Телеальманах, тележурнал

Інформаційно-аналітичний жанр документального телебачення здебільше пізнавального характеру. Телеальманахи й тележурнали являють собою збірку цікавих найширшій аудиторії інформаційних сюжетів про певні явища, коло яких становить загальну тематику телеальманаху – подорожі, природа, наука, кіно, цікаві факти, історія, охорона здоров´я тощо. Усі ці сюжети об´єднуються постійним ведучим програми, який є її образним «обличчям». Окрім головного ведучого, сюжети можуть мати власних ведучих – кореспондентів телебачення, або фахівців.

197. Телевізійна реклама Реклама товарів, послуг і суспільних акцій, для трансляції якої використовується телебачення. Реклама може вироблятися самим телеканалом, або рекламними продакшн-студіями. Ще одне значення цього терміна – свідоме, зроблене в рекламних цілях включення елементів реклами в зображальну або звукову тканину фільму чи телепрограми. Телереклама буває замовною, або соціальною, зокрема, виборчою. Соціальна реклама транслюється безкоштовно - на підставі певних законодавчих і нормативних актів. Телевізійну рекламу слід відрізняти від телевізійного анонсу, який є рекламою власних програм телеканалу.

198. Телевізійне мовлення. Його види Телевізійне мовлення – система створення і трансляції телевізійних програм. Умовно – за методом отримання життєвого та художнього матеріалу, воно поділяється на документальне й художнє, які певним чином можуть сполучатись одне з одним. Також умовно – за характером світовідображення, тематики, аудиторій тощо телевізійне мовлення поділяється на такі головні види: інформаційне, інформаційно-аналітичне, аналітично-художнє, художнє (в тому числі розважальне), пізнавальне (науково-популярне), учбове, спортивне, дитяче, музичне, рекламне. У системі кожного з видів мовлення існує тематичний та жанровий поділ і орієнтація на певні цільові аудиторії (молодіжна, військова, фахова тощо). 199. Телевізійний фільм. Його види

Телевізійний фільм – кінематографічний твір, створений з урахуванням умов його демонстрації по телебаченню, тобто орієнтований на технічні особливості домашніх телевізійних екранів та специфічну психологію сприйняття програмного телевізійного видовища. Найважливішим фактором окремого існування телевізійного фільму в системі телебачення є можливість вільного відбору й організації життєвого матеріалу за допомогою кінематографічного

монтажу і пов´язаної з ним системи зйомок телефільмів.

Телевізійні фільми поділяються на документальні, науково-популярні, навчальні, музичні, фільми-спектаклі, художні фільми, серед них – телевізійні кіноновели.

Документальні телефільми існують у формі телевізійних кінонарисів і телефільмів-інтерв´ю.

Музичні – у формі нарисів, сюжетних фільмів-концертів, художніх музичних фільмів і музичних кліпів.

Науково-популярні (пізнавальні) телефільми здебільшого належать до нарисів, з-поміж них у формі телевізійного дослідження.

Художні телефільми поділяються на жанри, відповідні традиційним кінематографічним, однак здебільшого тяжіють до багатосерійності, яка найбільше мірі відповідає програмній структурі телебачення та психології телесприйняття екранного видовища. У телесеріалах співпереживання екранним подіям посилюється за рахунок тривалого терміну показу, перетворюючись на своєрідний ритуал.

200. Телефільм-інтерв´ю

Документальний телефільм-інтерв´ю являє собою екранний публіцистичний аналіз складних суспільних проблем через зіткнення різних точок зору, різних життєвих позицій за допомогою активної авторсько - режисерської функції інтерв´юера. 201. Ток-шоу

Ток-шоу – видовищно розроблене обговорення певних тем, або полемічний діалог чи дискусійне протистояння великої групи учасників.

Його ведучий повинен одночасно бути репортером, інтерв´юером, коментатором, аналітиком, режисером-організатором програми, котра, як звичайно, відзначається підвищеним динамізмом, емоційністю, зіткненням позицій і думок, а іноді – прямим агресивним конфліктом учасників обговорення гострих тем.

Розділ дев´ятий. Кіно-, телевиробництво