Частина ІІ

Хваліте Бога, співайте: Алілуя!

Бо Бог кара злого карою,

Що не було й Гоморрі з Содомом!

Бо ніхто не зверне уваги

На їх крокодилі сльози.

Не відмолить їх гріхи:

Жоден, жоден, жоден!

Не спасе їх чародійство,

Ані сатаністи.

Їм самим скоро не буде

Де голову схилити,

Чого їсти й пити.

За насильства, за убивства,

За перелюб, катування й безчинства,

Ідолослужіння й ворожіння -

Нема лихим спасіння.

Слава Боже, Тобі одному,

Бо Ти знаєш, що робиш!

Нема злому щастя й покою,

Боже Ти мій, милий!

Дяка Тобі, бо сьогодні

Одягнуться голі,

Тружденних покине втома.

Спраглих, голодних й хворих

Ти зцілиш, нагодуєш, напоєш

Чистою живою водою.

А вони вознесуть Тобі славу

І зрадіють так,

Як ще ні разу не раділи.

Ти прийшов, Ти не покинув,

Ти душі їх напоїв життям,

Хоча тіла їх вбили.

Слава Тобі, бо Ти єдиний

Живий й Справжній, Сущій Бог!

Тебе Одного прошу

Осуди злих, мій Ясновельможний.

Прости дрібні гріхи святих.

Почуй розлите море крові!

Кари прошу, сатаністу злому,

А по ньому, усім ворогам Твоїм,

Боже! Нехай не буде життя лихим.

Слава Тобі знову,

Правдивий Ясновельможо.

А що мені іще сказать?

Чи не набридло їм

Невинних катувать?

Катам не вдасться вколотися,

Упиться й спать.

Нехай катують їх демони.

А друзі їх - їх спільники

Утопляться, сгорять,

Учинять суєцид,

Бо Богу не хотят сказать:

Алілуя! Амінь!

І їх тіла літять

З гори до долу.

А душі в пеклі їх,

Бо усе життя

Тягалися за подолом.

Вірші не ладен я злагать,

Та одне знаю,

Що треба Бога восхвалять,

А не дебілів.

Волання грішника

"Навіщо робиш це?! Навіщо?!!

Забудь про мене назавжди!

Навіщо совість мою турбуєш?

Чому не можу спати у ночі?

Навіщо кару накликаєш

На моє добреє ім'я?

Навіщо Бога молиш і благаєш,

Щоб справедливість перемогла?!

Навіщо мені та істина?

Навіщо мені творити добро?

Чому повинен творити правду?

Я краще для себе що-небудь вкраду.

Чому повинен терпіти я ворога?

Відразу ж піду його вб'ю.

А потім увійду в його хату

Та його жінку згвалтую.

Навіщо сонце яскраво так світить?

Чому освітлює мої гріхи?

Чому не прикриє їх темрява ночі?

Чому Бог усе бачить?

Як від Нього втекти?

Навіщо є ті добрі люди?

Чому не роблять гріха як я?

За те, що вони краще за мене

Зроблю їм багато зла.

Хіба посудить Бог справедливо?

Хіба прийде кара в свій час?

Ах, коли то буде!?

А я їх вб'ю їх прямо зараз.

Я хочу і можу.

Чому б не зробити?

Хіба я, праведний, можу згрішити?"

Ось така була дума грішника того

І вже у могилі згнила

Його підла утроба.