Онкологічні захворювання

Щитовидна залоза — один з органів, найбільш схильних до ризику виникнення раку в результаті радіоактивного забруднення, оскільки вона накопичує йод-131; особливо високий ризик для дітей. У 1990—1998 роках було зареєстровано більше 4000 випадків захворювання раком щитовидної залози серед тих, кому у момент аварії було менше 18 років^[30]. Враховуючи низьку вірогідність захворювання в такому віці, частину з цих випадків вважають прямим наслідком радіації. Експерти Чорнобильського форуму ООН вважають, що при своєчасній діагностиці і правильному лікуванні ця хвороба становить не дуже велику небезпеку для життя, проте щонайменше 15 чоловік від неї вже померло. Експерти вважають, що кількість захворювань раком щитовидної залози буде зростати ще протягом багатьох років.

Деякі дослідження вказують на збільшення числа випадків лейкемії і інших видів раку (окрім лейкемії і раку щитовидної залози) як у ліквідаторів, так і у жителів забруднених районів. Ці результати суперечливі і часто статистично недостовірні, переконливих доказів збільшення ризику цих захворювань, пов'язаної безпосередньо з аварією, не виявлено. Проте спостереження за великою групою ліквідаторів, проведене в Росії, виявило збільшення смертності на декілька відсотків.

З досвіду, отриманого раніше, наприклад, при спостереженнях за постраждалими при ядерних бомбардуваннях Хіросіми (див. Ядерне бомбардування Хіросіми) і Наґасакі, відомо що ризик захворювання лейкемією знижується після декілька десятків років після опромінення. У випадку інших видів раку ситуація зворотна. Протягом перших 10-15 років ризик захворіти невеликий, а потім збільшується. Проте не ясно, наскільки можна застосовувати цей досвід, оскільки більшість постраждалими в результаті чорнобильської аварії отримали значно менші дози.

[ред.] Спадкові хвороби

Кількість дітей з синдромом Дауна, що народилися в Білорусії в 80-х —90-х роках. Зверніть увагу на пік частоти появи захворювання в січні 1987 року

Різні громадські організації повідомляють про дуже високий рівень вроджених патологій і високої дитячої смертності в забруднених районах. Згідно доповіді Чорнобильського форуму, опубліковані статистичні дослідження не містять переконливих доказів цього.

Було виявлено збільшення числа вроджених патологій в різних районах Білорусі між 1986 і 1994 роками, проте воно було приблизно однаковим як в забруднених, так і в чистих районах. У січні 1987 року було зареєстровано незвично велике число випадків синдрому Дауна, проте подальшої тенденції до збільшення захворюваності не спостерігалося.

Дитяча смертність дуже висока у всіх трьох країнах, які найбільше постраждали від чорнобильської аварії. Після 1986 року смертність знижувалася як в забруднених районах, так і в чистих. Хоча в забруднених районах зниження в середньому було повільнішим, зміна значень, що спостерігався в різні роки і в різних районах, не дозволяє говорити про чітку тенденцію. Крім того, в деяких забруднених районах дитяча смертність до аварії була істотно нижча середньої. У деяких найбільш забруднених районах відмічено збільшення смертності. Неясно, чи зв'язано це з радіацією або з іншими причинами — наприклад, з низьким рівнем життя в цих районах або низькою якістю медичної допомоги.

В Україні, Білорусі та Росії проводяться додаткові дослідження, результати яких ще не були відомі до моменту публікації доповіді Чорнобильського форуму.

[ред.] Інші хвороби

За результатами деяких досліджень, ліквідатори і жителі забруднених районів схильні до підвищеного ризику різних захворювань, таких як катаракта, серцево-судинні захворювання, зниження імунітету. Експерти Чорнобильського форуму прийшли до висновку, що існує зв'язок між можливістю захворіти катарактою з опроміненням після аварії встановлена досить достовірно. Відносно інших хвороб потрібні додаткові дослідження з ретельною оцінкою впливу різних чинників.

[ред.] Подальша доля АЕС

Після аварії на четвертому енергоблоці робота електростанції була припинена через небезпечну радіаційну обстановку. Проте вже в жовтні 1986 року, після масштабних робіт з дезактивації території і споруди «саркофага», перший та другий енергоблоки були знов уведені в дію, у грудні 1987 року відновлена робота третього.

У 1991 році на другому енергоблоці спалахнула пожежа, і в жовтні цього ж року реактор був повністю виведений з експлуатації. У грудні 1995 року був підписаний меморандум про взаєморозуміння між Урядом України і урядами країн «великої сімки» і Комісією Європейського Союзу, згідно якому почалася розробка програми повного закриття станції до 2000 року. 15 грудня 2000 року був назавжди зупинений реактор останнього, третього, енергоблока.

Саркофаг, побудований над четвертим енергоблоком, що вибухнув, поступово руйнується. Небезпека, в разі його обвалення, в основному визначається тим, як багато радіоактивних речовин знаходиться усередині. За офіційними даними, ця цифра досягає 95 % від тієї кількості, яка була на момент аварії. Якщо ця оцінка вірна, то руйнування укриття може привести до дуже великих викидів. У березні 2004 року Європейський банк реконструкції та розвитку оголосив тендер на проектування, будівництво і введення в експлуатацію нового саркофага для ЧАЕС. Переможцем тендеру в серпні 2007 року була визнана компанія NOVARKA, спільне підприємство компаній французьких компаній Vinci Construction Grands Projets і BOUYGUES.^[33]. Планується збудувати так звану «Арку», яка накриє сучасний об'єкт «Укриття»^[34]

Зараз особливої популярності набувають екскурсійні поїздки в 30 кілометрову зону.^[35]

[ред.] Музеї, пам’ятники, меморіали

Знаки з перекресленими назвами міст і сіл, населення яких було відселено, музей Чорнобиля, Київ	Пам'ятник жертвам Чорнобиля, Київ	Пам'ятник жертвам аварії на ЧАЕС, Ковель	Пам'ятний знак феодосійцям-ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС, Феодосія
Пам'ятна монета НБУ до 10-річчя аварії на станції	Пам'ятник жертвам Чорнобиля, Кузнецовськ	Пам'ятник жертвам Чорнобиля, Рівне	Чорнобильський дзвін, Дніпропетровськ
Пам'ятник жертвам Чорнобиля, Харків	Пам'ятник жертвам Чорнобиля, Харків	Пам'ятник жертвам Чорнобиля, Хорол

Зараз у Києві діє національний музей «Чорнобиль», в якому можна дізнатися про подробиці аварії, переглянути особисті речі ліквідаторів, історичні фото, документальні фільми про Чорнобиль. Музей знаходиться поблизу метро Контрактова площа за адресою провулок Хоревий 1.

В Києві також є пам'ятник Жертвам Чорнобильської аварії з написом: «І мертвим, і Живим та Ненародженим.» На алеї героїв у Чернігові, до 10 річниці аварії відкрито пам'ятний знак "Пам'ять Чорнобиля", за участтю президента Леоніда Кучми. 26 квітня до 10 річниці аварії з ініціативи пожежної частина № 4 з Чорнобиля біля в'їзду до міста було відкрито пам'ятника пожежним, які ціною власного життя гасили пожежу після аварії. На пам'ятнику можна прочитати короткий напис: «Тим, хто врятував світ». ^[36]

Слід зауважити, що пам'ятники ліквідаторам і жертвам Чорнобильської аварії є в багатьох містах України, Росії та Білорусі.^[36]

Для допомоги жертвам Чорнобильської катастрофи організовано велика кількість як українських так і міжнародних організацій. Зокрема в Японії діє Фонд дітей Чорнобиля, який організує кампанії сбору пожертв та благодійні концерти. Наприклад в таких концертах часто бере участь японська бандуристка та співачка українського походження Гудзій Наталія.

[ред.] Виноски

1. ↑ Пам'ятати і діяти...
2. ↑ Дані Курчатовського інституту про розподіл палива і стан укриття(рос.)
3. ↑ Поведінка залізобетонних конструкцій при аварії на ЧАЕС(рос.)
4. ↑ Чернобыльские зарисовки Ю. Б. Андреев (рос.)
5. ↑ Інформація про аварію на Чорнобильській АЕС і її наслідки, підготовлена для Магате". «Атомная енергия», № 5, листопад 1986 р.(рос.)
6. ↑ International Nuclear Safety Advisory Group. Summary Report on the Post-Accident Review on the Chernobyl Accident. Safety Series No. 75-INSAG-1. IAEA, Vienna, 1986 (англ.)
7. ↑ ^аб Міжнародне агентство з атомної енергії. Чорнобильська аварія: доповнення до Insag-1. Серія видань з безпеки № 75-INSAG-7. МАГАТЕ, Відень, 1993.(рос.)
8. ↑ Щербак Юрій Миколайович Чернобыль(рос.)
9. ↑ ^аб А. С. Дятлов. Чернобыль. Как это было.(рос.)
10. ↑ National Geographic. (2004) Meltdown in Chernobyl. Відео (англ.)
11. ↑ Щербак Юрій Чорнобиль (1987) (Сторінка 54)
12. ↑ Стаття Tchernobyl, 20 ans après 2006-04-24 з сайту rfi.fr
13. ↑ ^аб TORCH report executive summary. Квітень 2006 (сторінка№ 3)(англ.)
14. ↑ Стаття Les leçons de Tchernobyl 2006-12-16(фр.)
15. ↑ Mould, Richard Francis Chernobyl Record: The Definitive History of the Chernobyl Catastrophe, 2000. — С. p. 48, CRC Press. ISBN 0-750-306-70X.(англ.)
16. ↑ Ympäristön Radioaktiivisuus Suomessa — 20 Vuotta Tshernobylista(англ.)
17. ↑ ^аб Національна доповідь «20 років Чорнобильської катастрофи: погляд в майбутнє» (сторінка 8)
18. ↑ Інформаційне повідомлення КДБ УРСР до ЦК КПУ про вибух 4-го енергоблока Чорнобильської АЕС. 28 квітня 1986 року. Сайт СБУ
19. ↑ Нарізка відео матеріалів на YouTube
20. ↑ Програма "Время" передала повідомлення про аварію на ЧАЕС. Горбачев Фонд(рос.)
21. ↑ Розсекречені документи на сайті СБУ див. 2 і 3 зображення
22. ↑ Сайт СБУ. Довідка 6-го Управління КДБ УРСР про хід робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 4 травня 1986 р.
23. ↑ Сайт СБУ. Повідомлення 6-го Управління КДБ УРСР до КДБ СРСР про радіаційну обстановку та хід розслідування аварії на Чорнобильській АЕС. 5 травня 1986 р.
24. ↑ Національна доповідь «20 років Чорнобильської катастрофи: погляд в майбутнє» 3.2.3. Дози на маршруті евакуації (Сторінка 38)
25. ↑ ^абвг Chernobyl’s Legacy: Summary Report. Висновки Чорнобильського Форуму.(англ.)
26. ↑ Сайт Гомельського облвиконком(рос.)
27. ↑ Василій Семашко Много ли в чернобыльской зоне двуглавых телят?, chernobyl.info(рос.)
28. ↑ Надія Декола стаття Адреналин-шоу. Портал Беларусь Сегодня(рос.)
29. ↑ Greenpeace rejects Chernobyl toll(англ.)
30. ↑ ^аб Health Effects of the Chernobyl accident and special health care programmes. Висновки Чорнобильського форуму щодо здоров'я постраждалих.(англ.)
31. ↑ ^аб Національна доповідь «20 років Чорнобильської катастрофи: погляд в майбутнє» 3.1.1. Стан інформації про дози опромінення учасників ЛНА (Сторінка 35)
32. ↑ ^абв Національна доповідь «20 років Чорнобильської катастрофи: погляд в майбутнє» 3.2.2. Дози внутрішнього опромінення (Сторінка 38)
33. ↑ Новий саркофаг для ЧАЕС побудують французи за 505 мільйонів €(рос.)
34. ↑ Зображення Арки на сайті ЧАЕС
35. ↑ Крапивенко Д. Туризм у зоні. Український діловий тижневик «Контракти» № 20 від 15-05-2006
36. ↑ ^аб Газета "Вісник Чорнобиля" № 8 (1364) 5 березня 2005 року. Стаття Пам'ятники нагадують про Чорнобиль

[ред.] Посилання

ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: