Дослідження та висновки. Дослідження архівногодокумента** – об'єкта даної експертизи – дає підстави вважати, що йому притаманні нижчеописані ознаки

Дослідження архівногодокумента** – об'єкта даної експертизи – дає підстави вважати, що йому притаманні нижчеописані ознаки.

Номінал: маніфест (указ).

Автор: Павло І (1754 – 1801), рос. імператор з 1796 р.

Тема: про заборону використання селян у роботах на користь державі та поміщиків у неділю; встановлення норми щотижневої панщини у розмірі трьох діб.

Мова: рос. з українізмами.

Спосіб занесення текстової інформації: рукоп.

Документ є копією тираж. друк. копії указу Павла І від 5(16) квіт. 1795 р., відомого як «Маніфест про триденну панщину»; відтворено вих. дан. оригіналу: «Печатан в Москве при Сенате априля (sic!) 5-го дня 1797 года».

Місце та час створення документа не вказані, імовірно: Правобереж. або центр. Україна, між 1797 – 1801 (див.: Матеріали письма, Запис, Дод. інформ.).

Лінійні розміри: 339 х 207 мм.

Матеріали письма: папір білий з червонястим відтінком, тонкий; виготовл. папірнею Юзефа Лончиньського, власника с. Куткір (Kutkorz; тепер Буського р-ну Львів. обл.), у наявності фрагмент філіграні: ... /Kutkorz, тобто: [JL] / Kutkorz, розшифровка ініціалів лівої сторони: Józef Lonczyńśki, філігрань зафікс. на док. 1799 р. і 1801 р., див. джерело 2, с. 46, 263: позиції 526, 527); чорнило (основ. текст), олівець.

Документ у первісній повноті.

Фізичний стан збереження задовіл., края арк. частково пошкоджені, рвані.

Запис початку (?) ХІХ ст. на ниж. березі, олівцем: «Далъ Кондратій Боиченко».

Додаткова інформація. Указ Павла І від 5(16) квіт. 1797 р. («Маніфест про триденну панщину») – один з найвизначніших законодавчих актів Російської імперії у XVIII cт., який став першим кроком на шляху ліквідації кріпацтва. Підписаний в день коронації Павла І та його дружини Марії Федорівни.

Копія цього указу – об'єкт даної експертизи написана ретельно, майже каліграфічним почерком, однак з відступами від оригіналу (пор. з джерелом 1) – українізмами, стилістичними та орфографічними погрішностями: «Импиратор», «всим... вирно подданим» замість «всем верным подданым», «потвердить» замість «подтвердить», «рабному» замість «равному», «априля» замість «апреля» та ін., що свідчить про створення копії в українському, скоріше за все, селянському середовищі.

Комплекс отриманих даних, що є визначальними для експертної оцінки: документ – об'єкт даної експертизи – містить текст законодавчого акту XVIII ст. особливого історичного значення, подвійна копійність документа, який є копією, сучасною оригіналу вказаного акту, тиражованість друкованої копії указу, текст якого він безпосередньо відтворює, ознаки походження документа з українського селянського (?) середовища, збереженість тексту, задовільний фізичний стан збереження документа у цілому.

Документ – об'єкт даної експертизи – має наукове, історико-культурне значення як вітчизняна писемна пам'ятка порубіжжя XVIII – XIX ст., копія важливого історичного документа, сучасна його оригіналу. Належить до Національного архівного фонду України, не може бути вивезений з території України, однак не підлягає включенню до Державного реєстру національного культурного надбання.

Оцінна (прогнозна) вартість станом на 17.06.2009, розрахована за Методикою грошової оцінки документів Національного архівного фонду (джерело 3):

550 (п’ятсот п'ятдесят) гривень.

Дод. 1. Розрахунок вартості документа за Методикою грошової оцінки документів Національного архівного фонду (1 арк.)*.

3.7. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ
РУКОПИСНИЙ ЗБІРНИК ХІХ ст.

За результатами попереднього огляду документ** – об’єкт даної експертизи – є архівним документом, рукописом першої половини ХІХ ст. російською, українською та французькою мовами, за складом – збіркою поезій.