Конституційно-правовий статус народного депутата України у правових позиціях КСУ

1) Рішення КСУ (справа про депутатську недоторканність) від 27.10.99р.

Визначає депутатську недоторк як елемент статусу нардепа. Вона не є особистим привіле-єм, а має публічно-правовий характер. Згідно з КУ народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати го-лосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. Це означає, що народний депутат України і після припинення депутатсь-ких повноважень не може бути притягнений до юридичної відповідальності за зазначені дії.Гарантії депутатської недоторканності поши-рюються на народних депутатів України з моменту визнання їх обраними за результата-ми виборів, засвідченими рішенням відповід-ної виборчої комісії, і до моменту припинення у встановленому порядку депутатських повно-важень. У разі пред'явлення громадянину України обвинувачення у вчиненні злочину та/або його арешту до обрання народним депутатом України подальше провадження у кримінальній справі стосовно такого депутата може бути продовжено за наявності згоди Верховної Ради України на його притягнення до кримінальної відповідальності та/або перебування під вартою.2) Рішення КСУ (справа про запити народних депутатів України до прокуратури) від 11.04.2000р. Суд вирішив, що нардеп не має права звертатися до органів прокуратури і прокурорів з вимогами, пропозиціями чи вказівками у конкретних справах з питань підтримання державного обвинувачення в суді, представни-цтва інтересів громадянина або держави в суді та виконання інших повноважень органами прокуратури відповідно до КУ і законів У.3) Рішення КСУ (справа про статус народних депутатів) від 19 травня 1999 р. Народний депутат не має права звертатися з вимогами чи пропозиціями до судів, до голів судів та до суддів стосовно конкретних судових справ. Вимога чи пропозиція народного депутата України до керівників органів Служби безпеки України не може бути дорученням щодо перевірки будь-якої інформації про окремих громадян. За відсутності у вимозі чи пропозиції народного депутата достатньої інформації про злочин така вимога чи пропозиція не може бути підставою для прийняття рішення про проведення оперативно-розшукових заходів.

4) Рішення КСУ (справа про статус народного депутата України) від 10.05.2010р.

Народні депутати України представляють Український народ у Верховній Раді України - єдиному органі законодавчої влади в Україні, а їх повноваження, в тому числі щодо здійсне-ння контролю за діяльністю органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадо-вих осіб тощо, визначаються Конституцією та законами України… народний депутат України може реалізувати своє право на запит
(контрольні повноваження) до відповідного ор-гану чи посадової особи лише на сесії Верхов-ної Ради України, тобто на її пленарних засіда-ннях, а в окремих випадках тільки за її ріше-нням, прийнятим за встановленою Конституці-єю України процедурою.5) Рішення КСУ (справа про гарантії дільності нардепа України) від 10.04.2003р. Право народного депутата України на не відк-ладний прийом треба розуміти так, що невід-кладним є позачерговий прийом народного де-путата України з питань його депутатської діяльності, який не може бути відкладений на тривалий час і здійснюється керівниками та ін-шими посадовими особами розташованих на території України органів державної влади, ор-ганів місцевого самоврядування, підприємств,
установ і організацій, незалежно від їх підпо-рядкування і форм власності, громадських ор-ганізацій і політичних партій раніше прийому інших посадових осіб та громадян відповідно до попередньо погоджених часу і місця (таке не поширюється на ПУ). Право безперешкодного відвідування п-в, у-в, о-цій – не може бути обмежене з підстав підпорядкування, форм власності таких об’єктів, встановл. на них режиму секретності. Нардеп може без згоди ВРУ бути притягнений до адмін. відп-сті, якщо можливі запобіжні заходи чи стягнення не пов’язані із затриманням чи арештом нардепа.6) Рішення КСУ (справа про гарантії депутатської недоторканності) від 26.06.2003р.

Депутатська недоторканність як елемент ста-тусу народного депутата України є конститу-ційною гарантією безперешкодного та ефектив-ного здійснення народним депутатом України своїх повноважень і передбачає звільнення йо-го від юридичної відповідальності у визначе-них Конституцією України випадках та особи-вий порядок притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності, його затримання, арешту, а також застосування інших заходів, пов'язаних з обмеженням його особистих прав і свобод. Визначені Конститу-цією і законами України повноваження народ-ного депутата України не можуть бути обмеже-ні діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, керівників під-приємств, установ і організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, громадян та їх об'єднань. Обмеження повноважень народного депутата України можуть
встановлюватись виключно Конституцією і законами України.

40. Інститут депутатської недоторканості: призначення, різновиди. Проблеми депутатської недоторканості в Україні. Депутатська недоторканість — встановлена законом гарантія недопущення притягнення депутата до кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності без згоди на це відповідного представницького органу. Депутатська недоторканість - правова гарантія, що забезпечує безперешкодне та ефективне здійснення депутатами парламенту або іншого представницького органу своїх прав та обов'язків. Полягає в тому, що депутат не може бути підданий затриманню або арешту, проти нього не може бути порушена кримінальна справа без згоди палати, членом якої він є. Теорія конституційного права визнає інститут депутатської недоторканності важливою гарантією діяльності депутата. Депутатська недоторканність складається з двох елементів – депутатського індемнітету та депутатського імунітету. Індемнітет означає депутатську невідповідальність (не плутати з безвідповідальністю!), яка поширюється на діяльність депутата як парламентаря. Депутат не може бути притягнутий до відповідальності за результати голосування, висловлювання у парламенті, його органах та поза ними при здійсненні депутатських функцій, внесення законопроектів, звернення з депутатськими питаннями та запитами тощо. Імунітет полягає в особливій, відмінній від загальної, процедурі притягнення народних обранців до кримінальної відповідальності, а також в особливому порядку вирішення питання щодо їхнього арешту або затримання. Призначення. Індемнітет та імунітет покликані забезпечити незалежність позиції депутата з приводу будь-якого питання, що складає предмет розгляду в парламенті, захист його від тиску, в першу чергу, з боку виконавчої влади; особливе значення депутатська недоторканність має для опозиції. Головне у цьому особливому захисті депутата – убезпечення депутата від можливих зазіхань з боку державних органів, якщо діяльність депутата буде ними сприйнята несхвально. Отже, депутатська недоторканність – це не особистий привілей, а норма публічно-правового характеру, спрямована на забезпечення безперешкодного та ефективного здійснення народними депутатами покладених на них функцій. Проблеми: У розчарованому суспільстві існує попит на скасування депутатської недоторканості, який, за законами політичного ринку (чи базару?), породжує пропозицію. В результаті з’являються відповідні законопроекти. Але ніякі із них не до холодять до процедури їх розгляду верховною радою. Але 20 березня 2008 року Верховна Рада ухвалила рішення (226 голосів) про включення законопроекту, який стосується внесення змін до Конституції до порядку денного та направлення його на висновок до Конституційного Суду на предмет додержання норм статті 157 та статті 158 Основного закону. У квітні 2010 року КС уже розглянув законопроект №3251 і визнав конституційним можливе обмеження депутатської недоторканності та неконституційним можливе скасування недоторканності Президента. У зв'язку із цим Рада була змушена доопрацювати проект, вилучивши з нього норми, що стосуються президента. С перевірив зміни, передбачені в законопроекті про внесення змін до Конституції щодо гарантій недоторканності для окремих посадових осіб, на відповідність статтям 157 і 158. Це необхідно при розгляді Верховною Радою законопроекту, який передбачає зміни до Конституції. Зокрема, КС визнав конституційними пропоноване в законопроекті вилучення частини 1 статті 80 Основного закону, що закріплює гарантії недоторканності депутатів Ради. Також КС визнав конституційним пропоновану зміну частини 3 статті 80 Конституції, яким пропонується викласти цю частину в такій редакції:"Народний депутат не може бути без згоди Верховної Ради затриманий або заарештований до набуття чинності обвинувального вироку суду щодо нього" на заміну чинною редакції цієї частини статті, яка передбачає, що депутати Ради не можуть без згоди парламенту бути притягнутими до кримінальної відповідальності, затримані або заарештовані". Наступна проблема полягає у тому що багато депутатів ідуть у парламент лише для того щоб отримати недоторканість і тим самим забезпечити свій бізнес, який у багатьох випадках здійснюється незаконно. Депутати часто використовують свою недоторканість для вирішення своїх побутових проблем, і це неправильно, оскільки призначення недоторканості зовсім інше. І це. Звичайно, викликає невдоволення українського народу і породжує проблему депутатської недоторканості.