Тема 3. Туризм як вид господарської діяльності

План лекції

1. Місце сфери туристичних послуг в національній економіці.

2. Компонентний склад сфери туризму.

3. Типологія підприємств сфери туризму.

Література: 5, 8, 9, 10, 14, 15, 17, 19

3.1 Місце сфери туристичних послуг в національній економіці

Послуга - це специфічна форма суспільно-корисної праці, де сам продукт праці (річ або корисний ефект діяльності) та процес його виробництва (обслуговування) невід’ємні один від одного. Об’єкт продажу у вигляді дій, вигод або задоволень.

Сфера послуг – специфічна сфера застосування суспільно корисної праці, де створюються особливі споживчі вартості у формі послуг для виробничого, суспільного та особистого споживання.

Рис. 3.1 Місце сфери туристичних послуг в національній економіці
Табл. 3.1

Визначення місця туризму в національній економіці

Джерело	Зміст
Биржакав М.Б. Введение в туризм. СПб.: “Изд. дом Герда”, 2007. – 320 с.	Туризм – це взаємопов’язана система підприємств і підприємців, які надають туристам всі необхідні для споживання в процесі туризму туристичні послуги і товари.
Ринки туристичних послуг: стан і тенденції розвитку	Туризм – самостійна галузь господарства, виникла у процесі суспільного поділу праці і охоплює всі види людської діяльності, які спрямовані на організацію відпочинку та відновлення здоров’я людей. Примітка: галузь - це сукупність підприємств і виробників, об’єднаних спільністю продукції, що виробляється, технології і потреб,що задовольняються.
Здоров А.Б. Экономика туризма: Учебник / А.Б. Здоров. – М.: Финансы и статистика, 2007. – 272 с.	Туризм – це комплекс галузей,що забезпечує виробництво туристичних послуг.
Герасименко В.Г. Основи туристичного бізнесу: Навч. посібник /В.Г. Герасименко. – Одеса: Черномор’я, 1997. – 160 с.	Туризм – це міжгалузевий комплекс підприємств, фірм і організацій з виробництва товарів та послуг для туризма.
О.О. Любіцева,Туризмознавство: вступ до фаху: підручник / Любіцева О.О., В.К. Бабарицька. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2008. – 335с.	Індустрія туризму – це комплекс, сполучення галузей та видів діяльності, функціонування яких спрямоване на задоволення потреб подорожуючої людини в послугах і товарах специфічного призначення.
Доповідь Генерального секретаря ООН “Туризм і сталий розвиток”, 1999 р.	Туризм – це єдиний великий сектор міжнародної торгівлі послугами.
Туризм, гостеприимство, сервис: словарь –справочник под. ред. Л.П.Воронковой – М.:Аспект Пресс, 2002. – 367 с.	Сфера туристичних послуг – частка загальної сфери послуг та складова компонента сфери соціокультурних послуг. Складається з людей, які бажають провести свій відпочинок активно, здійснюючи подорож, а також організаторів такого відпочинку.

3.2 Компонентний склад сфери туризму

Табл. 3.2

Компонентний склад сфери туризму у вузькому розумінні

Сфера або індустрія туризму	Сукупність засобів розміщення
Транспортні засоби
Об’єкти господарського розміщення
Розважальні, оздоровчі, спортивні заклади.
Організації, що надають екскурсійні послуги і послуги гідів – перекладачів.

Табл. 3.3

Компонентний склад сфери туризму у широкому розумінні

Підсистеми	Структури	Компоненти
Інституційно-організаційна	Правова	Законодавча і нормативна база; Митна служба; Консульська служба;
Фінансово-економічна	Система оподаткування; Система страхування; Фінансова система і обмінний курс валют
Кадрова	Система підготовки кадрів; Система наукових досліджень і науково-дослідних розробок
Функціонально-господарська	Гостинності	Готельне господарство; Громадське харчування; Галузі сфер послуг з надання додаткових послуг
Транспорту	Авіаційні; Автомобільний; Залізничний; Водний
Туристичної та оздоровчої діяльності	Туристичні підприємства; Екскурсійні бюро; Санаторно-курортні установи; Оздоровчі заклади;
Територіально-господарська	Туристичні ресурси	Природно-рекреаційні; Культурно-історичні; Інфраструктурні;
Соціально-демографічні	Населення; Розселення і історія формування території; Традиційна етнічна культура населення
Господарські	Господарський комплекс території; Інфраструктурні системи; Адміністративно-територіальний устрій і система управління;

3.3 Типологія підприємств сфери туризму

Підприємство – це первинна господарська ланка національної економіки держави. Туристичне підприємство визначається як організаційно – правова, господарська та територіальна одиниця, що займається створенням, реалізацією та організацією споживання специфічних за своїм характером товарів і послуг.

Підприємства сфери туризму розподіляються на дві групи: первинні та вторинні.

Рис. 3.2 Типологія підприємств сфери туризму

Первинні – це підприємства, які створюються для обслуговування туристів і в даному сенсі існують саме для них.

Вторинні – це підприємства, які призначені для задоволення потреб як туристів, так і місцевого населення.

Рис 3.3 Класифікація турпідприємств за версією Михайліченка Г.І.

Існують різні варіанти об'єднання в туризмі, які можуть бути класифіковані за ознаками:

1) партнерського об'єднання: асоціації, спілки, групи, сімейства, альянси, картелі, кластери, код-шерінг, трести, синдикати;

2) правового регламентування: акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, приватне/публічне підприємство та ін.;

3) форматом співпраці: злитгя, поглинання, партнерство, консолідація, кооперація. інтеграція, аффілірування, агломерація, агрегація, пул;

4) синергії: операційна чи фінансова синергія [1, с. 24];

5) типом моделі: американська, європейська чи азіатська модель транснаціональних туристичних корпорацій, змішані типи;

6) формою консолідації: конгломерат, консорціум, холдинг, концерн, корпорація (віртуальна, глобальна, інтернаціональна, національна);

7) технологічними процесами: віртуальна компанія, процесінгова компанія (dot-company) мережі, ланцюги, універсальна/електронна туристична біржа, та ін.

		«Новий» ринок: Інтегровані структури виробництва і продажу турпродукту та сервісного обслуговування споживачів. Суб’єкти ринку: компанії-продуцентри, інноватори, імплеменатори

Рис. 3.4 Зміна структури консолідованого туроперейтингу

Умовні позначення: T/о₁- T/о_n – туроператори; а₁ – а_n – турагенства, тур агенти; ВО – бізнес-одиниці; СТД – об’єкти туристичної діяльності.

До переваг, які отримують інтегровані структури туроперейтингу, можна віднести:

- високий рівень інноваційної сприйнятливості;

- економію витрат і часу на популяризацію інновацій, бо вони миттєво поширюються на всю мережу підприємств;

- відрив від національної структури туроперейтингу, міжнародний характер порозуміння та взаємодії;

- внутрішньофірмове планування робіт в межах системи технологічно взаємопов'язаних підприємств в різних країнах світу, що обмінюються продукцією за некомерційними, транфертними цінами та в результаті цього отримують економію на витратах й низьку собівартість турпродукту;

- розподіл ринку між філіалами та їх централізоване технологічне забезпечення;

- підвищення ефективності та конкурентоспроможності, загальні для всіх великих підприємств, які інтегрують в свою структуру постачальницькі, виробничі, науково-дослідні, розподільчі та збутові підприємства; а також залучають ресурси країни-реціпієнта, використовуючи дешевшу та більш кваліфіковану робочу силу, сировинні ресурси, інноваційний потенціал, фінансові ресурси приймаючої сторони;

- підвищення мобільності нематеріальних активів компанії (її управлінський, маркетинговий досвід), які можуть бути перенесені в інші країни (при цьому зовнішні ефекти використання цих активів не виходять за межі компанії та залишаються в її власності);

- здатність пролонгувати життєвий цикл технологій та продукції, реалізовуючи їх через свої філіали й зосереджуючи ресурси підрозділів в материнській компанії на розробку інновацій, інше.

До недоліків слід віднести втрату самостійності у прийнятті управлінських рішень та подекуди втрату фінансової незалежності.

Питання для самоперевірки

1. Які терміни застосовуються в літературі для позначення туризму як виду господарської діяльності?

2. Що таке сфера або індустрія туризму у вузькому та широкому розумінні цього поняття?

3. Поясніть,чому індустрія туризму визначається як міжгалузевий комплекс.

4. У чому полягають особливості функціонування підприємств туризму?

5. Які підприємства сфери туризму відносяться до первинних і які до вторинних? Поясніть практичний сенс такого розподілення.

6. Як можна класифікувати підприємства розміщення туристів?