Порівняльні дослідження поведінки тварин різних видів дали змогу зробити висновок, що рівень розумової діяльності тим вищий, чим складніший мозок тварини. Експериментальні докази про існування генетичних відмінностей в здатності до вирішення елементарних логічних задач були одержані у лабораторії Крушинського при порівнянні здатності до екстраполяції у диких та одомашнених форм лисиці та сірого щура. Дикі “червоні” лисиці відрізнялись високим рівнем правильних рішень тесту на екстраполяцію. В той же час, одомашнені чорно-серебристі лисиці, в тому числі і мутантні за кольором шерсті, які розводились у неволі протягом десятків поколінь, виконували цей тест з достовірно більш низькими показниками, ніж їхні дикі родичі. На рис. 1 показана успішність рішення даного тесту лисицями обидвох груп. Частка правильних рішень була вищою у диких лисиць, порівняно з одомашненими. Дуже високий рівень вірних рішень тесту на екстраполяцію спостерігали у приручених диких щурів, але ці показники різко знижувались протягом дня. Поряд з цим лабораторні щурі були взагалі нездатними до рішення задачі на екстраполяцію.
|
|
На думку Крушинського, внаслідок припинення дії природного добору на розмноження тварин в неволі відбувається руйнування складних “коадаптаційних комплексів”, які в природних умовах забезпечують пристосування тварин (через механізми поведінки) до змінних і часто несприятливих умов, що і приводить до зменшення кількості тварин здатних до швидких адекватних реакцій на змінні умови.
Сьогодні генетичні дослідження торкаються практично всіх форм поведінки і для того щоб коротко розглянути цей матеріал необхідно спочатку познайомитись із методами дослідження генетики поведінки.