Список використаної та рекомендованої літератури. 1. Введение в психологию / Под общ

1. Введение в психологию / Под общ. ред. проф. Петровского А.В. - М., Изд. Центр "Академия", 1996.

2. Загальна психологія. /За заг. ред. Максименка С.Д. - К., 2000.

3. Загальна психологія./За заг. ред.. акад.. С.Д. Максименка. Підручник. - 2-ге вид., переробл. і доповн. ~ Вінниця: Нова книга 2004.

4. Климов Е. Общая психология. Общеобразовательный курс. - М.,1999.

5. Климов Е. Основы психологии. Практикум. Уч. пособие. -М., 1999.

6. Лазуренко О.О. Основи психології: навчально-методичний посібник. - К., 2002.

7. Максименко С.Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. - Видання 2-ге перероблене та доповнене. - К., 2004.

8. Максименко С.Д.. Общая психология. - М.- К., 2004.

9. Основи загальної психології /За ред. С.Д. Максименка. -К., 1998.

10. Психология (словарь) / Под ред. Петровского, Ярошевского. - М., 1990.

11. Психологія. Підручник / За ред. Трофімова Ю.Л. - Київ, "Либідь", 1999.

12. Рубинштейн С.Л.. Основы общей психологии. - М., Педагогика, 1989

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3

ТЕМА 2. Методи дослідження особистісних якостей студента.

Мета: за допомогою тестової методики визначити тип спрямованості особистості. Закріпити знання про складові частини спрямованості та фактори, які впливають на розвиток та формування спрямованості. Зробити висновок. Відповісти на контрольні питання.

Навчальні питання:

1.Поняття спрямованості особистості.

2.Основні види спрямованості особистості.

3. Класифікація якостей спрямованості.

Спрямованість особистості - це система стійко характеризуючих людину спонукань (що людина хоче, до чого прагне, так чи інакше розуміючи світ, суспільство; чого уникає, проти чого готова боротися). Вона визначає вибірковість відносин й активності людини і як підструктура особистості містить у собі різні спонукання (інтереси, бажання схильності й т.д.). Всі ці спонукання взаємозалежні в мотиваційній сфері особистості, тобто являють собою систему. Дана система є індивідуальною, вона формується в процесі формування й розвитку особистості. При цьому вона досить динамічна, тобто складові її спонукання (мотиви) не залишаються постійними, вони взаємозалежні, впливають один на одного, змінюються й розвиваються. При цьому одні з компонентів є домінуючими, у той час як інші виконують другорядну роль. Домінуючі спонукання визначають основну лінію поводження особистості.

Спрямованість є складним особистісним утворенням, що визначає всі поводження особистості, відношення до себе й навколишнього. Розрізняють загальну спрямованість особистості й професійну спрямованість.

Розрізняють такі якості спрямованості:

Рівень спрямованості - це суспільна значимість спрямованості людини (його переконань і світогляду).

Широта спрямованості характеризує коло інтересів особистості. Варто пам'ятати, що широка спрямованість - це не розкиданість і дилетантство у всіх видах діяльності, якими займається людина. Серед великого кола інтересів повинен бути центральний, головний інтерес, спрямований на професійну діяльність, виконувану особистістю.

Інтенсивність спрямованості пов'язана з її емоційним фарбуванням. Вона може мати великий діапазон виразності, коливаючись від неясних, нечітких потягів через усвідомлені бажання й активні прагнення до глибоких переконань.

Стійкість спрямованості характеризується тривалістю й схоронністю спонукань протягом життя. Це якість спрямованості особистості зв'язано, у першу чергу, з вольовими характеристиками особистості: наполегливістю, цілеспрямованістю.

Дієвість спрямованості особистості визначає активність реалізації цілей спрямованості в діяльності.

Контрольні питання:

1. Визначення спрямованості особистості.

2. Характеристика видів спрямованості.

3. Складові спрямованості особистості.

. 4. Мотивація в структурі спрямованості особистості.

5. Інтереси в структурі спрямованості, їх значення та види інтересів.