Таким чином, і цей факт завдав мені великої моральної шкоди, я перестав вірити обіцянкам представників вищої державної влади

Ці факти зовсім похитнули віру у краще майбутнє при сьогоднішній владі, а також чуть було не похитнули любов до Батьківщини, а також до свого народу. Виходить, що діє об’єктивний закон: нужда і голод безстрашних тигрів перетворює у боягузливих собак. Як інакше пояснити те, що 80000 працівників газової галузі дають так із собою поводитись. Люди роблять із нами те, що ми їм дозволяємо із собою робити. Раз на сьогодні дозволяють так із собою робити, це означає, що народ не має абсолютно ніякої національної свідомості, гордості та честі: хай мають, аби не били! Скоріш за все це і є всіх громадян України головний девіз.

Таким чином, і цей факт завдав мені великої моральної шкоди.

Наш народ, виходячи із тієї ситуації, яка твориться у НАК “Нафтогаз України” – не є самодостатнім, якщо у нього немає жодного лідера, який би по самі вуха не погруз у корупції та економічних злочинах. Керівництво опозиції, що прийшла до влади, як і керівництво країни Л.Д. Кучмою – таке ж саме організоване злочинне угруповування, злочинний синдикат, як керівництво НАК “Нафтогаз України”.

Таким чином, і цей факт завдав мені великої моральної шкоди, бо до цього висновку мене спіткала саме робота у Нафтогазі.

Може нам не до Євросоюзу, може нам вслід за ПМР стати на чергу, щоб згодом бути третьою федеративною республікою Придністров’я чи Молдавії, раз звідтіля витікають самі хороші кадри, оскільки у нас своїх немає? Навіть Порошенко, якого нещодавно звинуватили у оборутках із ПДВ, також корінням із Молдови. Про яку національну безпеку можна говорити?

Таким чином, призначення Порошенка на посаду голови РНБО, стало для мене також шоком, цей факт завдав мені також великої моральної шкоди, саме через шкідливий вплив роботи у ДК “Газ України”: бо менше знаєш - краще спиш, а при тому що там взнав, вже ні спокійно спати, ні нормально жити не зможеш.

Я отримав на все життя душевну травму, зазнав моральної шкоди, стосовно дій керівництва країни, реакції народу на те, як ними керують, втратив віру у краще майбутнє також при діючій новій владі, що є результатом обрання Президентом України В.А. Ющенка. Підірвав здоров’я, не можу реалізувати життєві плани та наміри, які я мав, а тому вимушений вимагати розслідування діяльності керівників НАК “Нафтогаз України” з боку правоохоронних органів, і саме в управлінні внутрішніх справ черговий працівник подав мені 12.05.2005 року пропозицію звернутись до суду. Тому я і прийняв рішення подати до суду на відшкодування моральної шкоди, які я маю витратити на розвиток громадських інституцій у нашій країні та компенсації всім постраждалим від злочинної та антинародної порочної практики керівництва ДК “Газ України” (найближчим часом до мого позову буде приєднано позов від громадської організації, метою якої є захистити інтереси 20 мільйонів постраждалих від “Газ України”, НАК “Нафтогаз України”, робота в цьому напрямку проводиться вже декількома політичними партіями та багатьма громадськими організаціями), для того щоб Україна стала якнайшвидше цивілізованою і правовою країною, щоб ніхто більше так не потерпав і не страждав, як я, оскільки в майбутньому я вже на таке дивитись спокійно не зможу, а тим більше ще й працювати в таких умовах - не зможу, а отже не зможу і спокійно жити.

Таким чином, керівництво ДК “Газ України” своїм свавіллям позбавили мене всього, що є найдорожчого для людини та розтоптали майже повністю, завдали такої великої моральної шкоди та так, що від мене вже майже нічого не залишилось.

Грубо познущались над моїми конституційними правами, принизили мою честь і гідність, а ще крім цього мене ошукали - у мене забрали все: довіру до Президента України Л.Д. Кучми, довіру до В.А. Ющенка, до А.К. Кінаха, похитнули любов до Батьківщини та до свого народу, віру у краще майбутнє нашої країни за діючої влади, вбили віру у людство в цілому, довели до межі самогубства, хоч бери та кидайся під поїзд. Я відчуваю, що не витримаю цього всього, що випало на мої плечі.

Я майже половину свого життя думав про те як зробити так, щоб Україна стала найзаможнішою країною у світі, а український народ щоб був самим щасливим, та зрозумів, що страждає він саме тому, що наближеним до керівників країни потрібно лише одне – грабити та загрібати.

Говорять про те, що самий легкий спосіб вбити людину, це довести її до розуміння того, що справа, якою вона займається нікому не потрібна.

Таким чином, завдавши мені великої моральної шкоди, саме цієї мети керівники ДК “Газ України” змогли досягти – мене розірвали, розтоптали та розшматували найсвятіші мої цінності та почуття.

Нещодавно мене всіма можливими засобами пробували морально вбити керівники НАК “Нафтогаз України” – наближені до представників сьогоднішньої нової влади, лише заради одного, щоб не виплачувати мені компенсацію, через втрату працездатності по договору страхування трудового колективу, а сьогодні вся нова влада системно, методично та комплексно, прийнялись вбивати і усіх громадян України, пропагуючи ті ж самі методи, пускаючи під ніж всіх професійних та кадрових працівників. Те що пережив я, чекає найближчим майбутнім кожного. Але чи вистоять у цьому цій схватці інші – я не впевнений. Щоб вижити потрібно докладати надмірних зусиль.

У зверненні до начальника Оболонського РВВС я розповів, що важко хворів, що декілька останніх років пережив виключно на ліках, в тому числі і пеніцилінових. Розповів, що наступну зиму можу не пережити. Не пройшло й місяця, як по телебаченню об’явили, що ліки починають відпускати за рецептами. А я тепер вимушений розуміти, що це спеціально мафія домовилась, щоб мене знищити, для них це просто.