Нові підходи у вивченні космічного права

Світ стрімко змінюється на початку ІІІ тисячоліття і змінюються стандарти нашого життя. З настанням ери інформаційного суспільства трансформуються і вимоги до процесу набуття знань, аджеінформаційне суспільствохарактеризується не лише виробництвом, заснованим на комп’ютерних технологіях, а й процесами створення і поширення знань та інформації, які перетворюються на основні рушійні сили суспільства.

З іншого боку, процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності. Не стала винятком і освіта, особливо вища школа. Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог.

Входження України в цивілізоване співтовариство є неможливим без структурної реформи національної системи вищої освіти, а однією зі складових цієї реформи є реалізація в Україні ідей і принципів Болонського процесу. Це дозволить Україні ввійти до єдиної Європейської зони вищої освіти і стати конкурентоспроможною на світовому ринку освітніх послуг.

Болонська декларація передбачає запровадження системи академічних кредитів, яка аналогічна Європейській кредитно-трансферній системі (ECTS). Ця система є засобом підвищення мобільності студентів, що уможливлює їх перехід з однієї навчальної програми на іншу, засобом передачі кредитів вищих навчальних закладів інших країн, дає можливість враховувати всі досягнення студента (участь у наукових дослідженнях, конференціях, олімпіадах тощо) поза навчальним навантаженням.

Після приєднання України до Болонської декларації з метою підвищення якості національної освіти та професійного рівня майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах нашої країни останнім часом здійснюється трансформація навчального процесу на основі кредитно-модульної системи навчання. У цьому посібнику для більш якісного засвоєння навчальної дисципліни «Міжнародне космічне право» здійснено експериментальну спробу побудувати навчальний процес на основі цієї системи. У зв’язку з цим доцільно, на думку автора, розкрити її окремі положення.

Кредитно-модульна система [2] — це модель організації навча­льного процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань і вмінь студента та його навчальної діяльності в процесі аудиторної та самостійної роботи.

Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх.

Навчальний модуль — це відносно самостійна, логічно завер­шена, цілісна частина навчального курсу, що охоплює сукупність теоретичних і практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.

Кредит (залікова одиниця) — це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи, що відповідає 36 годинам робочого часу.

Рейтинг (рейтингова оцінка) — це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.

Рейтингова система оцінювання (РСО) як невід’ємна і складова навчального процесу передбачає визначення якості усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи, виконаної студентом, і рівня набутих ним знань і вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю, з наступним переведенням оцінки в балах в оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System).

РСО передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної (або залікової) та підсумкової семестрових рейтингових оцінок.

Поточний контроль здійснюється у формі опитування та перевірки результатів виконання різноманітних індивідуальних навчальних завдань, у т.ч. відповідей на семінарських та практичних заняттях, виконання та захист індивідуальних і самостійних завдань, експрес-контроль, підготовка рефератів, письмових робіт тощо.

Модульний контроль здійснюється у формі виконання студентом модульної контрольної роботи.

Семестровий контроль здійснюється у формі семестрового диференційованого іспиту, який є формою підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру, у т.ч. аудиторної роботи, а також самостійної роботи, виконання індивідуальних завдань тощо.

Оцінювання окремих видів виконаної студентом навчальної роботи здійснюється в балах відповідно до таблиці 1.

Таблиця 1

8 семестр
Модуль № 1 Модуль № 2 Мах. кількість
Вид навчальної роботи Мах. кількість балів Вид навчальної роботи Мах. кількість балів балів
Виконання та захист практичних завдань № 1.1-1.5, 1.7 - 1.9.   8х5=40 Виконання та захист практичних завдань № 2. 1.1-2.3.2   5х5=25  
Заохочувальні заходи   Заохочувальні заходи    
Виконання домашнього завдання (підготовка і захист реферату)   - -  
Виконання модульної контрольної роботи №1   Виконання модульної контрольної роботи №2    
Усього за модулем № 1   Усього за модуль №2    
Семестровий іспит  
Усього за 8 семестр  

Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну роботу протягом засвоєння відповідного модуля, у т.ч. за виступи на семінарських та практичних заняттях, виконання та захист індивідуальних завдань, експрес-контроль, за підготовку рефератів, письмових робіт тощо.

Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах і за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи певного модуля.

Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах і за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок цього модуля.

Відповідність підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах оцінкам за національною шкалою наведено в таблиці 2.

Таблиця 2

Модуль №1 Модуль №2 Оцінка за національною шкалою
47-53 32-35 Відмінно
39-46 28-31 Добре
32-38 21-27 Задовільно
менше 32 менше 21 Незадовільно

Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах і за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння обох модулів з цієї навчальної дисципліни.

Залікова рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх видів навчальної роботи протягом семестру.

Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та залікової рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS).

Підсумкова семестрова рейтингова оцінка заноситься до залікової книжки та навчальної картки студента, наприклад, так: 92/Відм./А; 87/Добре/В; 79/Добре/С; 68/3aдoв./D; 65/3aдoв./E тощо (таблиця 3).

Таблиця 3

Оцінка в балах Оцінка за національною шкалою Оцінка за шкалою ECTS
    Оцінка Пояснення
       
90-100 Відмінно А Відмінно (відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок)
82-89 Добре В Дуже добре (вище середнього рівня з кількома помилками)
75-81   С Добре (в загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок)
67-74 Задовільно D Задовільно (непогано, але зі значною кількістю недоліків)
60-66   Е Достатньо (виконання задовольняє мінімальним критеріям)
35-59 Незадовільно Незадовільно (з можливістю повторного складання)
1-34   F Незадовільно (з обов'язковим повторним курсом)


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: