1. Сумою п-вимірних векторів a = (a1, a2,...,an) і b = (b1,b2,...,bn) називають п -вимірний вектор а + b, координати якого дорівнюють сумі відповідних координат векторів-додатків, тобто а+b = (a1+b1,a2 +b2,…, an+bn)
Наприклад, якщо а = (1;2;-1), b = (-3;1;0), то а + b = (-2;3;-1).
2. Добутком числа k (скаляра) на n -вимірний вектор a = (a1, a2,...,an) називається n -вимірний вектор kа, координати якого дорівнюють добутку числа k на відповідні координати вектора а, тобто ka = (ka1, ka2, …, kan)
Наприклад, якщо а = (1;2;-1), то 3 а = (3;6;-3;).
Властивості додавання векторів та множення числа на вектор (k, l - деякі числа):
1) a + b = b + a;
2) (a+b) + c = a + (b + c);
3) k(al) = (kl)a;
4) k(a + b) = ka + kb;
5) (k + l)a = ka + la;
6) a + 0 = a;
7) 1·a = a;
8) 8) Для довільного вектора а існує протилежний вектор -а такий, що а + (-а) = 0.
3. Різницею векторів а і b називають вектор а+ (- b), який позначатимемо а-b.
4. Скалярним добутком (а, b) двох п -вимірних векторів a = (a1, a2,...,an) і b = (b1,b2,...,bn) називають число, що дорівнює сумі добутків відповідних координат векторів, тобто (a,b) = a1 · b1 + a2 · b2+...+an ·bn.
Наприклад, якщо а = (1;2;-1), b = (-3;1;0), то (a,b) = -3 + 2 + 0 = -1
|
|
Властивості скалярного добутку векторів:
1)(а,b) =(b,а)
2)(а,b+c) = (a,b) + (a,c);
3)(ka,b) = k(a,b);
4) (а,а) ≥ 0, причому (а,а) = 0 тоді і тільки тоді, коли а = 0.