Порівняння рядів інфракласу Плацентарні

4. Запишіть назви ссавців вивчених підкласів, інфракласів та рядів, поширених на території Сумської області.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

5. Висновок лабораторної роботи:

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

Питання для самоконтролю:

1. На які підкласи та інфракласи поділяють клас Ссавці?

2. Назвіть істотні ознаки представників підкласу Першозвірі.

3. Дайте загальну характеристику ряду Однопрохідні, або Яйцекладні.

4. Яка загальна характеристика підкласу Справжні звірі?

5. Виділіть основні риси будови представників інфракласу Сумчасті.

6. Дайте загальну характеристику інфракласу Вищі звірі, або Плацентарні.

7. Охарактеризуйте ряди: Комахоїдні, Рукокрилі, Гризуни, Зайцеподібні, Неповнозубі, Хижі.

Вчителю до уроку:

1. Качкодзьоб належить до найпримітивнішого ряду ссавців - яйцеродних, що успадкували багато рис плазунів. До них належить також і єхидна. Незвичайна зовнішність качкодзьоба викликала справжню сенсацію в Європі у XVII ст. Учені, що спостерігали за першими особинами, були надзвичайно збентежені і навіть підозрювали, що це - творіння умілих східних таксидермістів, які приєднали качиний дзьоб до шкірки звіра. Температура тіла качкодзьоба, як ссавця, є дуже низькою - всього 32°С. Качкодзьоб здатний швидко змінювати форму свого тіла. Завдяки сильній мускулатурі тварина може витягуватися в довжину і проникати у вузькі щілини, рятуючись таким чином від переслідування.

2. У природі існує щонайменше 69 різновидів кенгуру (самих менших із них зазвичай називають іншим ім’ям — валлабі). Вага особин різних різновидів кенгуру варіюється від 500 г до 90 кг. Найбільша різновид кенгуру — Червоний кенгуру. У висоту він може бути вище людини, а його вага може досягати 90 кг. Це найбільше сумчаста тварина в світі. У кенгуру великі вуха, завдяки яким вони визначають наявність хижаків або людей. Аби попередити родичів про небезпеку, кенгуру б’ють лапами об землю. Повіки кенгуру мають товсті великі вії, які захищають очі від пилу і мух. Кенгуру можуть битися, при цьому вони використовують гострі кігті на передніх лапах, а також наносять удари задніми (опорними) лапами.

3. Коала не п'є, для неї достатньо вологи, яка знаходиться в споживаних нею листках. «Коала» мовою племен Нового Південного Уельсу означає «не питии». Коала паруються вночі у кронах дерев, видаючи при цьому звуки, які нагадують собою щось середнє між хропінням п'яниці й бурчанням незадоволеної свині. Коала сильно пахне мускусом й евкаліптом. Ймовірно, цей запах відлякує бліх та інших комах. Коала є чудовим плавцем. За іронією долі багато коала гинуть під колесами автомобілів саме на тих територіях, що охороняються. Новонароджений коала є величиною всього з квасрлинку й важить близько 5,5 г. Його задні лапи ще не сформувались, але передні лапки та пазурі на них уже добре розвинені. За допомогою цих лап дитинча залазить в сумку до матері.

4. У дитинчат гігантського броненосця більше 100 зубів. Однак більшу їхню частину вони втрачають ще до досягнення статевої зрілості. Гігантський броненосець здатний затримувати дихання до шести хвилин, оскільки має достатньо великий об'єм легенів. Ця особливість стає йому у пригоді, коли він викопує тунель - завдяки цьому йому у ніс не потрапляють піщинки. Щоб зруйнувати термітник, броненосець стає на задні лапи, спирається на хвіст, і ламає стіни житла комах величезними кігтями передніх лап.

5. Тушканчик в спеку, згорнувшись калачиком, спить в норі, торкаючись мордочкою живота. Така поза зменшує водні втрати. До того ж під час сну дихання уповільнена, що також сприяє економії вологи, Але ось що набагато важливіше: тваринка майже не втрачає воду через шкіру, він не потіє.
І не стільки через те, що у нього немає шкірних потових залоз, а тому, що в норі не потрібно витрачати вологу на охолодження тіла. Адже температура в підземній квартирі тушканчика більш-менш постійна і при будь спеці зовні ніколи не перевищує 34 градусів. Проте найголовніший механізм економії вологи працює в нирках, дозволяючи тушканчики знижувати витрата води на виділення продуктів обміну в п'ять разів у порівнянні з людиною. З такими нирками без будь-якої шкоди для здоров'я можна пити солону морську воду.

6. За підрахунками, в американському штаті Нью-Йорк щорічно лісові бабаки перекопують близько 1,6 мільйонів тон землі. Під час зимової сплячки лісовий бабак робить один вдих кожні шість хвилин, пульс гризуна сповільнюється, а температура тіла знижується з 36°С до 4°С. Англійська назва цієї тварини «woodchuck» походить від слова «wuchak» (хінді), так називають усіх подібних гризунів цього роду.

7. Оскільки лінивці все життя висять головою вниз, шерсть у них росте навпаки, тобто від черева до спини, «проділ» у них знаходиться посередині грудей. Лінивці плавають краще, і ніж ходять, хоча невідомо, і навіщо вони заходять у воду. Унау плавають за допомогою передніх кінцівок. До того ж ряду неповнозубих належать мурахоїди й броненосці, хоча ці тварини сильно відрізняються одна від одної. Температура тіла лінивця буває різною і варіює від 27 до 35°С.

8. Учені підрахували, що самки звичайної тупайї проводять зі своїми дитинчатами з моменту їхньої появи на світ до залишення гнізда всього-навсього півтори години. Така поведінка є дуже нетиповою для ссавців. Спочатку науковці відносили тупай до ряду комахоїдних. Проте, після проведення досліджень, вчені з'ясували, що за будовою черепа, головного мозку, мускулатури і способом розмноження вони більш подібні до приматів.

Література:

1. С.Л. Самарський. Зоологія хребетних.– К.: Вища школа, 1976, с. 356-414.

2. Н.П. Наумов, Н.Н. Карташёв. Зоология позвоночных. т. 2. – М.: Высшая школа, 1979, с. 169-194.

3. Г.В. Ковальчук. Зоологія з основами екології (Хордові тварини), ч. 2. с. 82-109.