Знайдіть правильну відповідь
6.1. Міжнародні ринки цінних паперів – це торгівля цінними паперами між:
1) резидентами;
2) нерезидентами;
3) банками;
4) біржами.
6.2. Міжнародні ринки цінних паперів – це торгівля цінними паперами деномінованими в:
1) іноземній валюті;
2) національній валюті;
3) кошику валют;
4) резервній валюті.
6.3. Емісія цінних паперів на міжнародному ринку здійснюється через:
1) емісію цінних паперів нерезидентами в національній або іноземній валюті на внутрішньому фінансовому ринку;
2) емісія цінних паперів резидентами в іноземній валюті;
3) емісія цінних паперів резидентами в національній валюті, призначені для продажу іноземним інвесторам;
4) всі відповіді правильні.
6.4. Міжнародний ринок цінних паперів утворюється складною системою національних і міжнародних інструментів та охоплює:
1) іноземні та євроринки;
2) банківські та фінансові ринки;
3) грошовий ринок і ринок капіталу;
4) ринок інвестицій і кредитів.
6.5. Іноземні ринки – це фінансові ринки держав, на яких укладаються угоди щодо фінансових активів:
1) резидентів;
2) нерезидентів;
3) в національній валюті;
4) в іноземній валюті.
6.6. Євровалюта – це валюта, яка перебуває в:
1) нерезидентів країни її походження;
2) резидентів країни її походження;
3) як в резидентів, так і нерезидентів країни походження;
4) або в резидентів, або в нерезидентів країни її походження.
6.7. Ринок євровалют регулюється законами:
1) країн, учасників операції;
2) країни, продавця цінних паперів;
3) країни, покупця цінних паперів;
4) країни, де здійснюється операція.
6.8. За джерелами фінансування міжнародний ринок цінних паперів складається з ринків:
1) боргових цінних паперів і прав власності;
2) іноземного і євровалют;
3) капіталу і інвестицій;
4) грошового і капіталу.
6.9. Міжнародний ринок боргових цінних паперів охоплює:
1) ринок міжнародних облігацій;
2) ринок середньострокових нот;
3) грошовий ринок;
4) всі відповіді правильні.
6.10. Інструменти міжнародного ринку боргових цінних паперів засвідчують відносини між:
1) власником і кредитором;
2) позичальником і кредитором;
3) власником і позичальником;
4) позичальником і емітентом.
6.11. Міжнародний ринок прав власності представлений ринками:
1) міжнародними акціями і облігаціями;
2) міжнародними акціями і депозитарними розписками;
3) міжнародними облігаціями і депозитарними розписками;
4) міжнародними акціями і векселями.
6.12. Інструменти ринку прав власності підтверджують права на:
1) співволодіння емітента;
2) вимогу до емітента;
3) зобов’язання до кредитора;
4) вимогу до кредитора.
6.13. В залежності від типу емітента міжнародний ринок цінних паперів поділяють на ринки:
1) іноземний і євровалюти;
2) капіталу і грошей;
3) суверенних і приватних боргів;
4) боргових цінних паперів і прав власності.
6.14. Суб’єктами ринку суверенних боргів виступають:
1) приватні фінансові і нефінансові корпорації;
2) населення;
3) урядові або державні інституції;
4) міждержавні об’єднання.
6.15. Суб’єктами ринку приватних боргів є:
1) приватні фінансові і нефінансові корпорації;
2) населення;
3) урядові або державні інституції;
4) міждержавні об’єднання.
6.16. За часткою в міжнародному ринку цінних паперів переважає ринок:
1) приватних боргів;
2) суверенних боргів;
3) як приватних, так і суверенних боргів;
4) структура ринку не досліджується.
6.17. Ринок міжнародних облігацій виступає як джерело:
1) короткострокового капіталу;
2) середньо- і довгострокового капіталу;
3) коротко- і середньострокового капіталу;
4) довгострокового капіталу.
6.18. Ринок єврооблігацій почав розвиватися в:
1) 30-ті роки ХХ ст.;
2) 60-ті роки ХХ ст.;
3) 70-ті роки ХХ ст.;
4) 90-ті роки ХХ ст.
6.19. До складу ринку міжнародних облігацій включають такі складові, як:
1) ринок іноземних облігацій;
2) ринок єврооблігацій;
3) ринок глобальних операцій;
4) всі відповіді правильні.
6.20. Всі міжнародні облігації поділяються на три групи:
1) облігації з фіксованою ставкою;
2) облігації з плаваючою ставкою;
3) короткострокові облігації з плаваючою ставкою;
4) всі відповіді правильні.
6.21. На ринку міжнародних облігацій переважають:
1) облігації з фіксованою ставкою;
2) облігації з плаваючою ставкою;
3) короткострокові облігації з плаваючою ставкою;
4) короткострокові облігації з фіксованою ставкою.
6.22. Іноземні облігації емітуються на:
1) внутрішньому ринку нерезидентами в національній валюті;
2) внутрішньому ринку резидентами в національній валюті;
3) на внутрішньому ринку резидентами в іноземній валюті;
4) на внутрішньому ринку резидентами і нерезидентами в іноземній валюті.
6.23. Гарантами при емісії іноземних облігацій виступають:
1) міжнародні організації;
2) іноземні банки;
3) банки країни емісії облігацій;
4) ТНК.
6.24. Іноземні облігації емітуються в:
1) одній валюті;
2) двох валютах;
3) кошику валют;
4) одній або кошику валют.
6.25. Термін випуску іноземних облігацій:
1) до 5-ти років;
2) 5-10 років;
3) 10-20 років;
4) 20-30 років.
6.26. Чи допускається дострокове погашення іноземних облігацій:
1) так;
2) ні;
3) не передбачається;
4) як правило.
6.27. Дострокове погашення іноземних облігацій економічно вигідне при:
1) підвищенні ставок на кредитному ринку;
2) зменшенні ставок на кредитному ринку;
3) підвищенні ставок депозитів;
4) зменшенні ставок депозитів.
6.28. Найчастіше емісія іноземних облігацій передбачає захисне застереження про неможливість погашення раніше:
1) одного року;
2) трьох років;
3) п’яти років;
4) десяти років.
6.29. Емісія іноземних облігацій здійснюється за допомогою механізму:
1) андеррайтингу;
2) простого розміщення;
3) іноземної емісії;
4) не має правильної відповіді.
6.30. Доступом на ринок іноземних облігацій є високий рейтинг:
1) кредитоспроможності позичальника;
2) кредитоспроможності кредитора;
3) платоспроможності позичальника;
4) платоспроможності кредитора.
6.31. Інвестором на ринку іноземних облігацій виступає:
1) страхова компанія;
2) ощадний банк;
3) пенсійний фонд;
4) всі відповіді правильні.
6.32. Визначальним критерієм інвестицій в іноземні облігації є:
1) максимізація ризиків;
2) мінімізація ризиків;
3) максимізація доходів;
4) мінімізація доходів.
6.33. Найбільш важливими центами торгівлі іноземними облігаціями є:
1) Цюріх;
2) Нью-Йорк;
3) Токіо;
4) всі відповіді правильні.
6.34. Емісія єврооблігацій здійснюється:
1) на одному ринку;
2) одночасно на декількох ринках;
3) почергово на декількох ринках;
4) всі відповіді правильні.
6.35. Валютою емісії єврооблігацій є:
1) національна для більшості інвесторів;
2) іноземною для більшості інвесторів;
3) як національна, так і іноземна для інвесторів;
4) не має правильної відповіді.
6.36. Єврооблігації передбачають:
1) реєстрацію емітента;
2) реєстрацію інвестора;
3) випуск на пред’явника;
4) можлива як реєстрація, так і не реєстрація емітента.
6.37. Максимальний термін погашення єврооблігацій:
1) три роки;
2) п’ять років;
3) десять років;
4) п'ятнадцять років.
6.38. Типова єврооблігація – це цінний папір у формі сертифікату з:
1) фіксованою процентною ставкою;
2) плаваючою процентною ставкою;
3) або фіксованою, або плаваючою процентною ставкою;
4) і фіксованою, і плаваючою процентною ставкою.
6.39. Ринок єврооблігацій є:
1) сильно регульованим;
2) середньорегулюваним;
3) малорегульованим;
4) нерегульованим.
6.40. Інвесторами на ринку єврооблігацій можуть бути:
1) індивідуальні;
2) інститутиційні;
3) як індивідуальні, так і інститутиційні;
4) державні.