Дайте визначення та розкрийте зміст понять “інформаційна безпека”, система забезпечення інформаційної безпеки”, охарактеризуйте основні загрози для держави

Вперше термін інформаційна безпека був використаний у Законі “Про національну безпеку США” у 1947 році. Згодом цей термін набув дещо іншого значення і зараз вживається як пояснення глобальної проблеми захисту інформації, інформаційного протсору та інформаційного суверенітету, а також інформаційна безпека прийняття урядових рішень.

Інформаційна безпека передбачає укладання міжнародних угод, а також створення національного законодавства, в яких визначені права і обов`язки держави під час кризових ситуацій.

Існує міжнародна норма щодо перекручування інформації, інформація, що включає заклики, до повалення державної влади в іншій країні, інформація, яка включає образу честі і гідності особи. Існують законодавчі норми щодо захисту інтелектуальної власності та державної таємниці.

Франція має закон “Про безпеку інформації та прав людини” 1998 року.

Німеччина – закон “Про безпеку інформації”, 1990 року.

Австрія, Бельгія, Данія мають закон “Про захист інформації про особу” 1980р.

Люксембург “Закон про використння інформації при роботі з комп`ютером” 1991р.

Інформаційна безпека має напрямки:

1. Система заходів, спрямованих на недопущення несанкціонованого доступу до інформації, несанкціонованої інформації, модифікації або порушення цілісності.

2. Система заходів спрямованих на безпеку політичних, державних і громадських інтересів країни, захист загальних і моральних цінностей, а також заборона інформації, що включає ідеї війни, насилля і посягає на права людини.

3. Система заходів, спрямованих на попередження розповсюдження інформації, що становить державну і комерційну таємницю, інформацію з обмеженим доступом, що переміщується через державні кордони.

Інформаційна безпека – стан захищеності суспільства, держави, особистості та інформаційних ресурсів, які забезпечують прогресивний розвиток життєво важливих сфер суспільства.

Інформаційна загроза – сукупність факторів, які створюють небезпеку для конституційних прав і свобод особистості, небезпеку для державної таємниці для зберігання цінної для суспільства інформації від несанкціонованого доступу і розповсюдження.

Серед зовнішніх загроз виділяють – загрози інформаційному простору; інформаційному суверенітету; внутрішній стабільності; для діяльності державних органів і владних преставництв.

Серед внутрішніх загроз виділяємо – загрози національній безпеці; для впливу на свідомість суспільства; загрози для доступу до інформаційних ресурсів держави.