Принципи страхування

Загальні
Вільний вибір страховика і виду страхування
Страховий ризик
Страховий інтерес
Максимальна сумлінність
Реальність страхового захисту

Конкретні
Принцип платності
Принцип неперервності
Принцип поворотності
Принцип диверсифікації
Принцип франшизи
Принцип суброгащї
Принцип контрибуції
Принцип співстрахування та перестрахування

Рис. 13.2. Принципи страхування

умовах дефіциту фінансових ресурсів держави та підприємств або з можливос­тями одержання визначених страхових сум по закінченні дії договору страху­вання.

Принцип максимальної сумлінності можна вважати принципом взаємної правдивості між страховиком та страхувальником. Страхувальник повинен надати страховику всю інформацію про об'єкт страхування для оцінки ризику і визначення ціни страхової послуги, а страховик зобов'язаний правильно ви­значити збиток і виплатити страхове відшкодування.

Принцип реальності страхового захисту передбачає виплату відшкоду­вання в розмірах реального збитку. Реалізація такого принципу вимагає ство­рення умов, за яких досягається мета страхування. Відповідно необхідно до­тримуватися конкретних принципів страхування.

Принцип платності передбачає передачу ризику за плату від страхуваль­ника до страховика. Це дає змогу страховику сформувати відповідні страхові резерви, забезпечити окупність та прибутковість його діяльності.

Принцип неперервності означає, що особі для отримання страхової випла­ти необхідно мати постійно діючий договір страхування, оскільки за його від­сутності страхова виплата здійснюватися не буде.

Принцип повороткості передбачає повернення страхувальнику страхових платежів у вигляді страхового відшкодування в разі настання страхового випад­ку (при ризиковому страхуванні) або страхової суми (при страхуванні життя).

Принцип диверсифікації означає можливість здійснення діяльності страхо­вих компаній поза межами основного бізнесу. Чинним законодавством чітко визначено, що предметами безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язані з фор­муванням і розміщенням страхових резервів та їх управлінням. Проте цей принцип проявляється в рамках основної діяльності страховика, коли йдеться про розпорошення взятих на страхування ризиків за територіальною та галу­зевою ознаками, а також інвестиційної діяльності страховика.

Принцип франшизи передбачає частину збитків, яка згідно з договором стра­хування не відшкодовується страховою компанією, тобто власну участь страху­вальника у відшкодуванні збитків. Такий принцип застосовується з метою уникнення виплати за невеликими збитками, створення економічної зацікавле­ності у страхувальників, захисту страховиків від зловживань страхувальників.

Принцип суброгації означає передачу страховику, який виплатив страхове відшкодування, права вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Інша назва — регресне право. На практиці таке право застосовується ще й до настання реальної виплати відшкодування.

Принцип контрибуції, відповідно до якого одна страхова компанія вимагає від іншої або інших компаній розподілити між собою виплату страхового від­шкодування у випадку страхування одного і того ж об'єкта одночасно кілько­ма компаніями від однакових ризиків. Для реалізації такого принципу на практиці необхідно перевірити достовірність інформації про наявність не мен­ше двох полісів на відшкодування збитків за однаковими ризиками одних і тих самих предметів страхування.

З метою забезпечення надійного страхового захисту, платоспроможності та фінансової стійкості страховика у страхуванні застосовується принцип співстрахування (страхування об'єкта за одним спільним договором кількома страховиками) та перестрахування (передача однією страховою компанією ін­шій частини своїх зобов'язань згідно з укладеними договорами).