У сфері інтелектуальної власності

Лекція №2

Міжнародне співробітництво

у сфері інтелектуальної власності.

1. Міжнародні договори, конвенції та угоди у сфері інтелектуальної власності.

2. Регіональні міжнародні організації з питань охорон інтелектуальної власності.

3. Патентування винаходів і корисних моделей в іноземних державах.

Література

1. 1.Альтшулер Г.С. Найти идею. Введение в теорію решения изобретательских задач._Новосибирск: Наука, 1986, 209с.

2. Андрианов П.А. Техническое творчество учащихся. – М.: Просвещение, 1986.-215с.

3. Дахно И.И. Патентоведение.–Харьков, 1977.ю–3131с.

4. Жаров В.О. Захист прав інтелектуальної власності в Україні: Навч. посібник.–2-е вид., перероб. І доп.–К.: ЗАТ „Інститут інтелектуальної власності”, 2002.–188с.

5. Жаров В.О. Інтелектуальна власність в Україні: правові аспекти набуття, здійснення та захисту прав.–К.: Видавничий дім „Ін Юре”, 2000.–187с.

6. Інтелектуальна власність: словарь– ТRIPS.довідник / за заг. ред.. О.Д. Святоцького.–у 2-х т.: Том 1. Авторське право і суміжні права /за ред.. О.Д. Святоцького, В.С. Дроб’язка.–К.: Видавничий дім „Ін Юре”, 2000.–356с.

7. Економіка інтелектуальної власності: використання і передача прав на об’єкти інтелектуальної власності /Укладач Міняйло Л.А..–К.: ЗАТ „Інститут інтелектуальної власності і права”, 2000.–168с.

Майже до середини ХІХ століття одержати охорону інтелектуальної власності, і в першу чергу промислової, у різних державах світу було досить важко, оскільки закони в цих державах дуже відрізнялися один від одного.

Початком реалізації цих ідей вважають 1873 р., коли уряд Австро-Угорської імперії запропонував іншим державам взяти участь у першій міжнародній виставці винаходів у Відні. Тоді деякі держави відмовились від участі в ній через неадекватну правову охорону винаходів, що демонструвалися на виставці. Занепокоєний станом у цій сфері Віденський конгрес з патентних реформ цього ж року прийняв головні принципи патентування винаходів.

У рамках ВОІВ функціонують різні міжнародні угоди. Їх поділяють на nhb три групи:

1) угоди, що встановлюють міжнародну систему охорони – програмні;

2) угоди, що закладають міжнародні класифікаційні системи – класифікаційні;

3) угоди, що полегшують отримання охорони промислової власності в декількох країнах - реєстраційні.

До програмних міжнародних угод належать:

1.Паризька конвенція про охорону промислової власності;

2.Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів;

3.Міжнародна конвенція про охорону прав виконавців, виробників фонограм і організацій ефірного мовлення (Римська конвенція);

4.Найробський договір про охорону олімпійського символу;

5.Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури;

6.Мадридська угода про недопущення неправдивих або таких, що вводять в оману, зазначень походження товарів;

7.Договір про закони щодо товарних знаків (Женевський);

8.Міжнародна конвенція про охорону селекційних досягнень.