Модуль 2. «Система філософського знання». Змістовий модуль 11. „Суспільство як об’єкт філософського мислення”

Змістовий модуль 11. „Суспільство як об’єкт філософського мислення”

(3 год.)

Теоретичні питання:

1. У чому полягає специфіка соціального пізнання та які його основні методологічні засади?

2. Розкрийте зміст поняття “суспільство”. Зверніть увагу на відмінність між “соціальним універсалізмом” (Платон, Паскаль) та “соціальним атомізмом” (Епікур, Гоббс).

3. Охарактеризуйте сучасні основні підходи до розуміння суспільства.

4. Чому суспільство є самоорганізуючою та саморозвиваючою системою?

5. Чому співбуття людей підлягає дії законів суспільства?

6. Назвіть необхідні умови суспільного буття.

7. Які основні сфери суспільного буття?

8. Якщо соціум – нова якість стосовно окремої людини, то чи не означає це невілювання в ньому індивідуального?

9. Чи існує сьогодні ідеал суспільного поступу і в чому він полягає?

Поняття, зміст яких необхідно запам’ятати:

Географічний детермінізм, геополітика, концепція соціальної дії, природа, соціальний атомізм, соціальний універсалізм, соціобіологія, соціалізіція, соціальне, соціальний статус, соціальна роль, суспільство

Логічні вправи (виконати одну з логічних вправ):

1. “Будь-яке близьке, приховане від чужого, неповторне, сумісне життя ми розуміємо як життя в спільності. Суспільство ж – публічність, як кажуть: світ. У спільності із своїми і відчуваємо себе від народження, усіма своїми радощами й бідами пов’язані ми з ними. У суспільство ж потрапляють як щось чуже” /Ф. Тьонніс/.

Ваше розуміння даного судження. У чому ж істотні відмінності між спільнотою та суспільством? Зверніть увагу на своєрідну суперечливість суспільного буття. Чому суспільство постає “чужим” для основного суб’єкта суспільної дії?

2. “Суспільство – це завжди динамічна єдність двох чинників: меншин і мас. Меншини – це спеціально кваліфіковані одиниці чи групи одиниць. Маса – це сукупність осіб без спеціальної кваліфікації. Отож під масами не слід розуміти головним чином “робітничі маси”. Маса – це “рядова людина”

/Х. Ортега–і-Гассет/.

Ваша точка зору на уявлення суспільства як такого, що складається з “обраної меншості” і “маси”. Як ви розумієте ці два складники? І яка їх роль у суспільному бутті?

3. “Соціальні факти – це зразки мислення, діяльності і почуттів, котрим властива примітна риса – незалежність від індивідуальної свідомості” /Е. Дюркгейм/.

Поясніть, що ж таке “соціальні факти”? За якої умови, наприклад, явища, процеси економічно-госпадарського життя, економічна система суспільства, може розглядатись як “соціальний факт”?

4. “Суспільна закономірність лежить глибше зовнішньонеобхідного зв’язку між причиною та дією й має інший сенс” /С.Л. Франк/.

Поясніть своє розуміння виразу. Яка особливість соціального пізнання випливає з нього?

НДР № 11. ТЕМИ НАУКОВИХ РОБІТ*

1. Суспільство: сутність та основні сфери.

2. Різноманіття суспільних форм і проблема єдності соціального процесу.

3. Соціальний простір і час: основні закономірності розвитку.

4. Традиції як форми соціального відтворення.

5. Різноманітність та єдність історичного процесу в контексті глобальних проблем сучасної цивілізації.

6. Філософія історії: проблеми періодизації. Поняття постіндустріального суспільства.

7. Соціальний прогрес: цивілізації та формації. Теорії локальних цивілізацій.

8. Етносоціальна культура як чинник гармонізації національних і міжнаціональних відносин.

9. Природні умови суспільного буття.

10. Географічний детермінізм та сучасна геополітика.

11. Якісний стан населення.

12. Історичні типи відтворення населення. Закон Мальтуса.