2015-06-30
375
Викладений в попередніх параграфах цього розділу матеріал дає підстави зробити висновок про те, що світовому космічних ринку як новому типу системи міжнародних економічних відносин у зв'язку з наданням космічних послуг, продажем-купівлею космічної техніки та технологій має бути поставлена у відповідність сукупність норм, що належать до різних галузей права. Тільки за таких умов можливо говорити про адекватне правове регулювання сучасного світового ринку космічних послуг і технологій, а також про правове регулювання космічної діяльності взагалі.
Розвиваючи ідеї свого вчителя В.М. Корецького, відомий український юрист-міжнародник В.Н. Денисов з приводу необхідності адекватного правового регулювання існуючих світогосподарських відносин зазначав, «… що транснаціональне право як новий тип системи норм, яка регулює «світогосподарські відносини», … має складатися з відповідних норм міжнародного публічного права, міжнародного приватного права та національного права і координувати відносини не тільки між державами, а й взаємозв’язок з міжнародними міжурядовими організаціями, приватними корпораціями та індивідами, які разом складають єдиний економіко-правовий простір»[71].
Ці ідеї дали змогу окремим дослідникам в галузі космічного права констатувати, що з глобалізацією міжнародних економічних відносин, утворенням світового космічного ринку формується і єдиний правовий простір – транснаціональне космічне право: система правових норм, які регулюють відносини суб'єктів світового ринку космічних послуг і технологійі належать до різних систем і галузей права (міжнародного публічного і приватного, національного та транснаціонального торгового або lex mercatoria) [72].
Завдання для самостійної роботи
1. Ознайомтесь із запропонованою до цієї теми літературою.
2. Сформулюйте визначення поняття «світовий ринок космічних послуг і технологій».
3. Охарактеризуйте основні проблеми міжнародного космічного права у правовому регулюванні відносин на світовому космічному ринку (за матеріалами ЮНІСПЕЙС-ІІІ).
4. Поясніть основні проблеми правового регулювання майнових і немайнових відносин суб’єктів космічного ринку.
5. Визначте роль транснаціонального торгового права у регулюванні відносин на світовому ринку космічних послуг і технологій.
6. Систематизуйте основні особливості впливу національного законодавства на правові регулятори світового космічного ринку.
підсумки
Необхідно зрозуміти:
1. Космічна діяльність, універсальна за сферами використання та інтернаціональна за складом учасників, зі самого початку космічної ери щільно пов’язала зовнішні, в першу чергу геополітичні інтереси окремих держав з питаннями використання далеко не дешевої космічної техніки для вирішення глобальних проблем усього людства: міжнародної безпеки (необхідність запровадження новітніх засобів контролю за роззброєнням); обмежень на передачі космічних технологій (для зниження ризику розповсюдження ракетних технологій); створення світового інформаційного простору та ін. Відповідні відносини держав до певного часу врегульовувались механізмами МКП.
2. З наданням перших послуг із запусків КА питома вага питань правового регулювання економічного співробітництва в міжнародному праві зростає, що дозволяє говорити про все суттєвіший вплив на регулювання відносин в рамках світового космічного ринку міжнародного економічного права, «яке згладжує межу між публічним і приватним правом».
3. В епоху комерціалізації та приватизації космічної діяльності механізмів міжнародного публічного і міжнародного приватного права права вже недостатньо для адекватного правового регулювання широкої гами відносин розширеного кола суб’єктів світового космічного ринку.
4. Нові умови космічної діяльності потребують розробки радикально нових підходів до питань про контроль за діями нових суб’єктів господарської діяльності на національному та міжнародному рівнях (правовий статус, відповідальність держави за космічну діяльність підпорядкованих їй юридичних осіб, запобігання можливій шкоді та її компенсації тощо).
5. З глобалізацією світової економіки та утворенням світового космічного ринку формується і єдиний правовий простір – транснаціональне космічне право: система правових норм, які регулюють відносини суб'єктів світового ринку космічних послуг і технологій і належать до різних систем і галузей права (міжнародного публічного і приватного, національного та транснаціонального торгового або lex mercatoria).
Слід запам’ятати:
1. Подальша комерціалізація та приватизація діяльності з використання космічного простору, все більше поширення торгівлі космічною технікою та технологіями, урізноманітнення відносин у новій сфері людської діяльності у зв’язку з диверсифікацією видів прикладної космонавтики та появою інших суб’єктів цієї діяльності (міжнародних неурядових організацій, юридичних і фізичних осіб), у свою чергу, призвели до необхідності подальшого удосконалення міжнародного космічного права, запровадження механізмів міжнародного економічного права і міжнародного приватного права для адекватного врегулювання зазначених відносин.
2. Найбільш перспективною з огляду на створення сприятливого правового режиму світового космічного ринку, вдосконалення правових механізмів фінансових, зобов'язальних, арбітражних та інших відносин суб'єктів цього ринку з усіх конвенцій, розроблених останнім часом, є Конвенція про міжнародні гарантії стосовно рухомого устаткування (Кейптаунська конвенція 2001 року).
3. Специфіка космічної діяльності не може не виявляти вирішального впливу на визначення позицій держав з проблем передання космічної техніки і технологій третім країнам. Багато держав, що володіють космічною технологією, запровадили у своєму внутрішньому законодавстві суттєві обмеження на експорт космічної технології, які в більшій мірі запроваджені на виконання положень Режиму Контролю за ракетними технологіями – вимог щодо обмеження ризику розповсюдження засобів доставки зброї масового знищення, в першу чергу, ракетно-космічних систем та їх складових.
4. питання інтелектуальної власності в космонавтиці постали перед міжнародним та національним правом в процесі передач космічних технологій. Але надзвичайної уваги ця проблема набула пізніше, коли набула практичних обрисів побудова Міжнародної космічної станції, а також досить реальними – перспективи її комерційного використання.
5. В останні два десятиліття страхування стало невід’ємним елементом підприємницької діяльності у тих галузях, де ризик фінансових втрат занадто високий, у тому числі у сфері комерційного використання космічної техніки та технологій.
6. Більшість правових актів США в сфері практичного використання космічної техніки набули за своїми наслідками міжнародного характеру.
7. розширенням кола суб’єктів космічної діяльності за рахунок все більшого залучення до цієї діяльності підприємств і організацій недержавної сфери та диверсифікацією правовідносин на світовому космічному ринку, який активно розвивається, стає все більш зрозуміло, що одним з центральних питань, які виникають у зв’язку з набираючою темпи комерціалізації космонавтикою, є питання про право власності та інші майнові права. Розширення кола суб’єктів світового космічного ринку, зі свого боку, викликає необхідність в розробці правових норм, що регулювали б майнові відносини цих суб’єктів. Зазначені відносини, які виникли спочатку як відносини між державами та міжнародними організаціями в процесі діяльності з практичного освоєння космосу, все більше набувають форм пов’язаних з цією діяльністю майнових відносин певної держави з іноземним або міжнародним елементом. Якщо перший тип відносин регулюється здебільшого міжнародним космічним правом, то останні значною мірою підпадають під регулятивну дію міжнародного приватного права.
Світовий ринок космічних послуг і технологій з юридичної точки зору – це система міжнародних правових відносин, що притаманні сфері обігу у зв’язку з наданням космічних послуг, продажем-купівлею космічної техніки та технологій.
Крім багатосторонніх і регіональних міжнародних угод з питань мирного космосу вкрай принципового значення у врегулюванні взаємовідносин на світовому космічному ринку останнім часом набули саме двосторонні міжнародні договори з різноманітних питань співробітництва в сфері космічної діяльності
Звичайно, «квотний підхід» у регулюванні світового космічного ринку, що застосовується США у відносинах з країнами з перехідною економікою, в першу чергу, спрямований на захист інтересів постачальників послуг з космічних запусків розвинених країн (насамперед, США). Але, водночас, цей підхід, враховуючи ліцензійний (дозвільний) характер в США експортних операцій з штучними супутниками Землі (та іншими виробами на основі «високих» технологій), сприяє значною мірою стабілізації світового ринку, формулюючи попередньо сформульовані вимоги до нових членів цього ринку, для яких ринкові відносини в економіці ще не набули визначальної ваги. Ці вимоги істотно обмежують можливості суб’єктів світового ринку з країн неринкової економіки щодо неприпустимої ділової практики: пропонування послуг за демпінговими цінами (нижчими, ніж собівартість), надання додаткових послуг, тобто не допускають таких дій, які спотворюють принципи конкуренції на світовому ринку, і не дають змоги підривати, таким чином, міжнародний ринок комерційних послуг з космічних запусків.
Надання платних послуг з виведення на орбіту космічних апаратів і оренди каналів телефонного та телевізійного зв’язку через ШСЗ, продаж супутникових даних дистанційного зондування Землі та надання платних послуг з проведення робіт в галузі космічного матеріалознавства – ці та інші види космічної діяльності у випадку їх провадження на міжнародній основі за участю фізичних чи юридичних осіб неминуче пов’язані з необхідністю вирішення низки приватноправових питань. Адже здійснення таких робіт потребує укладання цивільно-правових угод, встановлення порядку вирішення спорів через суд або арбітраж, вирішення питань власності, страхування, авторського та патентного права.
Більшість з цих питань вирішуються за допомогою колізійних прив’язок до тієї чи іншої національної системи права або відсилок до відповідних норм міжнародних угод. Це говорить про те, що міжнародне приватне право, всупереч раніш висловлюваним думкам щодо незастосування його до космічної діяльності, вже зараз виступає як активний засіб регулювання такої діяльності.
розширенням кола суб’єктів космічної діяльності за рахунок все більшого залучення до цієї діяльності підприємств і організацій недержавної сфери та диверсифікацією правовідносин на світовому космічному ринку, який активно розвивається, стає все більш зрозуміло, що одним з центральних питань, які виникають у зв’язку з набираючою темпи комерціалізації космонавтикою, є питання про право власності та інші майнові права. Розширення кола суб’єктів світового космічного ринку, зі свого боку, викликає необхідність в розробці правових норм, що регулювали б майнові відносини цих суб’єктів. Зазначені відносини, які виникли спочатку як відносини між державами та міжнародними організаціями в процесі діяльності з практичного освоєння космосу, все більше набувають форм пов’язаних з цією діяльністю майнових відносин певної держави з іноземним або міжнародним елементом. Якщо перший тип відносин регулюється здебільшого міжнародним космічним правом, то останні значною мірою підпадають під регулятивну дію міжнародного приватного права.
регулювання особливої групи приватноправових відносин, які мають міжнародний характер, то це «парафія» саме міжнародного приватного права. Це, насамперед, майнові відносини. Поряд з майновими відносинами в міжнародному обігу виникають і пов’язані з ним немайнові відносини (наприклад, в галузі права інтелектуальної власності, страхового права тощо), які теж відносяться до сфери регулювання міжнародного приватного права.
ринок з юридичної точки зору являє собою саме систему публічно- і приватноправових зв’язків, що опосередковують відносини між такими суб’єктами, як держави, міжурядові організації, фізичні та юридичні особи, включаючи різноманітні міжнародні неурядові організації та транснаціональні корпорації.
Водночас, вже простий перелік суб’єктів правовідносин сучасного космічного ринку дає підстави констатувати, що навіть комплексне врахування правових механізмів міжнародного космічного, міжнародного економічного та міжнародного приватного права не вичерпує проблему адекватності існуючих правових регуляторів сучасній системі відносин суб’єктів світового космічного ринку, адже все зростаючий вплив на зазначені відносини справляє активність на цьому ринку транснаціональних утворень: транснаціональних корпорацій, міжнародних банків, бірж тощо, а останнім часом і фізичних осіб (наприклад, в угодах щодо надання послуг з космічного туризму).
Треба вміти:
1. Розрізняти специфіку дії міжнародних і національних правових механізмів космічної діяльності.
2. Пояснити в чому полягає основна відмінність космічних законодавств різних країн.
3. Класифікувати нормативно-правові акти національних законодавств за ефективністю їх правового регулювання відповідних відносин.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Доклад Третьей конференции Организации Объединенных Наций по исследованию и использованию космического пространства в мирных целях. Док. ООН A/CONF.184/6. – Нью Йорк: Изд-во ООН, 1999.
2. Бєглий О.В. Правові проблеми регулювання світового космічного ринку // Матеріали VI Міжнародної науково-технічної конференції «Авіа-2004». – К.: НАУ, 2004. – Т. 6 «Правові засади державотворення». – С. 85-90.
3. Бєглий О.В. Глобалізація і космічне право // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право). – Вип. 5. Спецвип. / Гол. ред. О.П.Степанов. – Книжк. вид. НАУ, 2006. – С. 52-62.
4. Космічна галузь в системі права України // Матеріали VIІ Міжнародної науково-технічної конференції «Авіа-2006». – К.: НАУ, 2006. – Т. 2 «Правові засади державотворення». – С.6.14-6.22.
5. Международное частное право. Современные проблемы. – М.: LAW: [ТЕИС], 1994.
6. В.М. Корецкий. Избранные труды: В 2 т. / Т.1. – К.: Наукова думка, 1989.
7. В. Денисов. Международное право как составная часть правовой системы Украины // Юридическая практика. – 2000. – №41.
8. Кудлай Т.П., Бєглий О.В. Правове регулювання космічної діяльності в сучасних умовах // Юридичний вісник «Повітряне та космічне право». – 2006. – № 1. – С. 23-26.
