Форвардний курс – це курс, що використовується торговцями валютою для купівлі або продажу іноземної валюти в майбутньому. Існує різниця між поточним (спот) і форвардним курсом, що називається на форвардному ринку спредом.
Більшість валютних операцій проводиться комерційними банками, а інші операції виконують валютні брокери (brokers).
Брокери – це спеціалісти, які спрощують угоди між банками і замінюють прямі контакти між ними.
58 % усієї торгівлі валютою в США відбувається на поточному (наявному) ринку, в основному міжбанківському.
Наступною за величиною категорією є обмінні, або своп (swap), ринки. Своп – це одночасно і поточна, і термінова угода.
Серед інших основних валютних операцій варто назвати аутрайт форвард (outright forwards), тобто некомбіновані термінові угоди, опціони (options) і ф'ючерсні (futures) контракти.
Аутрайт форвард – це форвардний, або терміновий, контракт, не пов'язаний із поточним контрактом (spot transaction).
Ф'ючерсний контракт схожий на форвардний контракт у тому контексті, що він заздалегідь визначає валютний курс для обміну валюти в майбутньому. Проте він не настільки гнучкий, як форвардний, оскільки укладається на конкретні грошові суми і з конкретними термінами платежів, тоді як форвардний контракт можна в кожному випадку підігнати під визначений розмір угоди і терміни. Можливість укладення форвардного контракту залежить від характеру взаємовідносин клієнта з банком торговця, а ф'ючерсний контракт може бути укладений будь-якою особою через брокера на валютній біржі.
|
|
Ф'ючерс – цінний папір у вигляді стандартного контракту, що засвідчує право його держателя купити чи продати відповідну кількість валюти за обумовлену ціну.
Ф'ючерсна угода є обов'язковою для виконання. Відмінності між ф'ючерсом та форвардом наведено в таблиці 4.3.
Таблиця 4.3.
Порівняльна характеристика основних положень форвардних і ф'ючерсних контрактів
Положення контракту | Форвардний контракт | Ф'ючерсний контракт |
Обсяг поставки | Узгоджується покупцем і продавцем | Стандартизований |
Якість товару | Узгоджується покупцем і продавцем. Товари більш низької чи високої якості продаються відповідно зі скидкою чи премією | Стандартизовано, відхилення від встановленого стандарту незначні |
Час поставки | Термін визначається сторонами | Наступає в майбутньому, однак стандартизовано біржею |
Ціна товару | Узгоджується покупцем і продавцем | Визначається у процесі відкритих торгів |
Виконання контракту | Контракт закінчується поставкою товару | Контракт ліквідовується |
Регулювання угоди | Національними законами про торгівлю | Законодавством про ф'ючерсну торгівлю |
Гарант угоди | Відсутній | Клірингова палата біржі |
Публікація інформації про укладення угоди | Відсутня | Обов'язкова |
Ф'ючерс – стандартний документ, укладений як стандартизований контракт, який засвідчує зобов'язання продати (придбати) відповідну кількість базового активу (валюти) у визначений час у майбутньому з фіксацією ціни базового активу під час укладання контракту.
|
|
Ф'ючерс повинен мати такі реквізити:
· назва контракту;
· вид контракту (з поставкою або без поставки базового активу);
· сторони контракту;
· валюта контракту та його характеристики (вид та кількість валюти);
· обсяг контракту;
· розмір початкової маржі;
· механізм визначення ціни на момент виконання;
· ціна виконання;
· одиниця виміру ціни;
· термін виконання;
· відповідальність сторін у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, установлених цим контрактом;
· порядок розгляду спорів, що виникають під час укладення та виконання контракту;
· адреси, підписи, печатки, реквізити банківських рахунків (для юридичних осіб) та паспортні дані (для фізичних осіб) сторін контракту.
Ф'ючерсна угода – це типова торговельна угода: є предмет торгівлі, є суб'єкти (сторони) угоди, є умови її здійснення, що визначають спосіб передачі власності або права власності від одного суб'єкта до іншого. Проте фактична операція з купівлі-продажу ф'ючерсних угод (ф'ючерса) дещо відрізняється від звичайних торговельних угод.
Відповідно до світової практики укладання ф'ючерсного контракту стосовно покупця реального активу зветься "купівлею", а стосовно продавця реального товару – "продажем" ф'ючерсного контракту.
"Купити" ф'ючерсний контракт – це означає взяти на себе зобов'язання прийняти від біржі первинний актив (валюту) і з настанням терміну виконання контракту здійснити оплату відповідно до ціни та інших умов, встановлених на момент купівлі контракту.
"Продати" ф'ючерсний контракт – означає взяти на себе зобов'язання здійснити постачання або продати біржі первинний актив (валюту) у термін виконання ф'ючерсного контракту і отримати за нього від біржі відповідні кошти, згідно з ціною продажу цього контракту.
Процес купівлі-продажу ф'ючерсних контрактів вважається завершеним після того, як виконано операції щодо порівняння і "очистки" даних про угоди і проведено взаємні розрахунки, що й називається клірингом.
Кліринг – складний і трудомісткий процес, особливо на великих ринках при великих обсягах продажу. На сучасних західних біржах за один день продаються мільйони ф'ючерсних контрактів.
Спочатку кліринг здійснювався в розрахунковій палаті. Потім почали створювати клірингові корпорації, які обслуговували одночасно кілька бірж.
Клірингова палата порівнює дані з кожної угоди з реєстраційними записами брокерів, "очищує" дані всіх угод, здійснених за день, з метою зведення до мінімуму числа переходу контрактів між брокерами.
Клірингова палата відстежує всі шляхи переміщення фізичних контрактів, які відхиляються за межі узгоджених дат, зменшуючи бухгалтерські розрахунки для брокерів, а також: здійснює розрахункові операції за угодами.
Формула для розрахунку вартості ф'ючерсного контракту матиме такий вигляд:
де Са – вартість ф’ючерсного контракту на біржовий актив (валюту);
Ца – ринкова ціна активу (валюти) на фізичному ринку;
П – банківський відсоток за депозити;
Д – кількість днів до закінчення терміну дії ф’ючерсного контракту або його закриття.
Якщо біржовий актив приносить визначений дохід, наприклад, дивіденд за акції або відсоток за облігації, тоді цей дохід необхідно вирахувати з банківської відсоткової ставки. Формула буде мати такий вигляд:
|
|
де Па – середній розмір дивіденду за акції або відсотка за облігації.
На практиці ціна і вартість ф'ючерсного контракту не бувають рівні. Торгівля ф'ючерсними контрактами здійснюється відповідно до таких правил:
продавець контракту завжди працює на пониження ціни контракту, тобто він отримає прибуток в тому випадку, коли купить контракт за більш низькою ціною, ніж його продав;
покупець контракту завжди працює на підвищення ціни контракту, тобто він отримає прибуток в тому випадку, якщо продає контракт за більш високою ціною, ніж: його купив.
Розрахунок початкової маржі за відкритою позицією здійснюється за формулою:
де М – сума початкової маржі;
Цк – ціна купленого ф’ючерсного контракту на біржовому ринку;
Пм – відсоткова ставка початкової маржі.
Ставка початкової маржі складає декілька відсотків (1-10%) і коливається залежно від виду ф’ючерсного контракту і поточної ринкової кон’юнктури. Рівень ставки початкової маржі відповідає максимально можливій зміні ринкової ціни ф’ючерсного контракту впродовж одного біржового торговельного дня.