2015-05-20
1032Міністерство освіти і науки України
Чернігівський промислово-економічний коледж
Київського національного університету технологій та дизайну
ЗАТВЕРДЖУЮ
Заступник директора з НР
_________ С.В. Бондаренко
______ __________ 20___ р.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
По виконанню розділу дипломного проекту «Охорона праці»
з спеціальності 5.05020201 "Монтаж, обслуговування засобів і систем автоматизації технологічного виробництва"
Уклав: Т.С. Зозуля, П.С. Гемеджієв Методичні рекомендації по виконанню розділу «Охорона праці» дипломного проекту з спеціальності 5.05020201 "Монтаж, обслуговування засобів і систем автоматизації технологічного виробництва"– Чернігів, Чернігівський промислово-економічний коледж Київського національного університету технологій та дизайну, 2015р.
Рецензенти: Шкіря В.С. інспектор відділу охорони праці ПрАТ «КСК «Чексіл»
Методичні рекомендації по виконанню розділу «Охорона праці» розрахований для студентів випускного курсу, що дає можливість розвивати здатність мислити, перевірити знання законодавчих та нормативних актів з охорони праці, виробничої безпеки, виробничої санітарії, пожежної безпеки.
Методичні рекомендації розглянуто
на засіданні циклової комісії
спеціальних механічних дисциплін
Протокол № ____ від _______ 20___ р.
Методичні рекомендації розглянуто
на засіданні циклової комісії
спеціальних електротехнічних дисциплін
Протокол № ____ від _______ 20___ р.
Розглянуто та затверджено методичною радою коледжу
(протокол №____від_____________20____р.)
Зміст
Вступ 4
Загальні вказівки 5
1 Охорона праці 7
1.1Система управління охороною праці на підприємстві 7
1.2Виробнича безпека 7
1.3Виробнича санітарія 15
1.4Пожежна безпека 20
1.5 Охорона навколишнього середовища 21
Література 22
Вступ
Охорона життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності, створення безпечних та нешкідливих умов праці – одне з головних найважливіших державних завдань.
Сучасний розвиток науки і техніки привносить принципові нововведення у всі сфери матеріального виробництва, суттєво змінюючи технологічні процеси та матеріали, предмети та знаряддя праці. Зміна технологій та устаткування призводить до зміни умов праці та трудового процесу.
Тому студент-дипломник повинен вміти використовувати закони та інші нормативно-правові акти, чинну галузеву науково-технічну документацію, засоби охорони праці для того щоб:
- розробляти організаційно-технічні заходи, які б сприяли безпечному виконанню робіт;
- готувати робочі місця для безпечного виконання робіт з монтажу, обслуговування, експлуатації, використання, ремонту обладнання;
- організовувати та контролювати безпечне виконання робіт;
- застосовувати індивідуальні засоби захисту працюючих при виконанні робіт;
- виконувати вимоги норм безпечної експлуатації устаткування та обладнання;
- забезпечити пожежну безпеку об’єктів;
- ефективно використовувати первинні засоби пожежогасіння;
- дотримання правил особистої гігієни та втілення заходів з дотримування вимог виробничої санітарії, поліпшення умов праці на робочих місцях.
Заходи з охорони праці аналізуються, обґрунтовуються та розробляються, як органічна складова частина дипломного проекту.
Загальні вказівки
В розділ дипломного проекту "Охорона праці" включаються всі найголовніші узагальнення щодо вирішення питань, спрямованих на забезпечення безпечних та здорових умов праці, безаварійної роботи обладнання, виробничої безпеки, промислової санітарії, пожежної безпеки, охорони навколишнього середовища на об'єкті, що проектується. Якість цього розділу визначається не стільки обсягом, який відведено для нього в розрахунково-пояснювальній записці, скільки змістом та безпосереднім зв'язком з темою проекту. При виконанні цього розділу необхідно показати вміння застосовувати методи проектування безпечних та надійних видів обладнання і технологічних процесів, володіти способами та методами щодо забезпечення нормальних умов праці, раціональної організації трудового процесу, усунення небезпеки травматизму, професійних захворювань, пожеж, вибухів, аварій на об'єкті, що проектується.
Розділ "Охорона праці" дипломного проекту займає від 10 - 12 відсотків від загального обсягу розрахунково-пояснювальної записки.
Консультації студентів-дипломників з охорони праці проводяться відповідно затвердженого графіка.
Завдання з охорони праці відповідають темам дипломного проекту, щоб доповнити комплекс питань, які передбачено вирішувати студентам.
Зміст розділу повинен мати творчий характер, а його виклад певний науково-технічний та інженерний рівень.
Таким чином, при виконанні розділу "Охорона праці" дипломного проекту необхідно:
- дотримуватись ДНАОП, ГОСТів, норм, правил, інструкцій та інших чинних нормативних документів з питань охорони праці при прийнятті та обґрунтуванні відповідних рішень;
- вибирати, розробляти та впроваджувати у виробництво найбільш раціональні та передові технологічні розробки і таку організацію виробництва та праці, яка зводить до мінімуму вплив на працівника небезпечних та шкідливих виробничих факторів;
- проектувати прогресивну, з високим ступенем автоматизації техніку, обладнання, верстати, агрегати, пристрої тощо, при експлуатації якої виключається потенційна небезпека аварій, вибухів, пожеж, нещасних випадків, професійних захворювань незалежно від кваліфікації та психофізіологічного стану обслуговуючого персоналу.
Після виконання розділу "Охорона праці" студент-дипломник не пізніше ніж за 10 днів до захисту представляє його в оформленому вигляді консультанту з охорони праці. Після перевірки консультант ставить свій підпис на титульному аркуші розрахунково-пояснювальної записки. Якщо питання охорони праці в дипломному проекті вирішені незадовільно, то консультант не ставить свого підпису, а студент-дипломник до захисту не допускається.
При захисті дипломного проекту перед Державною кваліфікаційною комісією студенту необхідно, з поміж інших питань, висвітлити основні, принципові питання з охорони праці, які розроблені в дипломному проекті.
Список використаної літератури з охорони праці наводиться в загальному списку літератури дипломного проекту.
Примірний перелік питань, що складають зміст розділу "Охорона праці":
- система управління охороною праці на підприємстві;
- виробнича безпека;
- виробнича санітарія;
- пожежна безпека;
- охорона навколишнього середовища.
1 ОХОРОНА ПРАЦІ
1.1 Система управління охороною праці на підприємстві
- Основні законодавчі і нормативні акти з питань охорони праці на підставі, та у відповідності з якими на підприємстві створюють безпечні і нешкідливі умови-праці. Система управління охороною праці на підприємстві. Завдання служби охорони праці;
- Характеристика обладнання і види робіт, яке робоче місце обрано для аналізу умов праці, на якому підприємстві воно знаходиться;
- Аналіз умов праці з урахуванням характеру виконуваної роботи, характеру технологічного обладнання та технологічних операції, шкідливих та небезпечних факторів, які можуть загрожувати здоров’ю чи життю робітників на робочих місцях, провести аналіз їх впливу на здоров’я;
- Навести аргументи стосовно того, що прийняті рішення сприяють полегшенню та створенню безпечних і здорових умов праці.
1.2 Виробнича безпека
1.2.1 Заходи для зменшення шкідливих виробничих факторів до допустимих рівнів
Дотримання правил безпеки; інструкції з охорони праці при ремонті обладнання; справність запобіжних пристроїв, контрольно-вимірювальних приладів, сигналізації, блокувальних пристроїв.
1.2.2 Електробезпека
Враховуючи клас приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою (відповідно ПУЕ), в якому встановлене обладнання (верстат, пристрій, прилад, апарат), обґрунтувати необхідність застосування захисних огорож, блокувальних пристроїв, запобіжних пристроїв, заземлення, занулення, відключення.
1.2.3 Розрахунок захисного заземлення
Захисне заземлення – це навмисне з’єднання з землею частин обладнання, які не знаходяться під напругою в нормальних умовах експлуатації, але які можуть знаходитись під напругою в результаті порушення ізоляції електроустановки.
Заземювальний пристрій розташовується за межами ділянки, на якій розміщене обладнання, що заземлюється.
Приміщення виробництва, де знаходиться електрична система, обладнується контуром-шиною, яка з’єднується із заземленням. Контур-шина виготовляється з стальної стрічки і вкладається по периметру приміщення. Для під’єднання заземлюючих проводів на шину наварюються гвинти М8.
Конструктивними елементами захисного заземлення є заземлювачі (металеві провідники, які знаходяться в землі) і провідники, які з’єднують обладнання з заземлювачем (рис 1.1).
Рисунок 1.1- Принципова схема захисного заземлення
Розрахунки заземлювального пристрою ведуться у відповідності до порядку розрахунку захисного заземлення згідно ПУЕ.
Розрахунок захисного заземлення
1.2.3.1 Розрахунковий опір грунту ρгр, Ом·м
,(1.1)
де Ф – коефіцієнт сезонності, який враховує коливання питомого опору при зміні вологості грунту протягом року
Примітка - Коефіцієнт сезонності, який враховує коливання питомого опору при зміні вологості грунту протягом року Ф=1,1÷1,2.
1.2.3.2 Опір розтікання струму одиночного вертикального заземлювача Rв, Ом
(1.2)
де lв - довжина заземлювачів вертикальних електродів, м;
d - діаметр заземлювачів вертикальних електродів, м;
t - глибина середини заземлювачів вертикальних електродів, м.
1.2.3.3 Приблизна кількість заземлювачів nприб, шт
(1.3)
де [Rдоп ] - допустимий опір контурного заземлювального пристрою, Ом.
1.2.3.4 По значенню коефіцієнта k знаходимо коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів 
, який враховує ефект екранування.
Коефіцієнт k
(1.4)
де а - відстань між вертикальними заземлювачами, м.
1.2.3.5 Уточнена кількість заземлювачів n, шт.
(1.5)
1.2.3.6 Довжина горизонтальної штаби Lшт, м
(1.6)
1.2.3.7 Опір горизонтальної штаби Rшт, Ом
(1.7)
де ρгрг - розрахунковий питомий опір грунту, при використанні горизонтальної штаби Ом·м;
В – ширина штаби, м;
h – глибина верхніх кінців заземлювачів вертикальних електродів, м.
1.2.3.8 Загальний опір заземлювального пристрою Rзаз, Ом
(1.8)
Прилад 1
Для розрахунку штучного заземлювального пристрою приймаються наступні вихідні дані: контур складається з стальних заземлювачів та з’єднувальної штаби. Грунт - суглинок з питомим електричним опором r= 100 Ом·м; заземлювачі – вертикальні електроди довжиною lв=2,5м, діаметром d=0,012м, середина яких розміщена на глибині t=2,05м, а верхні кінці на глибині h=0,8м. Заземлювачі з’єднані між собою горизонтальною з’єднувальною штабою зі стрічки перерізом 40х4мм, відстань між вертикальними заземлювачами 2 lв, тобто а=2*2,5=5м. Допустимий опір контурного заземлювального пристрою згідно ПУЕ Rдоп≤4 Ом.
Розрахунок захисного заземлення
1.2.3.2 Розрахунковий опір грунту ρгр, Ом·м
,(1.1)
де Ф – коефіцієнт сезонності, який враховує коливання питомого опору при зміні вологості грунту протягом року.
Примітка - Коефіцієнт сезонності, який враховує коливання питомого опору при зміні вологості грунту протягом року Ф=1,1÷1,2.
Ом·м
1.2.3.2 Опір розтікання струму одиночного вертикального заземлювача Rв, Ом
(1.2)
де lв - довжина заземлювачів вертикальних електродів, м;
d - діаметр заземлювачів вертикальних електродів, м;
t - глибина середини заземлювачів вертикальних електродів, м.
Ом
1.2.3.3 Приблизна кількість заземлювачів nприб, шт
(1.3)
де [Rдоп ] - допустимий опір контурного заземлювального пристрою, Ом.
шт
1.2.3.4 По значенню коефіцієнта k знаходимо коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів , який враховує ефект екранування.
Коефіцієнт k
(1.4)
де а - відстань між вертикальними заземлювачами, м.
Із таблиці по значенню k знаходимо 
.
1.2.3.6 Уточнена кількість заземлювачів n, шт.
(1.5)
шт
1.2.3.6 Довжина горизонтальної штаби Lшт, м
(1.6)
м
1.2.3.7 Опір горизонтальної штаби Rшт, Ом
(1.7)
де ρгрг - розрахунковий питомий опір грунту, при використанні горизонтальної штаби Ом·м;
В – ширина штаби, м;
h – глибина верхніх кінців заземлювачів вертикальних електродів, м.
Розрахунковий питомий опір грунту при використанні горизонтальної штаби rгрг, Ом·м
rгрг=100·1,3=130 Ом·м.
Ом
1.2.3.8 Загальний опір заземлювального пристрою Rзаз, Ом
(1.8)
Примітка - Коефіцієнта використання горизонтальної штаби ηшт =0,83
Ом
Оскільки розрахований загальний опір заземлювального пристрою менший допустимого згідно ПУЕ 
, то приймаємо розрахований пристрій заземлення, який включає 15 вертикальних електродів, з’єднаних горизонтальною штабою довжиною 70 м. Схема розміщення заземлюючих вертикальних електродів показана на рис. 1.2.
Рисунок 1.2-Схема розташування заземлюючих електродів.
Паспорт заземлювального пристрою.
Згідно ПТЕЕС (Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів) на кожен заземлюючий пристрій, що є в експлуатації, повинен бути паспорт, який містить:
- номер заземлюючого пристрою;
- дата введення в експлуатацію;
- профіль і матеріал заземлювачів;
- профіль і матеріал з’єднуючої шини;
- переріз з’єднуючої шини;
- глибина залягання шин, з’єднуючої шини (заземлювачів);
- відстань між вертикальними електродами (план ЗП);
- відстань вертикальних електродів від фундаменту будівлі;
- опір заземлюючого присторю;
- термін профілактичних оглядів з розкритим грунтом (не рідше ніж один раз на 12 років);
- результати планових перевірок, вимірювань та випробувань.
Паспорт заземлюючого пристрою затверджується керівником (власником) підприємства.
Системи заземлення розрізняються як за схемами з'єднання, так і за кількістю нейтральних, робочих та захисних проводів.
В даному пункті студент повинен дати стислу характеристику трифазних мереж (систем заземлення), ТN-C, TN-C-S, вказати яка система застосована в даному проекті, привести переваги та недоліки систем ТN-C (діючої) та TN-C-S (проектної).
1.3 Виробнича санітарія
- Визначити шкідливі виробничі фактори, які є на виробництві при проведенні налагоджувальних робіт;
- Шум, вібрація: вказуються джерела шуму та вібрації у виробничому приміщенні, обґрунтувати вибір засобів індивідуального захисту.
- Метеорологічні умови виробничих приміщень, вентиляція та кондиціонування повітря
Охарактеризувати оптимальні та допустимі норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень у відповідності з санітарними нормами.
Система вентиляції та кондиціонування повітря з санітарно-гігієнічної точки зору.
- Природне, штучне, комбіноване освітлення. Обґрунтувати вибір систем освітлення залежно від характеристики зорових робіт та ступеня точності виробничих процесів, вибрати вид джерел світла, тип ламп. Обґрунтувати необхідність встановлення світильників для місцевого освітлення.
1.3.1 Розрахунок штучного освітлення
Завдання світлотехнічного розрахунку полягає у визначенні потужності джерел світла за заданою освітленістю або у визначенні за заданим розміщенням світильників і відомій потужності джерел світла освітленості на розрахунковій площі і розподілу яскравості в полі зору.
Розрахуємо освітлення за методом коефіцієнта використання світлового потоку.
Висота розміщення світильників над робочою поверхнею hcв,м
(1.9)
де Н– висота приміщення, м;
Hзс – висота звису світильника від перекриття, м;
Нрп– висота робочої поверхні над підлогою, м.
Світловий потік лампи світильника Фл, лм
(1.10)
де Ен – нормована освітленість, лк;
S – площа приміщення, м2;
Кз– коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості;
Z– коефіцієнт нерівномірності освітлення для люмінесцентних ламп;
N – кількість світильників, шт;
n – кількість ламп у світильнику, шт;
η– коефіцієнт використання світлового потоку, визначається за світлотехнічними таблицями, в залежності від індекса приміщення.
Площа приміщення S, м2
S =A·B, (1.11)
де A– довжина приміщення, м;
В- ширина приміщення, м.
Світильники будемо розміщувати за паралельною схемою, тоді відстань між світильниками L св., м
(1.12)
Кількість світильників
по довжині приміщення NА, шт.
(1.13)
ширині приміщення NВ, шт
(1.14)
Загальна кількість світильників N, шт.
(1.15)
Індекс приміщення і
(1.16)
Перевірочний розрахунок
. (1.17)
Приклад 2
Розміри приміщення виробництва: A=6 м – довжина приміщення; В=4 м ширина приміщення; Н=4 м – висота приміщення.
Висота розміщення світильників над робочою поверхнею hcв,м
(1.9)
де Н– висота приміщення, м;
Hзс – висота звису світильника від перекриття, м;
Нрп– висота робочої поверхні над підлогою, м.
Примітки
1 Висота звису світильника від перекриття Hзс =0,7 м;
2 Висота робочої поверхні над підлогою Нрп =0,8 м.
м
Світловий потік лампи світильника Фл, лм
(1.10)
де Ен – нормована освітленість, лк;
S – площа приміщення, м2;
Кз– коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості;
Z– коефіцієнт нерівномірності освітлення для люмінесцентних ламп;
N – кількість світильників, шт;
n – кількість ламп у світильнику, шт;
η– коефіцієнт використання світлового потоку, визначається за світлотехнічними таблицями, в залежності від індекса приміщення.
Площа приміщення S, м2
S =A·B, (1.11)
де A– довжина приміщення, м;
В- ширина приміщення, м.
S= 6·4=24 м2
Примітки
1 Нормована освітленість, приймається відповідно до СНИП ІІ.4-79 Ен=300 лк;
2 Коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості Кз=1,3;
3 Коефіцієнт нерівномірності освітлення для люмінесцентних ламп Z=1,1;
4 Кількість ламп у світильнику n=2шт;
5 Коефіцієнт використання світлового потоку, визначається за світлотехнічними таблицями, в залежності від індекса приміщення η=0,6.
Світильники будемо розміщувати за паралельною схемою, тоді відстань між світильниками L св., м
(1.12)
м.
Кількість світильників
по довжині приміщення NА, шт.
(1.13)
шт
ширині приміщення NВ, шт
(1.14)
шт
Загальна кількість світильників N, шт.
(1.15)
шт
Індекс приміщення і
(1.16)
лм
По ФН з довідника вибираємо люмінесцентну лампу ЛХБЦ60-4 з 
лм.
Перевірочний розрахунок
. (1.17)
лм
Лампа підходить, оскільки 
.
1.4 Пожежна безпека
- Основні законодавчі і нормативні акти з питань пожежної безпеки на підставі та відповідно з якими на виробництві забезпечується пожежна безпека;
- Причини займань та пожеж на виробництві. Первинні засоби пожежогасіння, засоби автоматичного пожежогасіння;
- Визначити до якої категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою належить виробниче приміщення. Провести класифікацію приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
Данні зводяться до таблиці.
Таблиця 1.4 - Класифікація приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою
| Категорія виробництва | Підстава проведення класифікації | Що передбачено згідно класифікації |
Категорія пожежної небезпеки виробництва, приміщення - це класифікаційна характеристика пожежної небезпеки об'єкта, що визначається кількістю і пожежонебезпечними властивостями речовин і матеріалів, які знаходяться (обертаються) в них з урахуванням особливостей технологічних процесів.
- Заходи електробезпеки
Необхідно визначити категорію приміщення, щодо небезпеки ураження людей електричним струмом та характеристику середовища в приміщенні відповідно „Правил влаштування електроустановок" (ПУЕ).
Обґрунтувати заходи та засоби електробезпеки (захисне заземлення чи занурення, блокувальних пристосувань, ізоляція струмопровідних елементів, захисних відключень).
Данні зводяться до таблиці.
Таблиця 1.5 - Класифікація приміщень по електробезпеці відповідно ПУЕ
| Клас небезпеки | Підстава проведення класифікації | Що передбачено згідно класифікації |
1.5Охорона навколишнього середовища
Аналіз промислових стічних вод в залежності від їх складу та технологічного процесу. Система очистки стічних вод на підприємстві. Умови випуску стічних промислових вод попередньої очистки до міських відстійників. Процес механічної очистки стічних вод.
Забруднення атмосферного повітря промисловими викидами. Джерела забруднення атмосферного повітря промисловими на підприємстві. Методи очищення повітря від пилу, газів, парів на підприємстві.
Література
1Закон України “Про охорону праці”, 2002
2 Закон України “Про пожежну безпеку”, 1993
3 ГОСТ 12.1.005-88.ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны
4 Гандзюк М.П., Желібо Є.П. Основи охорони праці. – К.: Коровела, 2003
5 Жидецький В.Ц., Джигирей В.С. Практикум із охорони праці. – Л.: Афіша, 2000
6 Кузьмин В.И. Охрана труда и противопожарная защита. – М.: Легпромбытиздат, 1991
7 Ливчак И.В., Воронов Ю.В. Охрана окружающей среды. – М.: Стройиздат, 1988
8 Путилов А.В. Охрана окружающей среды. – М.: Химия, 1991
9 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів. ДНАОП 0.00 – 1.21 -98 – К.:Київ, 1998
10 Правила улаштування електроустановок – К.:Індустрія, 2008
11 Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів. – Харків Форд, 2012
