2015-06-30
291
Експортне фінансування-залучення, забезпечення і використання фінансових коштів з метою здійснення експортної угоди.
В основі такої угоди лежить не лише торгівля товарами народного споживання, але й постачання машин і обладнання, продаж нематеріального майна (права, ліцензії).
Фінансування експорту може бути здійснено звичайними і нетрадиційними методами і надаватись банками, небанківськими установами або державними організаціями. Різні методи фінансування експорту подано в табл.1[3].
Для зниження ризиків, пов'язаних із здійсненням експортно-імпортних операцій, існують різні способи, а саме: банківські інструменти страхування ризиків (акредитив, гарантія і т.п.) і страхування, особливо спеціальних страхових товариств.
Джерела фінансування імпорту схожі на джерела фінансування експорту. Це обумовлено тим, що надання кредиту експортеру дозволяє йому розширяти торговий кредит імпортеру (наприклад, коли банк готовий надати експортеру аванс під інкасо, експортер має можливість погодитись на оплату товару шляхом строкової трати), а також тим, що надання кредиту імпортеру дозволяє експортеру отримати оплату негайно (використовуючи, наприклад, лізингові або форфейтингові операції).
|
|
|
Способи фінансування імпортерів включають:
1) банківський овердрафт в національній або іноземній валюті;
позику в національній або іноземній валюті;
|
3) торгівлю за відкритим рахунком;
4) фінансування шляхом комісійної фірми;
5) розрахунки за допомогою акцептного акредитива та акредитива з розстрочкою платежу;
6) лізинг;
7) форфейтинг;
8) фінансування покупця;
9) зустрічна торгівля;
10) банківський акцепт;
11) позика під продукцію.
