На всесвітньому рівні ми можемо виділити діяльність двох міжнародних організацій, які мають найбільше відношення і найбільший вплив в галузі міжнародної інформації та комунікації. Це ООН і ЮНЕСКО, документи яких у цій сфері мають найвищу зобов`язальну силу. Статути цих організацій, резолюції і декларації є обов`язковими для виконання державами. ООН в галузі міжнародних обмінів інформацією визначила основні інформаційні права і основні принципи заборони. До основних інформаційних прав відноситься стаття 19 Загальної Декларації прав людини
До заборони відносяться:
1. Принцип нерозповсюдження інформації, яка несе в собі ідеї пропаганди війни, агресії та насилля.
2. Заборона інформації, яка несе в собі ідеї расової дискримінації.
3. Заборона інформації, яка несе в собі ідеї дискримінації за будь-якими ознаками.
Інформаційні служби ООН мають приблизно 1 тисячу інформаційних баз даних, невраховуючи серійних видань. На сьогодні ООН є найбільшим джерелом інформації про всі можливі види діяльності міжнародного співтовариства.
ЮНЕСКО в 90-х роках прийняла 4-ту Велику програму під назвою “Комунікація, інформація, інформатика”, в якій розроблена стратегія розбудови комунікаційної культури, інфраструктри та правової бази для міжнародних інформаційних відносин.