І.1.7.1. Класифікація міжнародних організацій в галузі дослідження та використання космічного простору

Починаючи з кінця 70-х рр. ХХ століття діяльність з дослідження та використання космічного простору поступово набирає обертів, урізноманітнюються сфери застосування космічної техніки і технологій, все більше космічних проектів спрямовуються на вирішення проблем підвищення якості життя.

До держав, які були єдиними суб’єктами космічної діяльності на початку ери освоєння космосу приєднуються спочатку міжнародні організації, згодом – приватні фірми та транснаціональні корпорації (ТНК), а прикладні напрями космічної діяльності, в першу чергу, супутниковий зв’язок все більше переходять на комерційні рейки. Нарешті глобалізаційні процеси в світовій економіці тягнуть за собою появу і бурхливий розвиток світового космічного ринку, в рамках якого діяльність міжнародних «космічних» організацій важко переоцінити.

адекватність правового регулювання космічної діяльності її місцю та ролі в житті сучасного суспільства вже з перших років космічної ери були в центрі уваги ООН та її спеціалізованих організацій. Як наслідок, Комітет ООН з використання космічного простору в мирних цілях (КВКП), і в першу чергу, його Юридичний підкомітет заккумулювали зусилля провідних юристів світу в перші два десятиліття космічної ери, коли було закладено підвалини сучасного космічного права. І саме ця діяльність зі створення нової галузі міжнародного публічного права найсуттєвішим чином сприяла становленню правовідносин у новій сфері людської діяльності.

Крім КВКП та його підкомітетів питаннями вдосконалення правового врегулювання відносин учасників діяльності з дослідження та використання космічного простору сьогодні приділяють увагу: організації системи ООН (ЮНЕП – Програма Організації Об’єднаних Націй з довкілля, ЮНЕСКО – Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури, ЮНІДІР – Інститут Організації Об’єднаних Націй з дослідження проблем роззброєння, СПАЙДЕР-ООН – Платформа Організації Об’єднаних Націй з попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій та екстреного реагування)[15]; міжнародні спеціалізовані організації системи ООН (ВМО – Всесвітня метеорологічна організація, воів – Всесвітня організація інтелектуальної власності, ВООЗ – Всесвітня організація охорони здоров’я, ІКАО – Міжнародна організація цивільної авіації, МАГАТЕ – Міжнародне агентство з атомної енергії, МСЕ – Міжнародний союз електрозв’язку, ІМО – Міжнародна морська організація, УНІДРУА – Міжнародний інститут з уніфікації приватного права тощо)[16]; міжурядові міжнародні організації комерційно - виробничого типу (ІНМАРСАТ, ІНТЕЛСАТ, ІНТЕРСУПУТНИК – міжнародні організації супутникового зв’язку); неурядові міжнародні організації (КОСПАР – Комітет з дослідження космічного простору Міжнародної спілки наукових союзів, МАФ – Міжнародна аеронавтична федерація, МІКП – Міжнародний інститут космічного права, маа – Міжнародна астронавтична академія, АМП – Асоціація міжнародного права) та регіональні міжнародні організації (АРАБСАТ – Арабська організація супутникового зв’язку, ЄКА – Європейське космічне агентство, ЄВТЕЛСАТ – Європейська організація супутникового зв’язку, ЄВМЕТСАТ – Європейська організація з експлуатації метеорологічних супутників, Міждержавна рада з космосу Співдружності незалежних держав).

Розширюючи обрії міжнародної співпраці в сфері космічної діяльності, сприяючи зростанню обсягів використання космічної техніки та технологій для вирішення нагальних потреб світової спільноти, ці організації також додають свій істотний внесок і в розбудову міжнародного космічного права.