально-контролюючі, коригуючі.

Законодавчі - прийняття колективних рішень, що приймаються відкритим голосуванням, виконання цих рішень обов’язкове для всіх.

Дорадчі - обговорення стану навчально-виховного процесу ПТНЗ.

Узагальнюючо-діагностичні - проведення експериментальної роботи, соціальні та медичні дослідження.

Планово-прогностичні - обговорення перспективи розвитку ПТНЗ, виконання навчальних планів, програм, тощо.

Експертно-контролюючі - заслуховування звітів педагогічних працівників, виконання педагогічними працівниками їхніх посадових обов’язків.

Коригуючі - коригування навчальних планів, планів роботи ПТНЗ та інше.

Методичні функції педагогічної ради мають інформаційні, узагальнюючо-аналітичні, розвивальні, навчальні та активізуючі напрями:

- Інформаційний напрям: повідомлення про стан навчально-виховного процесу та шляхи його вдосконалення, якість знань учнів, професійної підготовки, поширення передового педагогічного досвіду.

- Узагальнюючо-аналітичний напрям: аналіз стану навчально-виховного процесу, рівня його вдосконалення, узагальнення та аналіз педагогічного досвіду.

- Розвивальний напрям: розвиток педагогічної майстерності, опанування методами, прийомами, технологіями навчання, що дають найбільш високу результативність в роботі, використання передового педагогічного досвіду, інформацій.

- Навчальний напрям: підвищення кваліфікації педагогічних працівників ПТНЗ.

- Активізуючий напрям: активізація діяльності педагогічного колективу, всіх ланок методичної роботи.

Виховні функції педагогічної ради спрямовані на формування індивідуальності кожного педагога, суспільної думки, свідомої дисципліни педагогічного колективу:

- Формування індивідуальності: здійснювати умови та надавати допомогу в розкритті індивідуальності кожного педагогічного працівника.

- Формування мотивації, відпрацювання системи спільних поглядів на навчання, виховання та розвиток, розробка єдиних вимог до педагогічних працівників.

- Соціально-педагогічні полягають у такому:

- Комунікації, зв’язки педагогічного колективу з батьками учнів, педагогічними колективами інших навчальних закладів.

- Координація та інтеграція зусиль всіх суб’єктів виховання: ПТНЗ, сім’ї, суспільних організацій, узгодженості та зв’язків, узгодженності взаємодій.

- Захист учнів, педагогічного колективу, виконання правових норм.

- Нова соціально-економічна ситуація в Україні висунула нові вимоги до ПТНЗ, а тому керівники навчальних закладів повинні шукати шляхи вдосконалення роботи педагогічної ради, розширення її фукціональних можливостей.

У багатьох ПТНЗ діють також методичні ради.

Методична (науково-методична) рада ПТНЗ - колегіальний орган, що об’єднує найбільш кваліфікованих педагогічних працівників ПТНЗ для розробки і розв’язування навчально-методичних проблем.

Методичну (науково-методичну) раду ПТНЗ можна вважати «мозговим центром» навчального закладу, в якому колективно розробляються програми розвитку, вона спрямовує роботу

педагогічного колективу над єдиною методичною проблемою, координує роботу методичних комісій, керує вивченням, узагальненням, розповсюдженням передового педагогічного досвіду тощо.

До складу методичної ради входять керівники методичних комісій, викладачі-методисти, керівники авторських шкіл, заступники директора, завідувач бібліотекою, методист, психолог та інші працівники.

З метою поглиблення методичної роботи в колі викладачів одного предмету в ПТНЗ створюються методичні комісії.

Методичні комісії ПТНЗ створюються за наявністю трьох і більше викладачів певного предмету або споріднених предметів (професій).

Якщо в навчальному закладі менше трьох викладачів певного предмету, то в таких випадках створюються межпредметні (міжпрофесійні) циклові комісії. Методичні комісії створюються на навчальний рік. Засідання проводяться щомісячно. На них ведеться протокол, до протоколу додаються матеріали з розглянутих питань.

Керівництво методичною комісією здійснює голова комісії, який обирається з найбільш досвідчених викладачів та затверджується наказом директора, в якому визначається склад кожної методичної комісії.

У залежності від умов роботи ПТНЗ, педагогічного складу, можливостей педагогічного колективу визначаються зміст, форми і методи роботи методичної комісії. Складання плану роботи методичної комісії на навчальний рік проводиться за підсумками аналізу діяльності за попередній навчальний рік, а також діагностичного вивчення професійної компетентності працівників.

Змістом роботи методичних комісій, особливо в період відсутності розроблених державних стандартів на робітничі професії, є такі:

- розробка, розгляд та коригування робочої навчально-планувальної документації, навчальних програм;

- систематичне оновлення змісту навчання, взаємозв’язок загальноосвітньої та професійної підготовки, розробка та впровадження міжпредметних зв’язків (МПЗ), внесення коректив до навчальних програм та поурочного планування;

- вивчення і використання в навчальному процесі новітніх педагогічних, технічних та інформаційних технологій, впровадження передового педагогічного досвіду, аналіз результативності всієї роботи;

- аналіз стану якості підготовки учнів з відповідних дисциплін (професій), шляхи її вдосконалення;

- розробка комплексного методичного забезпечення навчального процесу необхідними засобами навчання, розробка навчальних посібників, методичних рекомендацій, практикумів тощо;

- аналіз стану викладання окремих дисциплін (циклу), проведення уроків, позаурочних занять (предметні гуртки, консультації, колоквіуми та інше);

- надання допомоги викладачам-початківцям, закріплення та робота наставників, відвідування та аналіз відкритих уроків, взаємовідвідування уроків та їхнє обговорення;

- організація та аналіз проведення конкурсів, предметних олімпіад, методичних місячників з предметів, конкурсів фахової (професійної) майстерності серед педагогічних працівників і учнів їхня результативність;

- аналіз результатів перевірок ПТНЗ, внутрішньоучилищного контролю, порівняльний аналіз та дійовість контролю, його наслідки, реалізація рішень;

- аналіз стану та участі педагогічних працівників у науково-дослідній роботі, її вплив на якість підготовки фахівців;

- створення електронного банку методичної роботи в ПТНЗ;

- аналіз результативності участі викладачів у науково-практичних конференціях, семінарах, конкурсах, педагогічних читаннях тощо.

Робота методичних комісій може проводитися традиційно у вигляді засідань та в нетрадиційних формах: круглі столи, консиліуми, тренінги, діалоги, спілкування в чаті, тощо.

З метою оперативного керівництва, інформування педагогічних працівників в ПТНЗ набуло поширення проведення інструктивно-методичних нарад, що проводяться з усім педагогічним колективом або за підрозділами керівництвом ПТНЗ. На цих інструктивно-методичних нарадах здійснюється інформування педагогічних працівників, вивчення нормативних актів, листів, документів, окремих поточних питань і завдань навчального закладу. З метою вивчення, пропаганди та впровадження передового педагогічного досвіду, напрацювань окремих викладачів, методичних комісій в навчальних закладах працюють проблемні семінари-практикуми, школи: викладача-початківця, передового педагогічного досвіду, фахової майстерності, лекторії; психолого-педагогічний, юридичний, економічний. Всі вони диференціюються, виходячи із складу педагогічного колективу, його завдань та потреб.

Останнім часом у ПТНЗ набули поширення розробка та впровадження наукових та педагогічних, технологічних досягнень, а тому з метою обговорення, впровадження, обміном досвіду та інформації проводяться науково-практичні конференції, практичні семінари, педагогічні читання, на яких висвітлюються результати експериментальної та дослідницької роботи, заслуховуються доповіді, повідомлення педагогічних працівників, проводяться методичні виставки, ярмарки педагогічних ідей та інше.

Крім колективної методичної роботи в ПТНЗ здійснюється індивідуальна методична робота, метою якої є задоволення особистих потреб і запитів педагогічних працівників, які можуть досліджуватися під час проведеного анкетування.

Індивідуальна методична робота педагогічних працівників у ПТНЗ здійснюється в таких формах: наставництво, консультація, самоосвіта, стажування.

Наставництво - це форма здійснення індивідуальної методичної роботи, яка полягає в тому, що досвідчені викладачі добровільно беруть на себе обов’язки здійснювати індивідуальну роботу з молодими, малодосвідченими працівниками, передаючи їм свій досвід роботи, практично допомагають у виконанні таких виробничих завдань:

- підготовка до уроків (занять) або виховних заходів;

- планування роботи;

- оформлення документації;

- добір текстів контрольних і творчих робіт.

Ця допомога здійснюється шляхом нарад, знайомств з практичним досвідом своєї роботи, технологією виконання завдань. В основному, наставник працює з одним викладачем. У великих ПТНЗ створюються ради наставників, завдання яких є координація їхньої роботи, обмін досвідом, вдосконалення методів індивідуальної роботи. Радою наставників керує голова, який обирається з числа найбільш досвідчених наставників.

Консультування - основне завдання його полягає в здійсненні допомоги та самостійному вивченні будь-якого складного для них питання. За змістом вони можуть бути теоретичними або практичними. Консультування викладачів входить до обов’язків керівників навчальних закладів, методиста та керівників об’єднань. Водночас консультаційну роботу можуть проводити добре підготовлені та досвідчені викладачі. В більшості випадків консультації проводяться без будь-якого планування, за необхідністю. Водночас може бути й цілеспрямоване проведення консультацій. Така потреба може виникнути тоді, коли група викладачів працює над складною проблемою. В цьому випадку консультації проводять керівники навчального закладу.

Розповсюдженим видом консультування є психологічне консультування. Такі консультації проводить психолог навчального закладу.

Освіта, як відомо, це - стратегічна основа розвитку особистості, суспільства, нації і держави, запорука майбутнього. Її розвиток значною мірою залежить від кваліфікації і майстерності викладачів бажання руйнування стереотипів свого педагогічного мислення, готовності до сприйняття педагогіки співробітництва. Професійне самовдосконалення в наукових дослідженнях розглядається як єдність двох складових: самоосвіти, самовиховання.

Під самоосвітою розуміють одночасне набування нових знань і вдосконалення своїх здібностей, вироблення в собі вмінь і навичок самостійної роботи [О.І. Кочетов]. Самоосвіта включає підвищення рівня знань за фахом, загальної та професійної культури, вивчення передового педагогічного досвіду, участь у науковій, експериментальній роботі, проведення відкритих уроків, підготовка навчальних та методичних посібників, методичних рекомендацій, рефератів тощо.

Кожний викладач самостійно обирає форми, методи та засоби її здійснення, враховуючи рівень своєї фахової і психолого-педагогічної підготовки, необхідність оволодіння новими підходами в організації та методиці здійснення навчання.

Розповсюдженою формою індивідуальної методичної роботи в ПТНЗ є стажування, що використовується під час проходження іспитового строку роботи (після закінчення спеціального закладу) перед зарахуванням у штат навчального закладу) або для підвищення практичних умінь і навичок (практичного досвіду) для оволодіння будь-якою спеціальністю.

Стажування працівника затверджується наказом по тій установі, де воно відбувається, затверджується керівник стажування. Складається індивідуальний план стажування. Після завершення стажування складається звіт про виконану роботу та по завершенні видається довідка про стажування.

В умовах формування та становлення ринкових відносин, утвердження нових форм власності, технічного та інтелектуального зростання суспільства відбувається оновлення системи управлінської діяльності ПТНЗ, змісту методичної роботи.

У період швидкого розвитку інформаційно-інноваційних перетворень в освіті, потребою постійного росту професійної компетентності навчання протягом усього життя висувається необхідність організації, методичної роботи в закладах професійно-технічної освіти (ПТО) таким чином, щоб ця робота забезпечувала розвиток та удосконалення навчального процесу, якості підготовки фахівців.

Розглянемо, наприклад, організацію та здійснення колективної та індивідуальної методичної роботи у вищому професійному училищі №4 м. Вінниці, де вона здійснюється з використанням інформаційних технологій.

Навчальний заклад має внутрішню мережу INTRANET, що забезпечує навчальний процес, надає можливість здійснювати якісне управління училищем, навчально-виховним процесом, удосконалювати наявну систему методичної роботи навчального закладу, поєднавши традиційний підхід до організації цієї роботи з упровадженням інформаційних технологій.

У навчальному закладі створені такі підрозділи:

- навчально-методичний центр, до складу якого входить методичне об’єднання, наукове товариство;

- навчально-тренувальна фірма для підготовки фахівців з комерційної діяльності;

- модельний центр інформаційних технологій;

- модельний центр ресторанного бізнесу;

- методичні комісії (їх налічується 20);

- експериментальний педагогічний майданчик МОН України і АПН України.

Робота цих підструктур у навчальному закладі надає можливість не лише координувати методичну роботу, а й спрямовувати її в необхідному напрямі, розробляти нові підходи до організації та здійснення навчального процесу; розробляти дидактичні засоби навчання, впроваджувати в навчальний процес сучасні інноваційні методики й технології навчання та інше.

Усі ці підструктури мають свою WEB - сторінку на сайті училища, власну електронну адресу. Всі матеріали, починаючи від плану та положень, опрацьовані та розміщені на відповідних сторінках.

Навчально-методичний центр (НМЦ) (рис. 2)

На сайті НМЦ училища є чотири розділи:

1. Загальні положення.

2. Комп’ютеризація та інформатизація управлінської діяльності.

3. Навчально-методичне об’єднання ВПУ-4.

4. Наукове товариство.

У першому розділі розміщені положення про НМЦ, наказ про його створення, структура НМЦ, обов’язки інженерно-педагогічних працівників в НМЦ, відділи МНЦ та зміст їхньої роботи.

У другому розділі: «Комп’ютеризація та інформатизація управлінської діяльності» розміщено базу даних до програм: «Інженерно-педагогічні кадри», «Контингент», «Стипендія», «Заробітна плата», «Матеріально-технічна база».

У третьому розділі «Навчально-методичне об’єднання» розміщені стандарти на підготовку робітничих професій в училищі (ІІ ступінь навчання) та стандарти на підготовку фахівців на рівні «молодших спеціалістів» (ІІІ ступінь навчання), а також відповідні пакети навчально-планувальної документації, зразки методичних комплексів до кожної професії.

У четвертому розділі «Наукове товариство» розміщені положення, накази, матеріали з різноманітних конкурсів для учнів, змагань з фахової майстерності серед інженерно-педагогічних працівників та учнів, зразки кращих пошукових робіт; матеріали, що розробили працівники училища.

Рис. 2. Веб-сторінка. Навчально-методичний центр

Навчально-тренувальна фірма (НТФ) (рис. 3)

НТФ в училищі була створена за програмою «Трансформ», що передбачала трансформацію німецької технології навчання в Україні, підготовку фахівців в умовах діючої віртуальної фірми. На сайті НТФ розміщені: історія, положення та накази по НТФ; новини роботи НТФ, робота окремих відділів НТФ, матеріали з навчальної роботи, розробки занять, дидактичні матеріали, робота з партнерами, матеріали з позаурочної роботи та інше. Ці матеріали дають можливість вивчати досвід підготовки фахівців в умовах НТФ, розробляти та поширювати цю методику на інші навчальні заклади, трансформувати методику такої підготовки на інші спеціальності.

Рис. 2. Веб-сторінка. Навчально-тренувальна фірма

Цікавим є також поєднання роботи з матеріалами дистанційних курсів, розміщених на Web-сторінці Вінницького ВПУ-4 з використанням навчальних елементів у вигляді презентацій (наприклад: проведення занять з використанням таких методик для професії «Оператор комп’ютерного набору» з теми «Робота з програмою «1С: Предприятие»). Курс призначений для вивчення основних прийомів роботи у програмі «1С:Бухгалтерия», розрахований на користувачів, які мають основні навички роботи з персональним комп’ютером в операційній системі Windows та бухгалтерську освіту. До складу цих матеріалів входять навчальні елементи, в яких розглянуті основні прийоми роботи з типовою конфігурацією «Бухгалтерский учет для Украины» програми «1С:Предприятие 7.7». У процесі розробки були використані матеріали «Руководства пользователя» програми, а також приклади типової конфігурації.

Підвищення кваліфікації та фахової майстерності інженерно-педагогічних працівників засобами інноваційних технологій навчання відображені на Web-сторінці «Школа фахової майстерності». (рис. 4)

Розгортання Web-серверу дало можливість впроваджувати методи дистанційного навчання під час проведення практичного та теоретичного навчання. Так, в училищі стало можливим впровадження методів дистанційного навчання в процесі вивчення окремих предметів на денному відділенні та за допомогою курсів, розміщених викладачами училища у віртуальному навчальному середовищі Web-класу ХПІ (розробка Харківського Національного технічного університету).

Рис. 4. Веб-сторінка. Школа фахової майстерності

Використовуючи елементи дистанційного навчання під час проведення занять денного відділення, викладач має можливість застосувати нетрадиційні форми та методи. Зокрема, високі результати надає поєднання роботи у Web-класі з методом проектів, коли учні мають можливість, працюючи у так званих малих групах, створювати проекти у відповідності до завдання, подавати створені проекти на експертизу, користуючись електронною поштою та локальною мережею, обговорювати переваги та недоліки розроблених систем у діалоговому режимі.

Цікавим є також поєднання роботи у Web-класі з використанням навчальних елементів, розроблених за методиками модульного навчання. Під час організації факультативних та додаткових занять з обдарованою молоддю можуть використовуватись інтегровані курси з різних дисциплін, що розширюють та поглиблюють знання учнів з окремих предметів. Прикладом такого курсу є факультативний курс історії рідного краю «Історія Поділля», розроблений викладачами Вінницького національного технічного університету кандидатом історичних наук Громовою Л.П. та кандидатом історичних наук Поломаренко А.Б. і розміщений у Веб-класі викладачем Вінницького ВПУ-4 Жиліною Л.В. Використання методик дистанційного навчання водночас з традиційними формами проведення занять та іншими інноваційними методиками розвиває в учнів уміння самостійно мислити, привчає їх стисло та грамотно висловлювати власні думки через спілкування у діалоговому режимі, дозволяє викладачеві повніше здійснювати індивідуальний підхід до кожного учня, робити урок більш насиченим, яскравим, завдяки використанню засобів мультимедіа і, як наслідок, досягати кращих результатів навчального процесу.

Модельний центр ресторанного бізнесу (рис. 5)

Рис. 5. Веб-сторінка. Модельний центр ресторанного бізнесу

На сайті модельного центру ресторанного бізнесу розміщені керівні матеріали для здійснення його роботи, на сторінках відділів відображаються матеріали, розроблені працівниками цих відділів для забезпечення якісної підготовки фахівців цього напряму, методичне забезпечення професій, матеріали використання новітніх педагогічних та технологічних технологій, йде впровадження модульного навчання для професій «Кухар, кондитер», «Бармен, офіціант», «Кухар, офіціант»; розпочата розробка презентаційних електронних елементів з використанням персонального комп’ютера. Корисним є матеріал з позаурочної роботи для цих професій. Ці матеріали: сценарії тематичних вечорів, брейн-рингів, конкурсів фахової майстерності також мають місце виконувати в навчальному процесі та користуються попитом.

Робота методичних комісій відображена на відповідних Web-сторінках, що складені за єдиним алгоритмом. (рис. 6).

Рис. 6. Веб-сторінка. Методична комісія викладачів програмування

В училищі створено 20 методичних комісій, в яких працюють всі інженерно-педагогічні працівники. Багаторічна робота методичних комісій, напрацьований матеріал відображені на Web-сторінках кожної з комісій. Це дає можливість здійснювати оперативний контроль за їхньою роботою, спрямовувати роботу за єдиною методичною проблемою, обмінюватись досвідом роботи, вивчати та впроваджувати педагогічний досвід роботи та інше. В училищі є певний досвід експериментальної роботи, працює експериментальний педагогічний майданчик МОН і АПН України з теми: «Застосування сучасних засобів інформаційно-телекомукаційних технологій у навчальному процесі ПТНЗ», який є логічним продовженням попереднього експериментального майданчика з теми «Науково-методичне забезпечення підготовки фахівців на основі використання комп’ютерної техніки» (1996-2002рр.). Матеріали експериментальної роботи розміщені на Веб-сторінці «Експериментальний майданчик ВПУ-4 м.Вінниці» (рис. 7).

Рис. 7. Веб-сторінка. Експериментальні майданчики

З вищерозглянутого видно, що навчальний заклад має власну структуру методичної роботи, що забезпечує функціонування, удосконалення та розвиток з метою підготовки висококваліфікованих фахівців, надає можливість здійснювати неперервну освіту готувати фахівців, адаптованих до життя в нових умовах ринкових відносин, що дасть можливість їм адаптуватися до швидкої зміни на ринку праці, здійснювати перенавчання незайнятого населення, можливість одержувати додаткову професію, підвищувати свій професійний рівень. Крім того, така побудова методичної роботи в училищі забезпечує швидкий та реальний контроль за управлінням навчального закладу, його методичною роботою, навчально-виховним процесом, дозволяє здійснювати дієвий зворотний зв’язок, визначати рівень результативності діяльності всіх ланок навчального закладу, а також діяльності кожного інженерно-педагогічного працівника училища. А це все, в свою чергу, дозволяє навчальному закладу задовольнити потреби учнів та інженерно-педагогічних працівників у постійному зростанні їхньої фахової майстерності, конкурентоспроможності, професійної мобільності.

Організація та планування методичної роботи

Загальну організацію методичної роботи в ПТНЗ здійснює директор, безпосереднім організатором її є методист або заступник директора. Конкретну ж роботу з різними категоріями педагогічних працівників проводять заступники директора, старший майстер училища.

Методична робота в ПТНЗ планується на рік, виходячи з цілей і завдань навчального закладу, враховуючи єдину науково-методичну проблему, над якою працює педагогічний колектив, та аналіз діяльності педагогічного колективу за попередній навчальний рік.

План методичної роботи на навчальний рік розробляється методистом за участю заступників директора, старшого майстра, обговорюється на педагогічній раді та затверджується директором навчального закладу.

Для забезпечення належних умов для організацій та проведення методичної роботи в ПТНЗ створюються методичні кабінети (МК).

У МК зосереджуються інформаційні навчально-методичні, нормативні матеріали, зразки педагогічного досвіду працівників, зразки планувальної та звітної документації, навчальні та методичні посібники, що розроблені педагогічними працівниками навчального закладу, зразки дидактичних та наочних матеріалів, тощо. Методистом училища на базі методичного кабінету проводяться виставки дидактичних і навчальних матеріалів досягнення передового педагогічного досвіду, аукціони педагогічних ідей.

У методичному кабінеті створені необхідні умови для підготовки викладачів до уроків, поурочних заходів, є необхідна методична література, комп’ютер з підключенням до центрального серверу навчального закладу, що дає можливість користуватись необхідними матеріалами, розміщеними на центральному сервері.

На базі методичного кабінету проводиться індивідуальна і колективна методична робота, надається консультативна допомога педагогічним працівникам, здійснюється обговорення експериментальної дослідної роботи. Особливе місце посідає робота з вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду його поширення та розповсюдження, видаються інформаційні листівки.

Педагогічні працівники мають можливість у методичному кабінеті ознайомитись з науково-методичною літературою, досягненнями педагогіки і психології, періодичною літературою тощо.

Контрольні питання:

1. Яка кваліфікація може бути присвоєна випускникам ПТНЗ?

2. Які з перерахованих навчальних закладів не відносяться до системи професійно-технічної освіти?

3. Який нормативно-правовий акт регламентує навчальний процес в ПТНЗ України?

4. Які документи входять до стандарту ПТНЗ України?

5. Які документи входять до стандарту ПТНЗ України?

6. В яких країнах однією з провідних форм професійно-технічної підготовки є дуальна форма навчання?

7. Які освітні цілі відрізняють ВПУ від ПТУ?