Порядок обрання Президента України

Вибори Президента України - це одна із форм волевиявлення українського народу, в результаті реалізації якої громадяни безпосередньо обирають Главу Української держави.

Форми виборів Президента в різних країнах зумовлюються специфікою його правового статусу. Наприклад, якщо Президент є главою держави то, як правило, він обирається парламентом. У країнах, де Президент є главою держави і главою виконавчої влади, він обирається безпосередньо громадянами. У державах зі змішаною формою правління, як правило, Президент обирається шляхом прямих виборів.

Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою.

Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Президента України. У разі дострокового припинення повноважень Президента України вибори Президента України проводяться в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень. Разом з тим Конституція України встановлює обмеження перебування на посту Президента України вказуючи на те, що одна особа не може бути Президентом України більш, ніж два терміни підряд.

Закон України "Про вибори Президента України" від 5 березня 1999 року визначає: основні засади і принципи проведення виборів Президента України; строки призначення та проведення виборів; організаційну діяльність органів державної влади і місцевого самоврядування; умови висування і реєстрації кандидатів на пост Президента України; порядок проведення агітаційної роботи; гарантії діяльності кандидатів у президенти України та інших учасників виборів; проведення голосування та визначення результатів волевиявлення громадян України.

Крім цього, Закон "Про вибори Президента України" також передбачає юридичну відповідальність відносно осіб, які порушили процедуру (порядок) проведення виборів Глави держави, відсилаючи вирішення цих питань до чинного кримінального, адміністративного та цивільного законодавства, норми яких визначають конкретні санкції покарання.

Відповідно до Конституції України і Закону, виборчий процес здійснюється на засадах: багатопартійності; вільного і рівноправного висування кандидатів у Президенти України; гласності і відкритості; свободи агітації; рівності можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії; неупередженості до кандидатів з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Організацію і проведення виборів Президента України здійснюють виборчі комісії, які утворюються і діють у порядку, визначеному чинним законодавством. Через засоби масової інформації виборчі комісії доводять до відома громадян про свій склад, місцезнаходження та режим роботи, про утворення територіальних виборчих округів і виборчих дільниць, а також забезпечують можливість ознайомлення із списками виборців, біографічними даними кандидатів та їх програм тощо.

В свою чергу, засоби масової інформації зобов'язані об'єктивно висвітлювати хід підготовки і проведення виборів. При цьому, органи державної влади і органи місцевого самоврядування повинні безперешкодно надавати їм необхідну інформацію, щодо підготовки і проведення виборів претендентів на кандидата у Президенти України.

Вибори Президента України можуть бути черговими, позачерговими та повторними.

Чергові вибори Президента України призначаються Верховною Радою України не пізніше як за 180 днів до дня виборів і проводяться в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Президента України.

Позачергові вибори Президента України проводяться у разі дострокового припинення повноважень Президента України в період 90 днів з дня припинення його повноважень. Рішення про призначення позачергових виборів Верховна Рада повинна прийняти не пізніш, як на п'ятий день після дострокового припинення повноважень Глави держави.

Повторні вибори Президента України призначаються Верховною Радою України, якщо вони визнані недійсними, у місячний строк з дня одержання подання про це Центральною виборчою комісією України.

Вибори Президента України проводяться по єдиному загальнодержавному одномандатному виборчому округу, який включає в себе всю територію України. Для проведення виборів територія єдиного загальнодержавного одномандатного виборчого округу поділяється на 225 територіальних виборчих округів. Кількість таких округів встановлюється Центральною виборчою комісією з урахування їх адміністративно-територіального устрою та кількості населення. Загальна кількість членів територіальної виборчої комісії визначається відповідною місцевою радою з урахуванням вимог Закону і не може бути менше 10 осіб. Також, відповідно до Закону, голова та секретар територіальної виборчої комісії не можуть бути членами однієї партії або блоку партій.

Для проведення голосування і підрахунку голосів по виборах Президента України територія сіл, селищ, міст, районів у містах, що входять до складу територіального виборчого округу, поділяється на виборчі дільниці, які утворюються територіальними виборчими комісіями за поданням місцевих рад, або їх голів, а в окремих випадках, посадових осіб, які відповідно до закону здійснюють ці повноваження.

Виборчі дільниці утворюються з кількістю від 20 до 3000 виборців, а у виняткових випадках - з меншою або більшою кількістю виборців.

Форма підписного лист на підтримку претендента на кандидата в президенти України затверджується Центральною виборчою комісією не раніш, як за 170 днів до дня виборів. Підписний лист повинен містити відомості про претендента: прізвище, ім'я, по батькові, рік народження, громадянство, партійність, освіта, професія, місце роботи і проживання, ким висунутий; мати графи, в яких зазначаються порядковий номер і дата підпису виборця, прізвище, ім'я, по батькові виборця, число, місяць та рік його народження, домашня адреса, номер і серія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, особистий підпис виборця. Число та місяць народження ставляться тільки для тих виборців, яким виповнюється в рік виборів вісімнадцять років. Підписний лист також повинен містити дані про особу, яка збирає підписи (прізвище, ім'я, по батькові, домашня адреса, за наявності - номер телефону).

Збирати підписи на підтримку претендента можуть тільки громадяни України, які мають право голосу. Закон забороняє будь-кому примушувати виборців підтримати претендента, виплачувати кошти, розраховуватися за підписи товарами, послугами, а також перешкоджати їм у підтримці претендента.

Для реєстрації кандидата в президенти України необхідними умовами є те, що претендент мас бути зареєстрований як кандидат у Президенти України, якщо його кандидатуру підтримують своїми підписами не менш як один мільйон громадян України, які мають право голосу, в тому числі не менш як ЗО тисяч громадян у кожному з двох третин регіонів (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь) України.

Реєстрація претендента як кандидата в президенти України здійснюється Центральною виборчою комісією протягом п'яти днів, після складання нею протоколу про результати збирання підписів виборців на підтримку претендента. Рішення про реєстрацію кандидата в президенти України приймається Центральною виборчою комісією за наявності документів, передбачених Законом та протоколу Центральної виборчої комісії про результати збирання підписів виборців на підтримку претендента.

Реєстрація кандидатів у президенти України повинна бути завершена не пізніш як за 90 днів до дня виборів Президента України.

3. Функції та повноваження Президента України Президент України є вищою посадовою особою в державі і саме тому наділяється такими повноваженнями, які надають йому пріоритетне право виступати від імені України у внутрішній діяльності держави та міжнародних відносинах з іншими країнами.

Функції Президента України - це специфічна діяльність найвищої посадової особи в Україні, яка направлена на здійснення внутрішньої і зовнішньої політики країни та представництва держави від її імені.

Повноваження Президента України - це широке коло прав визначених Конституцією України та чинним законодавством, які Глава Української держави реалізує шляхом цілеспрямованої діяльності в межах свої компетенції.

Перелік основних повноважень Президента України закріплений у Конституції України та інших правових актах, які регулюють його діяльність.

Аналіз відповідних положень Конституції і повноважень Президента України приводить до висновків, що до основних напрямів його діяльності відносяться такі функції:

представницька функція - полягає в тому, що Президент України є главою держави і виступає від її імені; представляє державу в міжнародних відносинах, а також здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю країни; укладає міжнародні договори України та приймає рішення про визнання іноземних держав;

правозастосовча функція - означає те, що Президент України підписує закони, прийняті Верховною Радою України, має право вето щодо прийнятих парламентом законів, здійснює помилування осіб засуджених до позбавлення волі, є суб'єктом законодавчої ініціативи тощо;

установча функція - це прийняття рішень про утворення, реорганізацію, ліквідацію за поданням Прем'єр-міністра України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, створення в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб у структурі Президента України, а також утворення судів у визначеному законом порядку;

охоронна функція - є важливим напрямом діяльності Президента України, яка представляє собою забезпечення державної незалежності, національної безпеки, правонаступництва держави, захист прав і свобод людини і громадянина;

управлінська функція - тісно взаємопов'язана з установчою функцією Президента України, який не тільки формує відповідні органи державної влади, а й здійснює, в певній мірі, керівництво цими органами.

Так, Президент України, відповідно до своїх повноважень призначає та звільнює з посад глав дипломатичних представництв України в інших державах, призначає за згодою Верховної Ради на посаду Генерального прокурора України та звільняє його з посади; призначає половину складу Національного Банку України та Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України; очолює Раду Національної безпеки і оборони України, призначає третину складу Конституційного Суду України тощо;

превентивна функція - це запобіжні заходи Президента Щодо не допущення порушень Основного Закону України та чинного законодавства.

Суть превентивної діяльності Президента України полягає в тому, що він зобов'язаний відповідно до Конституції України у разі порушень законодавства скасовувати акти Кабінету Міністрів України, акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим, вносити до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та приймати рішення, як Верховний Головнокомандуючий Збройними Силами України про використання Збройних Сил України у разі збройної агресії проти України, а також приймати рішення про загальну або часткову мобілізацію населення та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу або небезпеки державній незалежності українській державі тощо.

Поряд з цим передбачено припинення повноважень Президента України, а заразом і функцій у випадках: відставки; неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я; усунення його з поста в порядку імпічменту, а також смерті. Перші три обставини визначаються статтями 109, 110, 111 Конституції України.

Відповідно до Конституції України, відставка Президента України набуває чинності з моменту проголошення ним, особисто заяви про відставку на засіданні Верховної Ради України.

Відставка Президента України - це його добровільна відмова від займаної посади із власних міркувань. Заява Президента про відставку повинна вміщувати вмотивовані докази неможливості подальшого виконання своїх обов'язків Глави держави. Заява про відставку набуває чинності з моменту проголошення ним особисто про це на засіданні Верховної Ради України. Проголошення заяви про відставку Президента України іншими особами не допускається.

Друга підстава - неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за погіршенням стану здоров'я. Сумнів щодо цього може бути викликаний симптомами, які свідчать про недієздатність, тривалу хворобу Президента тощо. Неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я має бути встановлена на засіданні Верховної Ради України і підтверджена рішенням, Прийнятим більшістю від її конституційного складу на підставі письмового подання Верховного Суду України за зверненням Верховної Ради України і медичного висновку.

Третя підстава усунення Президента України з поста в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.

Імпічмент - це особлива і складна процедура притягнення до відповідальності вищих посадових осіб держави, яка також закріплена і в інших демократичних країнах світу. Наприклад, у США більш, ніж за 200 років дії Конституції (1787р.) було лише дві спроби провести імпічмент у 1868 і 1974 р., але вони не мали успіху. У липні 1994 року був розпочатий парламентом процес імпічменту Президенту в Румунії, але він був припинений за відсутності більшості голосів.

Встановлена ст. 111 Конституції України процедура імпічменту Президента ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради України. Після цього для проведення відповідного розслідування Верховна Рада створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, яка з'ясовує всі обставини справи. Комісія складається не тільки з народних депутатів України, до неї мають бути включені спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. Після перевірки, висновки і пропозиції комісії розглядається на засіданні Верховної Ради, яка за наявності підстав не менш як двома третинами від її конституційного складу приймає рішення про звинувачення Президента України.

Справа про імпічмент Президента України обов'язково Надсилається на перевірку до Конституційного Суду України і Верховного Суду України. Конституційний Суд, вивчивши справу, має скласти вмотивований висновок про те, що Конституційна процедура розслідування і розгляду справи про імпічмент Президентові України додержана, а Верховний Суд - про те, що діяння, в яких звинувачується Президент, містять ознаки державної зради або іншого злочину. Лише після цього Верховною Радою не менш, як трьома четвертими від її конституційного складу приймається рішення про усунення Президента України з посади в порядку імпічменту.

У випадках, якщо повноваження Президента України припиняються достроково відповідно до Конституції України, виконання обов'язків Президента України покладається на Прем'єр-Міністра України.

Слід зауважити, що конституції країн світу по-різному визначають заміщення дострокової вакантної посади Президента. Наприклад, у США віце-президент займає вакантну посаду до кінця встановленого строку повноважень Президента, в Росії, Словаччині та Фінляндії - глава Уряду, в Ірландії та Ісландії - спеціальна колегія.

Згідно зі ст. 106 Конституції України Президент на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

Акти Президента України - це юридичні документи нормативного або ненормативного характеру, видані Главою Української держави в межах його компетенції, визначеної чинним законодавством.

До них відносяться укази і розпорядження, які видані на основі Конституції України і носять підзаконний характер.

За юридичними ознаками укази і розпорядження Президента України можуть бути нормативними, які містяться правила поведінки загального характеру і розраховані на багаторазове застосування, або ненормативними (індивідуальні), що стосуються конкретних відносин чи осіб і мають одноразовий характер.

Так, прикладом нормативного акту є Указ Президента України "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" від 15 грудня 1999 року, який визначає порядок реорганізації і утворення відповідних центральних органів виконавчої влади.

До ненормативних актів Президента України відносяться його укази про призначення на посаду, нагородження, помилування тощо.

Розпорядження - це ненормативний акт Президента України, який носить індивідуальний або організаційний характер.

Частина 3 ст. 106 Конституції України передбачає контрасигнацію президентських актів, за якими акти Президента, що видаються в межах певних його повноважень, стають обов'язковими до виконання лише тоді, коли скріплені підписами Прем'єр-міністра України і міністра, який відповідальний за акт та його виконання. Такий порядок забезпечує врахування Президентом реальних можливостей виконавчих структур щодо втілення в життя прийнятих ним указів і розпоряджень.

Акти Президента України набирають чинності не пізніше як у п'ятнадцятиденний строк після їх прийняття і підлягають оприлюдненню в офіційних друкованих виданнях.

Нормативні акти Президента набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.

Література: 2, 5, 16, 17, 18, 22, 23, 31, 32, 33, 41.