Грошово-кредитна політика
Грошово-кредитна політика Сінгапуру була зосереджена на управлінні обмінним курсом із початку 1980-х років, основною метою чого було просування середньоцінової стабільності як міцної основи для стійкого економічного зростання. Вибір такого режиму грошової політики грунтується на малому й відкритому характеру економіки Сінгапуру.
Існують три основні функції системи обмінних курсів в Сінгапурі:.
- Сінгапурський долар адмініструється відносно кошика валют основних торгових партнерів.
- MAS використовує керований плаваючий режим для сінгапурського долара за торгово-зваженим обмінним курсом і можливим коливанням у визначеному коридорі
- Політика валютного коридору періодично переглядається, щоб привести її у відповідність із базовими напрями розвитку економіки.
Тривалість циклу перегляду політики становить, як правило, близько шести місяців
Вибір обмінного курсу в якості проміжного якоря грошово-кредитної політики
Передбачає механізм, коли MAS віддає контроль над внутрішніми процентними. У
|
|
контексті вільного руху капіталу, процентні ставки в Сінгапурі в значній мірі визначаються
іноземними процентними ставками та очікуваннями інвесторів щодо майбутнього руху долара в Сінгапурі.
Внутрішні процентні ставки, як правило, нижче за ставки в США і відображають
ринкові очікування за тенденцією підвищення курсу долара Сінгапуру з плином часу.
Валютний курс став ефективним антиінфляційним інструментом для економіки Сінгапуру. За останні двадцять з гаком років після впровадження такої політики валютного регулювання, внутрішня інфляція була відносно низькою, у середньому 1,9% на рік з 1981 по
2010 рік. У результаті довга історія низької інфляції спричинили вкорінення очікувань щодо стабільності цін у довгостроковому періоді. Система регулювання курсу також допомогла пом'якшити негативні наслідки короткострокової волатильності у реальному секторі економіки, у той час же час гарантуючи, що обмінний курс залишатиметься відповідним до реальних економічних умов.Успіх системи багато в чому повёязаний із сильними базовими економічними засадами Сінгапуру. До них відносяться обачна фіскальна політика, гнучкість ринку товарів і факторів виробництва, надійність фінансової системи і стійкість внутрішнього корпоративного сектору.