Мета та завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі

1.1. Мета викладання дисципліни:

засвоєння студентами концептуальних підходів щодо теорії та практики парламентаризму, процесів становлення та розвитку партійних та виборчих систем, особливостей функціонування представницьких органів державної влади.

1.2. Завдання вивчення дисципліни:

сформувати цілісне уявлення про представницьку демократію, зрозуміти сутність та особливості виборчих та партійних систем, розглянути практику реалізації парламентаризму у світовій та українській політичній практиці.

Після закінчення цього курсу студенти повинні знати:

· Що таке пряма та представницька демократія.

· Які існують різновиди парламентів.

· Що таке виборче право, виборчий процес та виборчі системи.

· Які існують види політичних партій та партійних систем.

· Основні етапи становлення парламентаризму у світовій та українській виборчій практиці.

Після закінчення цього курсу студенти повинні вміти:

· Визначати базові характеристики представницької демократії.

· Аналізувати особливості становлення парламентаризму в Україні.

· Порівнювати типи виборчих систем, з’ясовувати основні їхні переваги та недоліки.

· Досліджувати особливості становлення та розвитку політичних партій і партійних систем.

· Самостійно визначати особливості реалізацій представницьких форм народовладдя в Україні.

1.3. Науково методичні засади навчальної дисципліни:

· Предметом курсу є вивчення суті та особливостей парламентаризму як невід’ємного елементу представницької демократії.

· Науковим, методологічним, теоретико-пізнавальним грунтом курсу є загальні принципи здійснення представницької форми народовладдя, загальні закономірності функціонування політичних систем, особливості розвитку партійних та виборчих систем, об’єктивні тенденції суспільно-політичного розвитку.

· Роль предмету – формування в студентів цілісного бачення особливостей реалізації народного суверенітету через представницькі органи, підвищення рівня політичної культури, розвиток самостійного політичного мислення, вироблення навичок самостійного аналізу політичних процесів.

· Предмет вивчається на базі знань, здобутих студентами в результаті вивчення курcу ”Суспільствознавство”, всесвітньої історії та історії України в середній школі, має безпосередні структурно-логічні зв’язки з такими предметами як філософія, соціологія, психологія, теорія держави та права, політологія.

· Структура предмету викладена у ІІ розділі програми. Вона включає з’ясування сутності парламентаризму; аналіз прямої та представницької демократії; дослідження виборчого права, виборчого процесу, виборчих кампаній та виборчих систем; з’ясування ролі політичних партій у реалізації парламентаризму; вивчення особливостей функціонування Верховної Ради України як вищого представницького органу нашої держави.