Проблеми визначення. У міжнародно-правових документах зустрічаються поняття: «космічний апарат», «космічний корабель», «космічний об'єкт»

У міжнародно-правових документах зустрічаються поняття: «космічний апарат», «космічний корабель», «космічний об'єкт». Як загальне поняття найчастіше використовується термін «космічний об'єкт». При цьому маються на увазі технічні пристрої (апарати), створені людиною і призначені для використання в космічному просторі. Природні космічні об'єкти (наприклад, Місяць, планети, метеорити) охоплюються в міжнародно-правових документах поняттям «небесні тіла».

У чинних міжнародних угодах про космос немає визначення космічного об'єкта. Спроби розробити таке визначення були як у дипломатичній практиці, так і в доктрині.

У ході роботи над Конвенцією про міжнародну відповідальність за шкоду, спричинену космічними об'єктами 1972 року, з пропозиціями щодо такого визначення виступали Бельгія, Угорщина, Індія, спільно Австралія і Канада, Польща, Аргентина. Однак загальної згоди (консенсусу) з цього питання досягти не вдалося, і було вирішено не давати такого визначення. З урахуванням попереднього досвіду надалі подібного роду спроби не відновлювалися.

Виключенням із загального правила є два нині не чинні документи, в яких містилося визначення космічного об'єкта. Насамперед, це Конвенція 1962 року про створення Європейської організації з розробки ракет-носіїв (ЕЛДО), у ст. 19 якої космічний об'єкт визначений як апарат, призначений для виведення на орбіту як супутника Землі або іншого небесного тіла, так і для польоту по іншій траєкторії у космічному просторі.

У 1971 році на Всесвітній адміністративній конференції радіозв'язку космічний об'єкт був ототожнений з космічним кораблем і визначений як створений людиною засіб пересування, призначений для запуску за межі основної частини земної атмосфери. У чинних нині Статуті, Конвенції й Адміністративних регламентах Міжнародного союзу електрозв'язку визначення космічного об'єкта вже не міститься.

Питання про визначення космічного об'єкта обговорювалося і в доктрині міжнародного космічного права. В одному з проектів зводу принципів з дослідження і використання космічного простору, космічний корабель, що ототожнювався з космічним об'єктом, визначається як будь-який корабель, здатний до пересування орбітою або в космічному просторі.

В іншій доктрині аналогічний космічному об'єкту термін «космічний апарат» визначається як загальна назва різних технічних пристроїв, призначених для виконання цільових задач у космосі.

При усьому цьому треба підкреслити, що для юристів характерні два основних підходи до визначення космічного об'єкта: функціональний і просторовий.

Прихильники так званого функціонального шляху рішення правових проблем космосу акцентують увагу на характері тяги космічних апаратів і на їхній відмінності в цьому відношенні від повітряних суден, що використовують при польоті властивості повітря. Однак при цьому не враховуються належною мірою перспективи створення аерокосмічних об'єктів, здатних самостійно злітати в космос з поверхні Землі і здійснювати посадку аналогічно повітряним судам.

Прихильники просторового підходу головну увагу акцентують не на характері тяги космічних об'єктів, а на місці їхньої діяльності. Відповідно, основною ознакою таких об'єктів розглядається те, що вони призначені для польоту і діяльності в космічному просторі. У цьому вбачається їхня відмінність від повітряних апаратів, а також від наземних засобів і установок з дослідження космосу.

Деякими юристами висловлюється точка зору, відповідно до якої створений штучний об'єкт, призначений для запуску в космос, але такий, що ще знаходиться на Землі, не є космічним об'єктом. Тут проблема визначення космічного об'єкта підмінюється проблемою поширення на такий об'єкт сфери дії норм міжнародного космічного права.