2015-05-23
1887
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю, а власність двох або більше осіб без визначення таких часток є спільною сумісною власністю. Наприклад, майно подружжя є спільною сумісною власністю, тому кожний із подружжя має однакові права на все майно, а от майно учасників товариства належить їм на праві спільної часткової власності, це значить, що кожний із учасників має в ньому частку, яка пропорційна його внеску в майно товариства.
Право спільної власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Однак у праві спільної часткової власності співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою, оскільки вона вже відома. Співвласник має право на виділення у натурі частки із майна, що є у спільній власності.
Цікаво знати, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 318 Цивільного кодексу України власник при здійсненні своїх прав та виконанні обов’язків повинен дотримуватись засад моральності суспільства. Такі обмеження, очевидно, діють і у Франції, де власникам поросят заборонено називати їх «Наполеон»
|
|
|
Речові права на чуже майно
Поряд з правом власності виділяють так звані речові права на чуже майно, до яких відносять:
1. право володіння. Право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом. Володіння буває добросовісне та недобросовісне. Недобросовісний володілець зобов’язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності.
2. право користування (сервітут) Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
3. право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Воно може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування.
4.право забудови земельної ділянки (суперфіцій) Власник земельної ділянки також має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель. Таке право виникає на підставі договору або заповіту.
Завдання для самоконтролю з теми
«ПРАВО ВЛАСНОСТІ І ЙОГО ЗАКОНОДАВЧИЙ ЗАХИСТ»
Проаналізуйте ситуації і висловіть свою думку:
|
|
|
1. Одного вечора Іван із друзями, гуляючи у своєму дворі, знайшов цуценя. Воно йому дуже сподобалось, і він вирішив забрати його додому. Батьки не заперечували, і цуцик залишився жити в Івана. Проте через 7 місяців до нього прийшов громадянин Петренко і почав вимагати повернути йому собаку, наполягаючи на тому, що це його пес, який просто загубився. Але собака вже прив’язався до Івана, а Іван сильно його полюбив і не хотів віддавати. Проте Петренко наполягав. Чи має право Петренко забрати собаку? Як, на Твою думку, вирішити дану суперечку?
2. Иван-царевич, наблюдая ночью за Жар-птицей, подобрал ее перо, упавшее на землю. Можно ли считать перо Жар-птицы его собственностью? На каких условиях?
3. Алладин забрался в секретную пещеру и обнаружил там старинную лампу. Как можно квалифицировать с точки зрения закона данную вещь? Какие действия должен предпринять Алладин, чтобы не нарушить закон? Имеет ли Алладин какие-либо права на волшебную лампу?
4. Иванушка-дурачок, охраняя свое пшеничное поле ночью, увидел кобылицу, которая топтала его посевы. Ивану удалось поймать ее. Может ли он считать себя собственником лошади на законных основаниях. Нужно ли ему предпринять какие-либо действия?
| Самостійна робота № 6 (14). | Тема: ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ |
| План. 1. Об єкти ПІВ 2. Авторське право. Майнові та немайнові права автора на твір 3. Суміжні права 4. Об єкти права промислової власності |
Право інтелектуальної власності. Об єкти та суб єкти
Право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦК та іншим законом
Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного. Перехід права на об’єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ і навпаки.
До об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:
- літературні та художні твори
- комп’ютерні програми
- компіляції даних (бази даних)
- виконання
- фонограми, відеограми, програми організацій мовлення
- наукові відкриття
- винаходи, корисні моделі, промислові зразки
- компонування (топографії) інтегральних мікросхем
- раціоналізаторські пропозиції
- сорти рослин, породи тварин
- комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення
- комерційні таємниці
Суб’єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об’єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до ЦК.
Всі НПА, регулюючі ПІВ, можна знайти тут: http://www.copyright.com.ua/laws.html?country=ukraine
і тут: http://www.yablonsky.com.ua/copyright.htm
Авторське право
Головними напрямами духовної творчості людей є наукова діяльність, література і мистецтво. Результати цих видів творчої діяльності, невичерпні за формами, способами об'єктивного вираження духовного багатства людини, є предметом правової охорони. Суспільні відносини, що виникають у зв'язку з їх використанням, потребують правового регулювання, яке і бере на себе авторське право.
Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення.
Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Реєстрацію потрібно розглядати як один з таких механізмів захисту авторських прав, який допомагає в боротьбі з неправомірним використанням об′єктів авторських і суміжних прав, як елемент ринкових відносин у сфері інтелектуальної власності.
|
|
|
Закон України «Про авторське право і суміжні права» дає перелік об'єктів авторського права, що, втім, не є вичерпним:
- літературні письмові твори;
- виступи, лекції, мови й інші усні твори;
- комп'ютерні програми; бази даних;
- музичні твори; драматичні й інші сценічні твори; аудіовізуальні твори;
- твори художнього мистецтва; твори архітектури;
- фотографії;
- твори прикладного мистецтва (ткацтво, кераміка, різьблення, ювелірні вироби);
- ілюстрації, карти, плани, що стосуються географії, техніки й ін. сфери діяльності;
- сцен- похідні твори;
- збірники творів, енциклопедії, антології й т.д.;
- тексти перекладів для дублювання, озвучування іноземних аудіовізуальних творів.
Суб'єктами авторського права є:
- автор – тільки фізична особа, творчою діяльністю якої створений твір;
- спадкоємці автора – особи, до яких майнові авторські права перейшли в результаті смерті автора;
- правонаступники – фізичні або юридичні особи, до яких майнові авторські права перейшли за договором з авторами або їхніми спадкоємцями.
З метою повідомлення про своє авторське право можна використовувати попереджувальне маркування: © + ім'я автора + рік першої публікації - copyright (англ. «авторське право») - проставляється на оригіналі й кожному екземплярі твору для оповіщення оточуючих про права автора.
